Ухвала суду № 58328630, 09.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

09 червня 2016 року м. Київ К/800/15457/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Ланченко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2016

у справі №826/9302/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліком-Бі»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві

про визнання протиправними дій щодо формування та вручення податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві 08.06.16, тобто з пропуском строку встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, подано касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2016. При цьому подано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 20.12.2011 № 4176-VI) касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Наведені Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України на вимогу особи, яка бере участь у справі, а так само особи, яке не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов’язки, суд у цей самий день видає копію постанови (або її вступної чи резолютивної частин) чи ухвали. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє про час, коли особи, які беруть участь у справі, можуть одержати копію постанови в повному обсязі.

З рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що воно прийнято у відкритому судовому засіданні 28.04.2016, та виготовлено у повному обсязі 29.04.2016.

Таким чином, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві було повідомлено про дату виготовлення повного тексту рішення суду апеляційної інстанції.

Однак, податковий орган у заявленому клопотанні не надає доказів звернення до суду апеляційної інстанції для отримання копії оскаржуваного рішення з часу його виготовлення в повному обсязі, та не обґрунтовує наявність обставин, які спричинили такий пропуск та є об’єктивно непереборними і не залежать від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Відтак, відповідачем не доведено поважності пропуску строку касаційного оскарження.

Також, відповідно до положень частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Податковим органом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції Закону від 22.05.2015 № 484-VIII) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

До касаційної скарги скаржником квитанцію про сплату судового збору не додано. У касаційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивовано тим, що майновий стан позивача на теперішній час свідчить про неможливість сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Крім того, особа, що утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з цим, належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, відповідачем до касаційної скарги не додано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням строку, протягом якого особа має право подати:

- вказати підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на їх підтвердження;

- документ про сплату судового збору у встановленому розмірі

Керуючись частиною четвертою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала вступає в законну силу з моменту постановлення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Суддя Л.В.Ланченко