Рішення № 5832183, 18.05.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2009 р.Справа № 8/12-262 Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Гирили І.М.

Розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Плюс Банк", вул. Галицька, 7, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Спільного Українсько-Польського підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус" ЛТД, вул. Мазепи, 11, смт. Підволочиськ Тернопільської області

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про: стягнення заборгованості за договором про надання послуг факторингу в сумі 51123 грн. 32 коп.

За участю представників:

позивача: Дворянської І.Г. - представника, довіреність №051-1273 від 24.04.09р.

відповідача: не зявився

третьої особи: не з`явився

В судовому засіданні представнику позивача розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Плюс Банк", вул. Галицька, 7, м. Івано-Франківськ, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом (з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 27.04.09р.) про стягнення з Спільного Українсько-Польського підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю “Крокус”ЛТД, на користь Позивача заборгованості за Договором №ДФ/0007/2008 про падання послуг з факторингу від 12.02.2008р. в сумі 51 123,32 грн., у тому числі: 47 153,95 грн. - основна заборгованість (кошти отриманого факторингового фінансування), 31,30 грн. - комісійна винагорода за адміністрування дебіторської заборгованості, 920,77 грн. - проценти, 1598,43 грн. - штрафні проценти, 1 261,22 грн. пеня та 157,65 грн. - 3% річних.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором про надання послуг факторингу № ДФ/0007/2008 від 12.02.2008 р., згідно якого позивач зобов`язався набувати у власність права грошових вимог за фактурами/накладними, які виставляються (виписуються) відповідачем третій особі, як контрагенту за поставлені товари, а також розпочати фінансування набутих прав грошових вимог протягом 2 (двох) банківських днів після подання відповідачем всіх необхідних документів та вчинення передбачених Договором дій. Відповідач, у свою чергу зобов`язався сплатити позивачу винагороду за послуги факторингу (комісії та проценти за користування факторинговим кредитом) та інші передбачені договором послуги, а в разі несплати третьою особою у встановлений строк фактур/накладних, профінансованих позивачем, сплатити позивачу на його вимогу протягом 5 днів раніше отримані від позивача суми. Стверджує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем та третьою особою зобов`язань за договором про надання послуг факторингу № ДФ/0007/2008 від 12.02.2008 р. утворилася заборгованість в сумі 47153, 95 грн., яку просить стягнути з відповідача. Окрім того, просить суд стягнути з відповідача 31,30 грн. комісійної винагороди за адміністрування дебіторської заборгованості, 920,77 грн. процентів, 1598, 43 грн. штрафних процентів, 1261,22 грн. пені та 157,65 грн. 3% річних. В підтвердження викладеного додає: договір про надання послуг факторингу № ДФ/0007/2008 від 12.02.2008 р. та додатки № 1, № 2 та № 3 до договору про надання послуг факторингу № ДФ/0007/2008 від 12.02.2008 р., договір дистрибуції № 03-Ф/08/1601 від 16.01.2008 р., загальну заборгованість СУПП ТОВ „Крокус” ЛТД по договору № ДФ/0007/2008 від 12.02.2008 р., станом на 11.02.2009 р., розрахунок комісії за адміністрування дебіторської заборгованості за договором № ДФ/0007/2008 від 12.02.2008 р. СУПП ТОВ „Крокус” ЛТД, станом на 11.02.2009 р., розрахунок процентів в періоді регресу, нарахованих на основну суму боргу за договором № ДФ/0007/2008 від 12.02.2008 р. СУПП ТОВ „Крокус” ЛТД, станом на 06.12.2008 р., розрахунок штрафних процентів, нарахованих на основну суму боргу за договором № ДФ/0007/2008 від 12.02.2008 р. СУПП ТОВ „Крокус” ЛТД, станом на 05.01.2009 р., розрахунок пені за несвоєчасне погашення основного боргу за договором №ДФ/0007/2008 від 12.02.2008 р. СУПП ТОВ „Крокус” ЛТД, станом на 05.01.2009 р. та розрахунок 3% річних від суми основного боргу за договором № ДФ/0007/2008 від 12.02.2008 р. СУПП ТОВ „Крокус”, станом на 05.01.2009 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 10:15 год. 16.03.2009 року, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 10:40 год. 06.04.2009 року, до 11:00год. 27.04.2009р. та до 11:15 18.05.09р., у зв'язку із неявкою сторін в судове засідання, а також неподанням витребовуваних судом документів.

Присутній в судовому засіданні 18.05.09р.представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач та третя особа явки повноважених представників в судові засідання не забезпечили, відзиву на позов не надали, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвал суду від 19.02.09р. про порушення провадження у справі та від 16.03.09р., від 06.04.09р. від 27.04.09р. про відкладення розгляду справи).

Проте, зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою, справа розглядається без участі повноважних представника відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та обґрунтування представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

12 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Плюс Банк», як Фактором, та Спільним Українсько-Польським підприємством у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус» ЛТД, як Факторантом, було укладено Договір про надання послуг з факторингу №ДФ/0007/2008, предметом якого є придбання „Фактором” і фінансування під відступлення прав грошових вимог, які належать „Факторанту” за господарськими договорами, терміни сплати за якими ще не настали (майбутня вимога). Цей Договір передбачає надання „Фактором” виключно послуг неповного факторингу (п.п. 1,2 р.1 Договору).

Відповідно до пунктів 3-5 р.1 Договору невідємною частиною цього Договору є „Порядок надання послуг з факторингу” (надалі Положення); в рамках Договору сторони визначають Індивідуальні умови Договору, що містяться в Додатку №1 до цього Договору і є доповненням умов і правил, що зазначені в Положенні; цим Договором охоплені зобовязання, що відповідають вимогам, вказаним у Положенні, стосовно Контрагентів, зазначених у Переліку Контрагентів, що є Додатком №2 до цього Договору.

Пунктом 10 розділу 1 Договору сторони обумовили, що у процесі виконання цього Договору від імені „Факторанта” заяви з волевиявленням „Факторанта” подаватимуть особи, вказані у Картці зі зразками підписів, що є Додатком №3 до цього Договору.

Додатком №1 до Договору про надання послуг з факторингу №ДФ/0007/2008, сторони встановили: мінімальний розрахунковий цикл 7 днів; максимальний розрахунковий цикл 90 днів; документи, що вимагаються до заяви про набуття права вимоги: фактура - накладна з підписом Контрагента, додаткові документи заявка про викуп фактур; період регресу 30 днів після настання терміну оплати; термін виплати суми, що не фінансується „Фактором” 2 робочих дні після повної оплати суми фактури Контрагентом; термін надсилання письмового нагадування „Фактора” Контрагенту 5 днів і 12 днів від дати закінчення терміну оплати фактури.

Додатком №2 до Договору, сторони встановили перелік Контрагентів „Факторанта”, а саме: 1) ТОВ «Окей Україна»; 2) фізична особа підприємець ОСОБА_3 3) фізична особа підприємець ОСОБА_1. Зразки підписів контрагентів наведені у Додатку №3 картка із зразками підписів до договору про надання послуг з факторингу №ДФ0007/2008.

П. 1,2 § 2 Положення визначено принципи надання „Фактором” послуг з факторингу „Факторантові”, що полягають у купівлі (набутті) „Фактором” у „Факторанта” прав грошових вимог, які існують та/або виникнуть з господарських договорів, які укладає „Факторант”, у фінансуванні їх та виконанні інших повязаних з цим дій. „Фактор” надає послуги у формі неповного факторингу, не беручи на себе ризику платоспроможності Контрагента до часу фактичної оплати на принципах, передбачених у Договорі.

П.1 § 20 Положення сторони встановили, що договір про надання послуг з факторингу укладається на необмежений строк.

Згідно з параграфами 3,4,5 Положення, позивач зобов'язався набувати у власність права грошових вимог, у момент подання Фактором заяви про прийняття прав грошових вимог до фінансування, за фактурами/накладними, які виставляються (виписуються) відповідачем третій особі, як контрагенту за поставлені товари, та розпочати фінансування набутих прав грошових вимог протягом 2 (двох) банківських днів після подання відповідачем всіх необхідних документів та вчинення передбачених Договором факторингу дій. Пунктами 1,2,3 параграфу 19 Положення передбачено, що всі платежі „Фактора” на користь „Факторанта” здійснюватимуться на рахунок „Факторанта”, вказаний у Договорі; датою оплати вважається дата надходження коштів на рахунок „Фактора”; всі платежі „Факторанта” на користь „Фактора” в передбачених Договором випадах здійснюватимуться на рахунки „Фактора”, вказані у його письмових вимогах.

16 січня 2008 року між СУПП ТзОВ „Крокус” ЛТД (в подальшому „Постачальник”), в особі директора Жук Г.В., який діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та ФО підприємцем ОСОБА_1 (в подальшому „Дистрибютор”), в особі п. ОСОБА_1, яка діяла на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, з іншої сторони, було укладено Договір дистрибуції №03-Ф/08/1601, згідно умов п.1.1 р. 1 якого „Постачальник” зобовязався постачати на довгостроковій основі, а „Дистрибютор” зобовязався приймати та оплачувати товари виробництва „PNOS”, “INCO VERITAS S.A.” (далі по тексту Товар), за цінами, вказаними у прайс-листах, для подальшого продажу на умовах, вказаних у даному Договорі. На підставі даного Договору „Постачальник” надає „Дистрибютору” ексклюзивне право реалізації Товару в Тернопільській області.

Відповідно до п.п.2.1,2.4 р.2 договору «Постачальник»зобов'язався передавати у власність Дистриб'ютора Товар відповідно до асортименту та кількості, зазначеній у замовленні Дистриб'ютора. Організувати за власний рахунок доставку Товару, у відповідності з асортиментом та кількістю, замовленого Дистриб'ютором до основного із складів за адресою зазначеною у заявці замовленні Дистриб'ютора. Дистриб'ютор, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар відповідно до асортименту та в кількості, зазначеній у замовленні Дистриб'ютора, і вчасно оплатити за нього суму (ціну), визначену на умовах даного договору; забезпечувати належним чином зберігання та складування Товару і охорону його від впливу несприятливих умов (п.п. 3.1,3.5).

Загальна вартість Договору складається з суми цін усіх поставок Товарів, вказаних у видаткових накладних. Товарний кредит замовленого Товару становить 60 календарних днів. Одночасно Покупець зобовязаний надавати Постачальнику повну інформацію про хід реалізації товарів та про їх наявність на складі на 1-е число поточного місяця, підписати Акт звірки взаєморозрахунків (п.п.6.1., 6.2. розділу 6 Договору).

Згідно п.п.7.4, 7.5 розділу 7 Договору, відповідно, перехід права власності та ризиків на Товар відбувається у момент одержання Дистриб'ютором Товару; при одержані Товару від Постачальника, Дистриб'ютор в обов'язковому порядку повинен проставляти в товарно-транспортній накладній та видатковій накладній дату одержання Товару, в іншому випадку Постачальник вправі вважати дату видаткової накладної датою одержання Товару.

Договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2008 року (п.16.1. р. 16 Договору). Припинення договору не звільняє Сторони від виконання зобовязань, що виникли і не виконані до його припинення (п. 16.2. р. 16 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до статті 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобовязання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобовязань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності з ст.ст. 1078 - 1080 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт, предметом договору факторингу може бути право вимоги, яке виникне в майбутньому. При цьому додаткове оформлення права грошової вимоги не вимагається.

В силу ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, протягом дії Договору про надання послуг з факторингу №ДФ/007/2008, станом на 11.02.2009р., відповідач надав, а позивач прийняв до оплати, а також, згідно меморіального ордеру №236 _43 від 08.10.2008р., здійснив оплату прав грошових вимог (надав факторинговий кредит) за заявою №204 від 08.10.2008р. про купівлю-продаж прав грошових вимог в рамках договору про надання послуг з факторингу №ДФ/0007/2008 від 12.02.2008р. та видатковими накладними (фактурами):

-№К0710-002 від 07.10.2008р. на суму 7799,05грн.;

-№К0710-003 від 07.10.2008р. на суму 8300,51грн.;

-№К0710-004 від 07.10.2008р. на суму 9468,54грн.;

-№К0810-001 від 08.10.2008р. на суму 7587,89грн.;

-№К0810-002 від 08.10.2008р. на суму 11341,81грн.;

- №К0810-003 від 08.10.2008р. на суму 7512,19грн.;

-№К0810-004 від08.10.2008р. на суму 6143,96грн.,

всього на загальну суму 58153 грн. 95коп. (належним чином засвідчені копії накладних (фактур), меморіального ордера, розрахунку ціни позову знаходяться матеріалах справи).

Договором дистрибуції №03-ф/08/1601 від 16.01.2008р., укладеним між відповідачем та третьою особою, встановлено відстрочку виконання грошових зобов'язань Дистриб'ютора (третя особа у справі) з оплати отриманого від відповідача товару строком до 60 календарних днів з моменту реалізації третій особі Товару.

Таким чином, накладні (фактури), які відповідачем виставлялися (виписувалися) ПП ОСОБА_1 (Дистриб'ютор за договором) та які приймалися до фінансування (викупу) позивачем, мали бути оплачені третьою особою в користь позивача до закінчення вказаних вище періодів відстрочки.

Однак, в порушення умов договору та вимог діючого законодавства ПП ОСОБА_1 зобовязань по оплаті на користь позивача вартості отриманого від відповідача товару не виконала.

З метою вирішення питання щодо погашення суми боргу за накладними (фактурами) в досудовому порядку, позивачем рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення (в мат. справи) направлялись фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу №13-3/217 від 11.12.2008р. та №13-3/229 від 17.12.2008р.

В звязку з непогашенням Контрагентом боргу, на адресу відповідача - Спільного Українсько-Польського підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю „Крокус” ЛТД позивачем були направлені (в мат. справи) повідомлення про заборгованість в сумі 58153,95 грн. за №13-3/218 від 11.12.2008р. та за №13-3/230 від 17.12.2008р.

Окрім того, на підставі параграфу 8 Положення про надання факторингових послуг, який є складовою частиною договору про надання послуг з факторингу № ДФ/0007/2008 від 12.12.2008р. «Банк»(позивач у справі) направив відповідачу - СУПП у вигляді ТОВ «Крокус»ЛТД письмові вимоги про сплату боргу № 13-3/256 від 12.01.2009р. на суму 58153,95 грн. та № 13-3/261 від 19.01.2009р. на суму 52153,95 грн. (повідомлення про вручення поштових відправлень знаходяться в матеріалах справи.

Частиною 3 ст. 1081 ЦК України передбачено, що Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

В п. 8 р. 1 Договору факторингу, що укладений між позивачем та відповідачем у справі, зокрема, встановлено, що в разі невиконання чи неналежного виконання Факторантом зобовязань за цим Договором, Фактор має право стягнути з Факторанта в судовому порядку всі суми боргу за цим Договором. Термін позовної давності для стягнення боргу встановлюється тривалістю 5 (пть) років.

Окрім того, п. 1 §8 Положення до договору про надання послуг факторингу від 12.02.2008р. визначено, що Факторант заявляє та гарантує , що Контрагент повністю здійснить оплату, яка випливає з прав грошових вимог, фінансованих Фактором, та заявляє, що коли оплата не буде здійснена повністю у визначений термін оплати заборгованості, а прострочення заборгованості буде перевищувати період регресу, він заплатить на вимогу Фактора протягом 5 (пяти) днів суму Авансу, зменшену на платежі, здійснені Контрагентом на користь Фактора, а також збільшену на належні за договором проценти, нараховані від дати настання терміну оплати до дати фактичної сплати цієї заборгованості, та всіх витрат, - які поніс Фактор, у звязку з відновленням своїх справ у судовому і позасудовому порядку.

Згідно п.3 §8 вищезазначеного Положення, Факторант несе повну відповідальність за невиконання або неналежне виконання Контрагентами грошових вимог, право на які відступлено на користь Фактора і які предявляються до виконання, а також за шкоду, якої зазнав Фактор внаслідок несплати Конрагентом боргу через недійсність або відсутність прав грошових вимог або їх частини, а також у випадку, якщо права грошових вимог, що є предметом договору факторингу, або їх частина існували на момент початку їх фінансування Фактором, а потім перестали існувати з вини Фактора.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач несе повну відповідальність за невиконання зобовязання з повернення отриманих від позивача за договором факторингу коштів фінансування.

Станом на 11.02.09р. (день підписання позовної заяви) відповідач частково оплатив борг в сумі 11000грн. за фактурами/накладними (№К0710-002 від 07.10.08р. та №К0710-003 від 07.10.08р.), права вимоги оплати за якими були профінансовані (придбані позивачем). Таким чином, станом на день розгляду спору в суді борг по неоплачених фактурах (накладних) становить 47153,95грн., які позивач і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 31,30 грн. - комісійної винагороди за адміністрування дебіторської заборгованості, 920,77 гри. - процентів, 1598,43 грн. - штрафних процентів, 1 261,22 грн. - пені, 157,65 грн. - 3% річних, нараховані ним у відповідності до умов Договору та чинного законодавства України.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобовязання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з § 11 п. 1 п.п. «a», «b», «с»Положення, сторони погодили, що Фактор має право на винагороду, що включає: підготовчу комісійну винагороду, комісійну винагороду за адміністрування дебіторської заборгованості, проценти та інші оплати, визначені в Додатку № 1 до Договору. ( пеня). Окрім того, § 12 даного Положення передбачено право Фактора і на штрафні проценти.

На підставі ст. 625 ЦК України, умов Договору, а саме Положення, яке є його невідємною частиною, позивачем нараховано 31,30 грн. комісійної винагороди за адміністрування дебіторської заборгованості; 920,77 грн. процентів; 1598,43 грн. штрафних процентів; 1261,22 грн. пені та 157,65 грн. 3% річних;

Розглянувши представлений позивачем розрахунок комісійної винагороди за адміністрування дебіторської заборгованості; процентів; штрафних процентів; пені та 3% річних, з огляду на наявність на момент звернення позивача з даним позовом до суду заборгованості в сумі 47153,95 грн., суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявленій сумі.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач на розгляд справи не з'явився, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, які і не надав суду доказів добровільного повернення отриманих від позивача за договором факторингу коштів

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими, правомірними та задовольняє вимоги ВАТ "Плюс Банк" про стягнення з відповідача 47153грн. 95 коп. коштів отриманого факторингового фінансування, 31,30 грн. - комісійної винагороди за адміністрування дебіторської заборгованості, 920,77 грн. - процентів, 1598,43 грн. - штрафних процентів, 1 261,22 грн. - пені, 157,65 грн. - 3% річних.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 81-1, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Спільного Українсько-Польського підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю “Крокус” ЛТД, вул. Мазепи,11, смт. Підволочиськ, Тернопільської області (ідентифікаційний код 30033737) на користь Відкритого акціонерного товариства "Плюс Банк", вул. Галицька, 7, м. Івано-Франківськ (ідентифікаційний код 19390819)

- 47153 (сорок сім тисяч сто п'ятдесят три) грн. 95 коп. основної заборгованості (коштів отриманого факторингового фінансування);

- 31 (тридцять одну) грн. 30 коп. комісійної винагороди за адміністрування дебіторської заборгованості;

- 920 (девятсот двадцять) грн. 77 коп. процентів;

- 1598 (одну тисячу пятсот девяносто вісім) грн. 43 коп. штрафних процентів;

- 1261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) грн. 22 коп. пені;

- 157 (сто пятдесят сім) грн. 65 коп. 3% річних;

- 511 (пятсот одинадцять) грн. 23 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5.Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання 22.05.2009 р.), через місцевий господарський суд.

СуддяІ.М. Гирила