Рішення № 583063, 31.01.2007, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ справа № 2-188/07

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2007 року. Вільногірський міський суд

Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Головешко Н.В.

з участю: позивача ОСОБА_1.

відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення мінімального розміру аліментів, які стягуються на утримання неповнолітніх дітей,

УСТАНОВИВ:

23.11.06 року позивач звернулася в суд з позовом, в якому зазначила наступне.

Позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 16.11.1991 року, від якого мають спільних дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на утриманні позивача.

18.06.2003. року шлюб між сторонами було розірвано і позивач змінила своє прізвище на ОСОБА_1.

Згідно рішення Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області від 12.05.2003 року, відповідач зобов'язаний сплачувати на користь позивача на утримання дітей аліменти щомісячно у розмірі І/З частки щомісячного доходу, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи стягнення з 17.04.2003 року.

До цього часу відповідач сплачував аліменти в установленому судом розмірі і заборгованості не має.

Згідно Закону України «Про внесення змін в Сімейний кодекс України, стосовно збільшення розміру аліментів на дітей», який набрав чинності з 18.10.05 року, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

З 01.09.06 року відповідач звільнився з свого місця роботи ( ІНФОРМАЦІЯ_3) і до цього часу місце його роботи та отримувані доходи позивачеві невідомі. В зв'язку з цим розмір аліментів на утримання двох дітей значно зменшився і вже не відповідає вимогам закону, що суттєво відбивається на можливості забезпечення нормального утримання та виховання дітей.

Домовленості з відповідачем про спосіб виконання ним обов'язків з утримання двох спільних дітей в нових умовах не досягнуто. Відповідач мешкає окремо від дітей, має свою сім'ю.

Позивач в даний час працює ІНФОРМАЦІЯ_4 .Інших доходів, окрім заробітної плати , не має. Таким чином коштів, які отримує позивач, на утримання спільних дітей практично не хватає, що створює великі труднощі в забезпеченні нормального виховання та утримання дітей.

Керуючись ст.ст. 3,4,7,79,81,86 ЦПК України, позивач прохає змінити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дітей, і стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання двох дітей у розмірі І/З частини заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, починаючи з дня подачі цього позову, всі судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги та їх обгрунтування, викладені в позовній заяві, підтримала в повному обсязі, та додатково пояснила наступне. Вона окрім заробітної плати, інших доходів не має. Діти власних доходів не мають. Стан здоров'я дітей задовільний, хоча вони часто хворіють. Відповідач дійсно два-три рази на місяць давав дітям продукти харчування - крупи, масло. Купляв дві куртки вартістю близько 60 грн., на день народження сину ОСОБА_4 в цьому році також купив куртку вартістю близько 150 грн., але ця допомога не систематична. Дітей потрібно кожного дня годувати та одівати та забезпечувати інші потреби. Заборгованості по аліментам немає. Що стосується здоров'я, то вона вважає, що вона, відповідач та їх діти мають задовільний стан здоров'я, хоча діти часто хворіють. Щодо дарування відповідачем 1/2 частини квартири дітям, то це була мирова угода, затверджена судом, про поділ спільного майна подружжя. Рішення про дарування своєї частки власності на квартиру відповідач приймав сам, і це не було пов'язано з аліментами. Відповідач залишив собі автомобіль. Позивач не погоджується з тим, щоб дарування відповідачем частки власності на квартиру дітям було зараховано в рахунок сплати аліментів.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі і пояснив наступне. Позов він не визнає тому, що надає позивачу додатково до аліментів достатню матеріальну допомогу на утримання дітей. Діти щонеділі приходять до нього на роботу, де він годує їх, надає щоразу продукти харчування, що за місяць складає близько 150 грн. З сумкою з продуктами харчування дітей він відвозить від ринку до їх будинку. Регулярно купляє для дітей обув, одежу, що підтверджує і сама позивач. Він сплачує за навчання сина ОСОБА_3 в освітньому центрі «ІНФОРМАЦІЯ_5», що на даний час складає 600 грн. Окрім того, він подарував дітям в 2004 році свою 1/2 частку права власності на квартиру, в якій вони в даний час і мешкають з позивачем. У нього є своя нова сім'я та дитина - дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6. На час дарування квартири не було закону про те, що такий подарунок можливо зробити в рахунок сплати аліментів, тому відповідач прохає суд врахувати цей подарунок в рахунок сплати аліментів. Стан свого здоров'я та позивача і їх спільних дітей вважає задовільним.

Згідно показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7. вони являлися свідками того, як відповідач ОСОБА_2 та його батьки на ринку щонеділі надавали двом дітям (ОСОБА_2 матеріальну допомогу в виді продуктів харчування, придбавали для них одежу, обув інші речі.

Згідно копії свідоцтва про народження ІУ - ЖСНОМЕР_1 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками його являються позивач та відповідач.

Згідно копії свідоцтва про народження І-КИ НОМЕР_2 - ОСОБА_4 батьками його являються позивач та відповідач.

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбуНОМЕР_3 позивач та відповідач розірвали шлюб 18.06.03 року.

Згідно копії рішення Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області від

12.05.03 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання двох дітей -

синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини всіх виді заробітку, але не менше 1/2

неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 17.04.03 року.

Згідно довідки НОМЕР_4 від 22.11.06 року позивач ОСОБА_1. за 6 місяців з травня по жовтень 2006 року отримала заробітну плату на загальну суму 9370.41 грн. та 525 грн. одночасної матеріальної допомоги.

Згідно довідки КП ВО ЖКГ м. Вільногірська від 20.11.06 р. НОМЕР_5, разом з позивачем мешкають діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно квитанції НОМЕР_6 від 17.11.06 року ОСОБА_1. сплатила адвокату ОСОБА_8 60.00 грн. за складання позову про зміну аліментів, які утримуються на двох дітей.

Згідно копій квитанцій «Укрпошта» від 03.10.06 p., від 03.11.06 p., від 04.12.06 р. відповідачем сплачено позивачу готівкою по 117.48 грн.

Згідно копії додатку № 1 до трудового договору НОМЕР_7 від 04.09.06 року та копії договору від 01.09.06 p., відповідач перебуває в трудових відносинах з ПП ОСОБА_9. з 01.12.06 року.

Згідно товарного чеку НОМЕР_8 від 29.08.06 р. ПП ОСОБА_10. продано 2 пари кросівок за ціною 90.00 грн.

Згідно товарного чеку НОМЕР_9 від 17.11.06 р. ПП ОСОБА_10. продано ботинки зимові за ціною 80.00 грн.

Згідно копії нотаріально посвідченого договору дарування від 09.02.04 року, ОСОБА_2 подарував малолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1/2 частку трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.03.04 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 являються власниками кожний по 1/4 частині квартириАДРЕСА_1 Згідно копії договору НОМЕР_10 від 15.09.06 року ПП «Сервісно-освітній центр «ІНФОРМАЦІЯ_5» та ОСОБА_3 уклали договір про навчання в зазначеному центрі ОСОБА_3, з щомісячною оплатою - 50.00 грн. протягом 16 навчальних місяців.

Згідно довідки від 27.12.06 року ПП «ІНФОРМАЦІЯ_5» ОСОБА_2сплатив за ОСОБА_3 за договором 600 грн.

Згідно копії свідоцтва про народження 1-ГЮ НОМЕР_11 ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_6, батьком її є відповідач - ОСОБА_2

Згідно довідки від 31.01.07 року за підписом ПП ОСОБА_11, продавцю ОСОБА_2 щомісяця нараховується заробітна плата в розмірі 400 грн.

Згідно показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7. вони являлися свідками того, як відповідач ОСОБА_2та його батьки надавали двом дітям ОСОБА_2 матеріальну опомогу в виді продуктів харчування, придбавали для них одежу, обув інші речі.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із факту невиконання в повному обсязі встановленого законом обов'язку одним із батьків щодо утримання дітей до настання їх повноліття.

На підставі пояснень позивача, відповідача, оцінки в сукупності представлених та досліджених в судовому засіданні доказів, керуючись законом, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, за наступних підстав.

Сторони мають спільних дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на утриманні позивача.

Згідно рішення Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області від 12.05.03 року з відповідача на користь позивача щомісячно стягуються аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 1/2 частки неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 17.04.03 року.

Позивачем та відповідачем взаємно визнано наступні факти: що позивач, відповідач та їх спільні діти мають задовільний стан здоров'я, діти власних доходів не мають.

Згідно ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені за рішенням суду від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного із батьків і забезпечує повністю всі її потреби. Інших підстав для звільнення батьків від обов'язку утримувати дитину, або зменшення розміру аліментів нижче від встановленого їх мінімального розміру законом не передбачено. Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд не приймає вимогу відповідача про зарахування факту дарування ним 1/2 частини квартири дітям в рахунок сплати аліментів тому, що така умова укладеним договором не передбачена. Припинення сплати аліментів на дітей можливе лише при укладенні договору між батьками відповідно до вимог, передбачених ст. 190 СК України.

Визначаючи розмір аліментів, суд приймає до уваги, згідно ст. 182 СК України, стан здоров'я та матеріальне становище дітей, позивача та відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вважає необхідним стягнути їх з відповідача, відповідно до вимог ст.ст.79,81,84, 88 ЦПК України

На підставі ст.ст. 180 - 182, 188, 191,192 СК України, керуючись ст.ст. 60,61,79, 81,84, 88, 212-215,218,222,223,294,367ч.1 п.1 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення мінімального розміру аліментів, які стягуються на утримання неповнолітніх дітей, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Вільногірська, Дніпропетровської області, працюючого продавцем в ПП ОСОБА_11, мешкає та зареєстрований за місцем проживання поАДРЕСА_2, (інші дані відсутні), аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, і/к НОМЕР_12, яка мешкає та зареєстрована за місцем проживання по АДРЕСА_1, Дніпропетровської області, на утримання дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі І\3 частини заробітку (доходу), але на кожного із дітей - не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно.

Аліменти стягувати, починаючи з 23 листопаду 2006 року по день досягнення повноліття дітьми.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір (державне мито) в сумі 51.00 грн., та для відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 07.50 грн.: одержувач ТУ ДСА в Дніпропетровській області, код 26239738, р/р 37315007006709, банк УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, призначення платежу -інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ для Вільногірського міського суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 60.00 грн. для відшкодування понесених нею судових витрат в виді оплати юридичної допомоги адвоката.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в строк, установлений для подання заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.