Рішення № 583064, 31.01.2007, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ справа № 2-189/07

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2007 року Вільногірський міський суд

Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Головешко Н.В.

з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Завод цирконових вогнетривів» про стягнення компенсації в зв'язку з ростом індексу інфляції, нарахованої на невиплачену заробітну плату,

УСТАНОВИВ:

23.11.06 року позивач звернулася в суд з позовом, з якого випливає наступне.

З 17.07.03 року по 19.07.05 року позивач перебувала в трудових відносинах з відповідачем, виконувала роботу ІНФОРМАЦІЯ_1 виробничих приміщень, і була звільнена по п. 1. ст.40 КЗпП України (скорочення штату).

Після звільнення, відповідач в порушення ч.1 ст. 116 КЗпП України, яка передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, які належить сплатити працівникові підприємством, здійснюється в день звільнення, проігнорував дану норму права і не здійснив виплату належного позивачу грошової винагороди в виді заробітної плати у розмірі 1988.51 грн.

Проте відповідач до цього часу не виплатив належну позивачеві суму.

Сума заборгованості втратила свою цінність в зв'язку з ростом індексу інфляції. Згідно повідомленню Державного комітету статистики України через газету центральних органів виконавчої влади України «Урядовий Кур'єр» - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за період січень - грудень 2005 року - І 10.3 процента; - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за період січень - серпень 2006 року - 103.8 процента.

В результаті за час заборгованості індекс інфляції виріс на 114.1 % і сума заборгованості знецінилася.

Керуючись ст.ст. 115,116 КЗпП України, ст.ст. 15,16 ЦК України, позивач прохає стягнути на її користь з відповідача компенсацію, яка нарахована на невиплачену заробітну плату в зв'язку з ростом індексу інфляції у розмірі 226.69 грн.

В судовому засіданні позивач в повному обсязі підтримала свої позовні вимоги та їх обгрунтування, викладені в позовній заяві. Додатково пояснила наступне. Не дивлячись на два рішення Вільногірського міського суду про стягнення з відповідача заборгованості з зарплати на загальну суму 1988.51 грн., зазначені кошти, до цього часу не сплачено. Неотримана заробітна плата знецінилася станом на 01.09.06 року на 226.69 грн. Виконавчий лист про примусове стягнення боргу з заробітної плати виконавчою службою м. Вільногірська надіслано в виконавчу службу м.Києва.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, але сам був повідомлений про місце і час судового засідання належним чином. З врахуванням думки позивача, який не заперечував проти проведення судового розгляду справи за відсутності відповідача, суд на підставі ст.ст. 169, 224 ЦПК України на місці ухвалив - розгляд справи проводити заочно, за відсутності представника відповідача, який не з'явився в суд без поважних причин.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із факту порушення умов трудового договору щодо виплати заробітної плати працівникові, з факту порушення строків розрахунку з працівником при його звільненні з роботи, з факту знецінення невиплаченої заробітної плати внаслідок інфляції.

Відповідно до цих правовідносин, пояснень позивача, та внаслідок дослідження в судовому засіданні та оцінки в сукупності всіх представлених доказів: витягу з трудової книжки позивача, копій рішень Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області від 18.07.05 року та від 31.08.05 року про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з заробітної плати, відповідно, 1310.39 грн. і 678.12 грн. - на загальну суму 1988.51 грн., керуючись законом, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню в повному обсязі, за наступних підстав.

Позивач перебувала в трудових відносинах з відповідачем в період з 17.07.03 року по 19.07.05 року, з підприємства була звільнена по п.1 ст.40 КЗпП України за скороченням штату.

В порушення вимог ст. 43 Конституції України, ст.ст. 115, 116 КЗпП України, ст.ст.21,24 Закону України «Про оплату праці» відповідач своєчасно не здійснив повний розрахунок з позивачем при звільненні його з роботи, внаслідок чого виникла заборгованість з виплати заробітної плати на загальну суму 1988.51 грн., яка не виплачена по цей час, не дивлячись на два рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18.07.05 року та від 31.08.05 року про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з заробітної плати, відповідно, 1310.39 грн. і 678.12 грн. - на загальну суму 1988.51 грн.

Згідно ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 21 лютого 2001 p. N 159: п.1. Дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). 2. Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з І січня 2001 року. 3. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії ... заробітна плата (грошове забезпечення).

Суд приходить до висновку, що грошові кошти в сумі 1988.51 грн., на які позивач нарахувала індексацію, є її заробітної платою, про стягнення якої з відповідача постановлено судові рішення, які набрали законної сили і перебувають в стадії примусового виконання. Ні Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» ні «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» ні іншими нормативними актами не передбачена можливість індексації грошових коштів, в тому числі заборгованості з заробітної плати, про стягнення яких винесено судові рішення. За таких обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку, що позивач згідно п.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати судового збору (державного мита), тому судові витрати в виді судового збору в сумі 51.00 грн. слід покласти на рахунок держави, що позивач, будучи не працевлаштованою, має незадовільне матеріальне становище і її слід звільнити від оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн., відповідно до вимог ст.ст. 79,81,82, 88 ЦПК України.

На підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»; «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 21 лютого 2001 p. N 159; ст.ст.3-6,9-16 ЦК України; ст.ст. 1-3, 21, 94,95,115,116, 221, 233 КЗпП України, керуючись ст.ст. 15, 60,61,79, 81,82,88,212-215, 222, 223, 224, 228, 232,233, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Завод цирконових вогнетривів» про стягнення компенсації в зв'язку з ростом індексу інфляції, нарахованої на невиплачену заробітну плату, відмовити в повному обсязі.

Відмовити в повному обсязі в стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Завод цирконових вогнетривів», код ОКПО 31240890, юридична адреса: вул. Степова 1-Б, м. Вільногірськ, 51700, Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і/к НОМЕР_1, яка мешкає та зареєстрована по АДРЕСА_1, - 226.69 грн.( двохсот двадцяти шести гривень 69 копійок) в рахунок відшкодування компенсації з індексації заробітної плати.

Судові витрати в виді судового збору (державне мито) в сумі 51.00 грн. покласти на рахунок держави.

Звільнити позивача - ОСОБА_1 від оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн., поклавши ці витрати на рахунок держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в строк, установлений для подання заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.

Протягом п'яти днів з часу проголошення рішення його копію надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.