Постанова № 58303237, 10.06.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2016 р. Справа № 8/40-Б

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Савченко Г.І.

суддя Демянчук Ю.Г. ,

суддя Юрчук М.І.

при секретарі судового засідання Соколовській О.В.

за участю представників:

ПАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" - ОСОБА_3В.(дов. №216/13-Н від 28.02.2013 р.)

ОСОБА_4 - ОСОБА_5 (дов. від 18.08.2015 р.)

ОСОБА_6- ОСОБА_2О.(довіреність від 02.02.2016р.)

боржника - не з'явився

арбітражного керуючого - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б (зняття обтяжень), ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Волинської області від 08.10.2015 року у справі №8/40-Б (про виправлення описки), ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б (заміна кредитора)

за заявою Підприємця ОСОБА_7

до Підприємця ОСОБА_7

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 08 жовтня 2015 року у справі №8/40-Б за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про банкрутство виправлено описки в абзацах 3, 24 мотивувальної частини, пункті 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року, виправивши реєстраційні номери "1046" на "1044", "1043" на "1041", "1033" на "1030", "1029" на "1027". Крім того, доповнено абзаци 3, 24 мотивувальної частини, пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року після слів договір купівлі-продажу житлово-відпочинкового будинку, заг.площею 81,70 кв.м., що розташований Івано-Франківська обл., м.Яремче, вул.Свободи, 367/29а - 193950,00 грн. (ціна продажу) словами та цифрами - "реєстраційний номер 1038".

Вказана ухвала обґрунтована тим, що в абзацах 3, 24 мотивувальної частини та пункті 2 резолютивної частини ухвали помилково вказано 1046 замість "1044", "1043" замість "1041", 1033 замість 1030, 1029 замість 1027 та пропущено реєстраційний номер договору купівлі-продажу житлово-відпочинкового будинку, заг.площею 81,70 кв.м., що розташований Івано-Франківська обл., м.Яремче, вул.Свободи, 367/29а - 193950,00 грн. (ціна продажу).

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ОСОБА_4 звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Волинської області від 08.10.2015 року у справі №8/40-Б про виправлення описки скасувати повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що відповідно до статті 89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця розяснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Оскаржуваною ухвалою місцевого суду внесено виправлення в абзаци 3, 24 мотивувальної частини, пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року, а також доповнено абзаци 3, 24 мотивувальної частини, пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року словами та цифрами реєстраційний номер 1038. Таким чином, на думку апелянта, в порушення вимог статті 89 ГПК України судом першої інстанції фактично змінено по суті мотивувальну та резолютивні частини попередньо прийнятої ухвали, оскільки положення статті 89 ГПК України не передбачає можливості внесення доповнень до ухвал чи рішень судів.

У відзиві на апеляційну скаргу кредитор ПАТ "ОСОБА_8 кредит" заперечує її доводи, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак просить залишити її без змін. Зазначає, що своєю ухвалою від 08.10.2015 року суд першої інстанції лише вніс технічні виправлення (цифрові) в реєстрові номери скасованих договорів купівлі-продажу. Таке виправлення описки жодним чином не змінювало суті ухваленого первісного судового рішення, адже у ньому були зазначені всі договори купівлі-продажу, які були укладені у ліквідаційній процедурі банкрутства. Інших угод об'єктивно не існує. Також, всі на той час оспорювані договори купівлі-продажу, зазначені у резолютивних частинах судових рішень, можна ідентифікувати за предметами договорів, де зазначений опис нерухомого майна, площі, точні адреси тощо, а також дату їх укладення. Інших договорів з громадянкою ОСОБА_4 в цей день не укладалось. Також зазначає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою підлягає припиненню, виходячи з того, що станом на 22.09.2015 року (дата ухвалення постанови Рівненського апеляційного господарського суду про визнання недійсними договорів купівлі-продажу) громадянка ОСОБА_4 вже втратила процесуальний статус зацікавленої особи у даній справі (окрім права на перегляд у касаційному провадженні саме того судового рішення, яким були вирішені її права як попереднього власника нерухомого майна).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30 грудня 2015 року у справі №8/40-Б за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про банкрутство було задоволено клопотання ліквідатора підприємця ОСОБА_7 ОСОБА_9 про зняття обтяжень, накладених на нерухоме майно №330 від 23.12.2015 року. Знято обтяження, накладені на майно: нежитлове приміщення, заг.площею 813,5 кв.м., РПВН 2300452, що заходиться за адресою Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Галицька. 34а/1а; житловий будинок заг. площею 314,00 кв.м. з будівлями та спорудами, РПВН 30350921, що розташований за адресою Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Свободи. 367/29; житлово-відпочинковий будинок, заг. площею 81,70 кв.м., РПВН 21208282, що розташований Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Свободи. 367/29а; житлово-відпочинковий будинок, заг. площею 101,80 кв.м., РПВН 21208807, що розташований за адресою Івано-Франківська обл., м. Яремче. вул. Свободи, 367/29 б; земельну ділянку, площею 0, 1312га. кадастровий № 2611000000040010105, яка розташована за адресою Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Свободи, Яремчанської міської ради; земельну ділянку, площею 0, 1000 га, кадастровий № 2611000000:04:001:0222, яка розташована за адресою Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Свободи, Яремчанської міської ради. Було зобов'язано Перший відділ Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а) вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (державної реєстрації обтяжень), Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідні записи.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_4 звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б, якою знято обтяження, накладені на майно ОСОБА_4 та зобов'язано перший відділ Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, Державного реєстратора реєстраційної служби Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області та Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області вчинити дії. Вказана апеляційна скарга обґрунтована тим, що, оскільки суд не вирішував питання щодо застосування наслідків недійсності правочинів, об'єкти нерухомості як на момент винесення оскаржуваної ухвали так і на даний час належать ОСОБА_4, так як остання не передавала їх ОСОБА_7 Суд не може повернути об'єкти нерухомості до ліквідаційної маси банкрута допоки не відбудеться реєстрація права власності на зазначені об'єкти нерухомості за ОСОБА_7 Судом не було враховано, що станом на момент винесення оскаржуваної ухвали згідно даних Державного реєстру прав на нерухоме майно саме ОСОБА_4 була власником об'єктів нерухомості. У зв'язку з цим, суд безпідставно зняв обтяження, які накладені на майно ОСОБА_4 вказавши, що це майно належить боржнику.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30 грудня 2015 року у справі №8/40-Б за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про банкрутство було задоволено заяву ОСОБА_6 від 12.10.2015 року про заміну кредитора у справі про банкрутство. Замінено кредитора у справі №8/40-Б про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 Публічне акціонерне товариство "ОТП ОСОБА_8" (01033, м.Київ, вул.Жилянська, 43, ідент.код 21685166) на ОСОБА_6 (Волинська область, м.Горохів, вул.Дачна, 9, ідент.код. НОМЕР_1).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, боржник - Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 30.01.2015 року у справі №8/40-Б про заміну кредитора у зобов'язанні та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_6 про заміну кредитора у зобов'язанні. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що боржника за кредитним договором №CL-F00/031/2006 від 09.10.2015 року ОСОБА_7 жодним чином не було повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні. Вказана обставина позбавила останнього висловити свою правову позицію щодо зазначених обставин, здійснити погашення заборгованості саме ПАТ "ОТП ОСОБА_8", чим зберегти свою позитивну кредитну історію. Окрім цього, ухвалою господарського суду Волинської області від 22 липня 2015 року у справі №8/40-Б ліквідатором ФОП ОСОБА_7 призначено арбітражного керуючого ОСОБА_9 Відповідно до ст.ст.3-1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції 1999 року до повноважень ліквідатора, окрім іншого, віднесено повноваження по веденню переліку (реєстру) вимог кредиторів. Однак, заява ОСОБА_6 ліквідатором не розглядалась, ліквідатор не висловив свою позицію щодо неправомірності заміни кредитора у зобов'язанні ФОП ОСОБА_7

02 лютого 2016 року від представника ОСОБА_6 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_7 у справі №8/40-Б, відповідно до якого останній вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_7 просить відмовити, оскаржувану хвалу господарського суду Волинської області залишити без змін та припинити провадження у справі №8/40-Б. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що судом вірно було встановлено необхідність включення майнових вимог ОСОБА_6 до загальних вимог кредиторів. Мотиви викладені в апеляційній скарзі суперечать матеріалам справи. Крім того, заявник звертає увагу на той факт, що у даній справі провадження у справі про банкрутство порушене за вимогами, які не пов'язані із підприємницькою діяльністю ОСОБА_7, а відтак провадження порушено помилково і з підстав передбачених пунктом 1 статті 80 ГПК України провадження у справі повинно бути припинено із моменту виявлення вказаних обставин.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у справі №8/40-Б апеляційні скарги ОСОБА_4 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 задоволено частково. Провадження у справі №8/40-Б про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) припинено. Постанову направлено учасникам справи про банкрутство, державному реєстратору, органу ДВС та органу з питань банкрутства.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2016 р. у справі №8/40-Б касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" ОСОБА_10 задоволено. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у справі №8/40-Б скасовано. Справу №8/40-Б передано на новий апеляційний розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у справі №8/40-Б, Вищий господарський суд України зазначив, що питання щодо припинення провадження у даній справі через те, що заборгованість ОСОБА_7 не пов'язана із здійсненням підприємницької діяльності порушувалось ПАТ "ОСОБА_8 кредит" під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції від 06.09.2011 у даній справі при розгляді скарги на дії ліквідатора боржника. Зазначає, що у постанові від 10.11.2011 у справі №8/40-Б суд апеляційної інстанції встановив, що у доповненнях до апеляційної скарги ПАТ "ОСОБА_8 кредит" просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови господарського суду Волинської області від 03.06.2009 про визнання боржника банкрутом, скасувати вказану постанову та ухвалу від 06.09.2009 та повернути заяву ФОП ОСОБА_7 про порушення справи про банкрутство без розгляду. Також зазначає, що апеляційний господарський суд Рівненської області у постанові від 10.11.2011 констатував факт набуття постановою господарського суду Волинської області від 03.06.2009 про визнання боржника банкрутом законної сили та дійшов до висновку про те, що ПАТ "ОСОБА_8 кредит" вказаним доповненням фактично змінив вимоги за поданою апеляційною скаргою.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 р. у справі №8/40-Б колегією суддів у складі головуючий суддя Демянчук Ю.Г., суддя Саврій В.А., суддя Павлюк І.Ю., прийнято до провадження апеляційні скарги ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б (зняття обтяжень) та на ухвалу господарського суду Волинської області від 08.10.2015 року у справі №8/40-Б (про виправлення описки) та апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б (заміна кредитора) та призначено їх до розгляду в судовому засіданні на 12.05.2016 року о 14:30.

11.05.2016 р. у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді - доповідача) Демянчука Ю.Г. проведено повторний автоматизований розподіл справи. У справі №8/40-Б визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Саврій В.А., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 р. у справі №8/40-Б колегією суддів у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Саврій В.А., суддя Павлюк І.Ю. апеляційні скарги ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б (зняття обтяжень) та на ухвалу господарського суду Волинської області від 08.10.2015 року у справі №8/40-Б (про виправлення описки) та апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б (заміна кредитора) прийнято до провадження та призначено їх до розгляду в судовому засіданні на 12.05.2016 року.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 року розгляд апеляційних скарг відкладено на 26.05.2016 року.

19.05.2016 р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Саврія В.А. у період з 18 травня 2016 р. по 20 травня 2016 р., відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, за розпорядженням керівника апарату суду проведено автоматичну зміну складу колегії суддів.

У справі №8/40-Б визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалами суду від 20.05.2016 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І., суддя Павлюк І.Ю. прийнято апеляційні скарги до провадження.

24.05.2016 р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Павлюк І.Ю. у період з 24 липня 2016 р. по 27 травня 2016 р. включно та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, за розпорядженням керівника апарату суду проведено автоматичну зміну складу колегії суддів.

У справі №8/40-Б визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І., суддя Демянчук Ю.Г.

Ухвалами суду від 24.05.2016 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І., суддя Демянчук Ю.Г. прийнято апеляційні скарги до провадження.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 року об'єднано для спільного розгляду апеляційні скарги ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б (зняття обтяжень), на ухвалу господарського суду Волинської області від 08.10.2015 року у справі №8/40-Б (про виправлення описки) та апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б (заміна кредитора). Розгляд апеляційних скарг відкладено на 10.06.2016 року.

10.06.2016 р. на адресу суду від представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому вимоги апеляційних скарг заперечує у повному обсязі та зазначає про наявність підстав для припинення провадження у справі про банкрутство.

У судових засіданнях Рівненського апеляційного господарського суду представник ОСОБА_4 підтримав доводи поданих апеляційних скарг з підстав, наведених у них.

Представник ОСОБА_6 вимоги апеляційних скарг заперечив у повному обсязі з підстав, наведених у відзиві та зазначив про наявність підстав для припинення провадження у справі про банкрутство

Представник кредитора ПАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" щодо вирішення апеляційних скарг покладається на розсуд суду, вважає, що підстави для припинення провадження у справі про банкрутство відсутні.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство відзивів на апеляційні скарги не подали, явку представників у судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, додаткові докази судом не витребовувалися, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційні скарги по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі про банкрутство, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 09 квітня 2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернувся до господарського суду Волинської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_7.

В обґрунтування вказаної заяви, фізична особа-підприємець ОСОБА_7 зазначив, що станом на 06 квітня 2009 року загальна заборгованість, яка не оспорюється становить 30475863,09 грн., що на 20995542,44 грн. більше сумарної вартості належного майна та інших активів.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.04.2009 року порушено провадження у справі №8/40-Б про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, відповідно до статей 6, 7, 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Волинської області від 03.06.2009 року фізичну особу-підприємця ОСОБА_7 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року у справі №8/40-Б ліквідатором ФОП ОСОБА_7 призначено арбітражного керуючого ОСОБА_11.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.07.2015 року у даній справі припинено повноваження ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 арбітражного керуючого ОСОБА_11, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_9.

05.08.2015 року ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 - ОСОБА_9 звернувся до господарського суду Волинської області із заявою про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зокрема:

- договору купівлі-продажу нежитлового приміщення за реєстраційним номером 1035, заг. площею 813,5кв.м., що заходиться за адресою Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, вул.Галицька, 34а/1а,- 2009212,00грн. (ціна продажу);

- договору купівлі-продажу за реєстраційним номером 1046 житлового будинку заг. площею 314,00кв.м. з будівлями та спорудами, що розташований за адресою Івано-Франківська обл., м.Яремче, вул.Свободи, 367/29 - 2002822,00грн. (ціна продажу);

- договору купівлі-продажу житлово-відпочинкового будинку, заг. площею 81,70кв.м., що розташований Івано-Франківська обл., м.Яремче, вул.Свободи, 367/29а - 193950,00грн. (ціна продажу);

- договору купівлі-продажу приміщення за реєстраційним номером 1043, житлово- відпочинковий будинок, заг. площею 101,80кв.м., що розташований Івано-Франківська обл., м.Яремче, вул.Свободи, 367/29б - 241 688,00грн. (ціна продажу);

- договору купівлі-продажу земельної ділянки за реєстраційним номером 1033, площею 0,1312га, кадастровий №26110000040010105, що розташована за адресою Івано-Франківська обл., м.Яремче, вул.Свободи, Яремчанської міської ради - 311141,00 грн. (ціна продажу);

- договору купівлі-продажу земельної ділянки за реєстраційним номером 1029, площею 0,1000га. кадастровий №2611000000:04:001:0222, розташована за адресою Івано-Франківська обл., м.Яремче, вул.Свободи, Яремчанської міської ради - 237150,00 грн. (ціна продажу).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року у справі №8/40-Б заяву ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 - ОСОБА_9 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу - задоволено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2015 року у справі №8/40-Б ухвалу господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 08 жовтня 2015 року у справі №8/40-Б за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про банкрутство виправлено описки в абзацах 3, 24 мотивувальної частини, пункті 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року, виправивши реєстраційні номери "1046" на "1044", "1043" на "1041", "1033" на "1030", "1029" на "1027". Крім того, доповнено абзаци 3, 24 мотивувальної частини, пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року після слів договір купівлі-продажу житлово-відпочинкового будинку, заг.площею 81,70 кв.м., що розташований Івано-Франківська обл., м.Яремче, вул.Свободи, 367/29а - 193950,00 грн. (ціна продажу)" словами та цифрами "реєстраційний номер 1038".

Вказана ухвала мотивована тим, що в абз. 3, 24 мотивувальної частини, п. 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року неправильно зазначено реєстраційні номери договорів (помилково вказано "1046" замість "1044", "1043" замість "1041", "1033" замість "1030", "1029" замість "1027"), пропущено реєстраційний номер договору купівлі-продажу житлово-відпочинкового будинку, заг. площею 81,70 кв.м.. що розташований Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Свободи. 367/29а - 193950.00 грн. (ціна продажу) - № 1038.

Відповідно до ч.1 ст.89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №6 "Про судове рішення" вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), або які мають технічний характер.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що своєю ухвалою від 08.10.2015 року суд першої інстанції лише вніс технічні виправлення (цифрові) в реєстрові номери скасованих договорів купівлі-продажу. Таке виправлення описки жодним чином не змінювало суті ухваленого первісного судового рішення, адже у ньому були зазначені всі договори купівлі-продажу, які були укладені у ліквідаційній процедурі банкрутства. Зазначені у резолютивній частині ухвали договори купівлі-продажу можна ідентифікувати за предметами, де зазначений опис нерухомого майна, площі, точні адреси тощо, а також дату їх укладення. Інших договорів з громадянкою ОСОБА_4 в цей день не укладалось, докази їх укладення у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, при винесенні зазначеної ухвали місцевим господарським судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її зміни чи скасування.

12.10.2015 року на адресу господарського суду Волинської області надійшла заява ОСОБА_6 про заміну сторони кредитора.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30 грудня 2015 року у справі №8/40-Б за заявою підприємця ОСОБА_7 про банкрутство було задоволено заяву ОСОБА_6 від 12.10.2015 року про заміну кредитора у справі про банкрутство. Замінено кредитора у справі №8/40-Б про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 Публічне акціонерне товариство "ОТП ОСОБА_1" (01033, м.Київ, вул.Жилянська, 43, іден.код 21685166) на ОСОБА_6 (Волинська область, м.Горохів, вул.Дачна, 9, ідент.код. НОМЕР_1).

09.10.2006 року між ПАТ ОТП ОСОБА_1 та ОСОБА_7Б був укладений кредитний договір № CL-A00/031/2006.

З метою забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором було укладено договір застави транспортного засобу № PCL-A00/031/2006 від 10.10.2006 року.

11.09.2015року між первісним кредитором публічним акціонерним товариством "ОТП ОСОБА_1" та новим кредитором ОСОБА_6 було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № CL-A00/031/2006 від 09.10.2006року на суму 39 711,05доларів США.

На підставі укладення договору про відступлення права вимоги сторонами 11 вересня 2015року укладено договір про відступлення права вимоги за договором застави транспортного засобу № PCL-A00/031/2006 від 10.10.2006 року.

Згідно ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Статтею 512 ЦК встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом. (Така правова позиція викладена в п. 51 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 18.12.2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").

Відповідно до ч.1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, на думку колегії суддів, заява ОСОБА_6 про заміну кредитора у справі про банкрутство є обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Таким чином, при винесенні ухвали від 30.12.2015 р. про заміну кредитора місцевим господарським судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її зміни чи скасування.

23.12.2015 року до господарського суду Волинської області надійшло клопотання ліквідатора ОСОБА_9 №330 про зняття обтяжень - заборон, арештів на нерухоме майно, що належить ОСОБА_7, які внесено до Єдиного державного реєстру; зобов'язання державного реєстратора вчинити дії, спрямовані на поновлення державної реєстрації права власності на повернуті в ліквідаційну масу об'єкти нерухомості за ОСОБА_7

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30 грудня 2015 року у справі №8/40-Б за заявою підприємця ОСОБА_7 про банкрутство було задоволено клопотання ліквідатора підприємця ОСОБА_7 ОСОБА_9 про зняття обтяжень, накладених на нерухоме майно №330 від 23.12.2015 року. Знято обтяження, накладені на майно: нежитлове приміщення, заг. площею 813,5 кв.м., РПВН 2300452, що заходиться за адресою Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Галицька. 34а/1а; житловий будинок заг. площею 314,00 кв.м. з будівлями та спорудами, РПВН 30350921, що розташований за адресою Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Свободи. 367/29; житлово-відпочинковий будинок, заг. площею 81,70 кв.м., РПВН 21208282, що розташований Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Свободи. 367/29а; житлово-відпочинковий будинок, заг. площею 101,80 кв.м., РПВН 21208807, що розташований за адресою Івано-Франківська обл., м. Яремче. вул. Свободи, 367/29 б; земельну ділянку, площею 0, 1312га. кадастровий № 2611000000040010105, яка розташована за адресою Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Свободи, Яремчанської міської ради; земельну ділянку, площею 0, 1000 га, кадастровий № 2611000000:04:001:0222, яка розташована за адресою Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Свободи, Яремчанської міської ради. Було зобов'язано Перший відділ Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а) вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (державної реєстрації обтяжень), Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідні записи.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно ухвали господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року у справі №8/40-Б визнано недійсними договори купівлі-продажу майна банкрута, а саме договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за реєстраційним номером 1035, заг. площею 813,5 кв.м., що заходиться за адресою Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 34а/1а,- 2 009 212.00 грн. (ціна продажу); договір купівлі-продажу за реєстраційним номером 1046 житлового будинку заг. площею 314,00 кв.м. з будівлями та спорудами, що розташований за адресою Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Свободи, 367/29- 2 002 822,00 грн. (ціна продажу); договір купівлі-продажу житлово-відпочинкового будинку, заг. площею 81,70 кв.м., що розташований Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Свободи. 367/29а - 193950.00 грн. (ціна продажу); договір купівлі-продажу приміщення за реєстраційним номером 1043, житлово - відпочинковий будинок, заг. площею 101.80 кв.м., що розташований Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Свободи. 367/29б - 241 688.00 грн. (ціна продажу); договір купівлі-продажу земельної ділянки за реєстраційним номером 1033. площею 0.1312га. кадастровий № 26110000040010105. що розташована за адресою Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Свободи Яремчанської міської ради - 311 141.00 грн. (ціна продажу); договір купівлі-продажу земельної ділянки за реєстраційним номером 1029 площею 0.1000 га. кадастровий № 2611000000:04:001:0222. розташована за адресою Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Свободи, Яремчанської міської ради - 237150.00 грн. (ціна продажу).

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015 року ухвалу господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року у справі № 8/40-Б та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 року у справі №8/40-Б залишено без змін, внаслідок чого в ліквідаційну масу банкрута повернуто обєкти нерухомості, які підлягають реєстрації за ОСОБА_7

Відтак, майно, яке було обєктом зазначених договорів, є частиною ліквідаційної маси банкрута ФОП ОСОБА_7

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до Закону.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Отже, право власності на обєкти нерухомого майна, що були предметом визнаних недійсними в судовому порядку договорів купівлі-продажу, підлягає державній реєстрації за ОСОБА_7

Проте, на майно банкрута, яке повернуто в ліквідаційну масу, накладені ряд обтяжень, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Колегія суддів враховує, що зняття заборон та арештів із майна боржника у порядку статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безумовним, і стосується будь-яких органів і посадових осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України (№Б-50/112-09 від 13.10.2011р., №20/б від 18.01.2011р., №Б-24/39-09 від 08.12.2011р., №5/19 від 01.11.2011р., №22/60б від 17.02.2011р., №Б-50/265-10 від 26.07.2011р., №5023/1208/11 від 11.10.2011р., №17/140-Б-10 від 18.07.2012р., №5016/343/2012 від 26.02.2013р., №12/5009/7594/11 від 15.05.2013 р. та інших).

Згідно статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів. Пунктом 5 статті 19 зазначеного Закону визначено, що підставою для здійснення державної реєстрації прав (обтяжень) є, зокрема, рішення судів, що набрали законної сили.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Згідно з положеннями п.5 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1141, внесення відомостей до державного реєстру здійснюється на підставі заяв (запитів).

Таким чином, всі арешти та інші обмеження щодо користування майном банкрута підлягають скасуванню, шляхом винесення відповідного судового рішення. (аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд, зокрема, в постановах від 13.11.2012 року у справі №Б19/311-08/13, від 14.11.2012 року у справі №44/440-б.).

За викладених обставин, клопотання ліквідатора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів зауважує, що прийнявши рішення зобовязати Державного реєстратора Реєстраційної служби Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області, а також Державного реєстратора Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області зареєструвати право власності за ОСОБА_7 на повернуті в ліквідаційну масу обєкти нерухомості, місцевий господарський суд вийшов за межі своїх повноважень та втрутився в дискреційні повноваження вказаних державних органів. Судова колегія враховує, що докази ухилення зазначених державних реєстраторів від проведення реєстраційних дій у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, п.п. 4, 5 ухвали господарського суду Волинської області від 30.12.2015 р. у справі №8/40-Б є такими, що прийняті із порушенням норм процесуального права.

Однак, переглядаючи оскаржувані ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне застосувати повноваження, визначені нормами ч. 2 ст. 101 ГПК, та надати правову оцінку підставам та правомірності порушення провадження у справі про банкрутство Підприємця, а також визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_7 від 17.04.2009 року у справі №8/40-Б та постанова господарського суду Волинської області від 03.06.2009 року, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_7 визнано банкрутом, в апеляційному чи касаційному порядку не переглядалися, оцінки підставам порушення чи визнання боржника банкрутом суд апеляційної інстанції не давав. Питання законності постанови господарського суду Волинської області від 03.06.2009 порушувалось ПАТ "ОСОБА_8 кредит" під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції від 06.09.2011 у даній справі при розгляді скарги на дії ліквідатора боржника. У постанові від 10.11.2011 у справі №8/40-Б суд апеляційної інстанції встановив, що у доповненнях до апеляційної скарги ПАТ "ОСОБА_8 кредит" просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови від 03.06.2009 року про визнання боржника банкрутом, скасувати вказану постанову та ухвалу від 06.09.2009 та повернути заяву ФОП ОСОБА_7 про порушення справи про банкрутство без розгляду. Однак, суд апеляційної інстанції вказав, що ПАТ "ОСОБА_8 кредит" вказаним доповненням фактично змінив вимоги за поданою апеляційною скаргою, а тому не прийняв його до розгляду. Крім того, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 р. у справі №8/40-Б скасована постановою ВГСУ від 21.03.2012 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній з 19.01.2013 року) встановлено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом, отже до даної справи застосовується редакція закону, що діяла до 19.01.2013 року.

У відповідності до частин 1, 3 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

До окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності законодавець виділив громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (статті 47, 48, 49 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що боржник здійснював підприємницьку діяльність та набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, серія В01 №256477 від 29.07.1992 року.

Відповідно до частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно з пунктом 3 статті 209 Господарського кодексу України суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Статтею 48 Закону передбачено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення. За клопотанням громадянина-підприємця господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання громадянина-підприємця третіми особами. За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь громадянина-підприємця господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення питання щодо спадщини у встановленому законом порядку. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Відповідно до статті 1 Закону банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, а ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Отже, порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця за його заявою нерозривно пов'язано з доказуванням таким підприємцем обставин неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані ним вимоги кредиторів, які пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника, що має наслідком визнання його банкрутом та введення ліквідаційної процедури, внаслідок чого підприємницька діяльність такого боржника припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником, повинна містити разом з іншим виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника; частина 3 цієї статті вимагає подання до заяви боржника документів, що свідчать про неплатоспроможність боржника.

У відповідності до частини 5 статті 7 Закону боржник зобов'язаний в місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених у цієї частині Закону обставин, зокрема, якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Згідно приписів частини 7 статті 11 Закону у разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки його неплатоспроможності.

Таким чином, громадянин-підприємець у своїй заяві до господарського суду про порушення відносно нього провадження у справі про банкрутство повинен навести обставини неспроможності боржника виконати підтверджені у встановленому порядку документами, безспірні грошові вимоги кредитора (кредиторів), пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а також навести обставини щодо того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, і довести ці обставини належними документами. Тобто, господарський суд зобов'язаний при визнанні боржника банкрутом встановити його неспроможність, яка виникла при здійсненні ним підприємницької діяльності, що підтверджена розрахунковими або виконавчими документами, вимоги кредиторів через недостатність майна, а також встановити факт наявності вимог кредитора (кредиторів), які заявлені у встановленому порядку до боржника, та того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

За Законом факт безспірності вимог кредиторів виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються виконавчими документами або іншими розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів.

На думку колегії суддів, вказані докази повинні надаватися заявником на момент порушення судом справи про банкрутство за процедурою, яка передбачена статтями 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство спеціальним Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачена.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що заявником на момент звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство не надано належних доказів безспірності грошових вимог до боржника, оскільки в матеріалах справи відсутні копії судових рішень про стягнення грошових коштів з фізичної особи-підприємця, відповідні виконавчі документи, видані судом, постанови ДВС про відкриття виконавчого провадження за вищевказаними виконавчими документами.

Крім того, до заяви про порушення справи про банкрутство ФОП ОСОБА_7 було додано: в підтвердження вимог перед ВАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" копію додаткового кредитного договору №010/08-11/2066-3 до Генеральної кредитної угоди №010/08-11/2066 від 14.01.2008 року, копію договору застави автотрансопртного засобу №PCL-F00/031/2006 від 10 жовтня 2006 року, копію кредитного договору №CL-A00/031/2006; в підтвердження вимог перед Акціонерним комерційним банком "Форум" копію кредитного договору №0527/08/22-ZNv від 11 липня 2008 року; в підтвердження вимог перед Відкритим акціонерним товариством КБ "Надра" копію договору кредитної лінії №6М/2007/840-МКЛ/455 від 02 квітня 2007 року; в підтвердження вимог перед Акціонерним комерційним банком "ОСОБА_8 кредит" копію іпотечного договору від 20 березня 2008 року, копію іпотечного договору від 20 грудня 2007 року; в підтвердження вимог перед АКБ "Укрсоцбанк" копію договору №0070/009125-PR про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки Gold.

Зі змісту зазначених договорів вбачається, що грошові (кредитні) кошти надавались ОСОБА_7 як фізичній особі і доказів того, що вони використовувалась для підприємницької діяльності до матеріалів справи не надано.

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що кредиторська заборгованість ОСОБА_7 виникла на підставі того, що між ним (як фізичною особою) та ВАТ КБ "Надра", АКБ "Форум", АКБ "Укрсоцбанк", АКБ "ОСОБА_8 кредит" було укладено кредитні договори про надання кредитних коштів і сторони, в тому числі і громадянин ОСОБА_7, самостійно визначили свій правовий статус за вищевказаними договорами.

Таким чином, оскільки заборгованість ОСОБА_7 не пов'язана із здійсненням підприємницької діяльності, то відсутні визначені законом підстави для порушення справи про банкрутство на підставі статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 36 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 18.12.2009 року №15 "Про судову практику у справах про банкрутство" передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Така ж правова позиція викладена в у постанові Верховного суду України від 26 грудня 2011 року у справі №3-317гс11, постановах Вищого господарського суду України від 08 квітня 2015 року у справі №902/79/13-г, від 05 березня 2014 року у справі №2/17-1726-2011, від 03 липня 2014 року у справі №5023/5749/12, від 30 липня 2013 року у справі №922/160/13-г, від 08 липня 2014 року у справі №5023/5540/12.

Таким чином, оскільки апеляційним господарським судом встановлено, що боржник звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за відсутності ознак безспірності вимог і неплатоспроможності, наявні підстави для припинення провадження у справі про банкрутство згідно з пунктом 7 частини першої статті 40 Закону та п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи, що з припиненням провадження у справі про банкрутство втрачають законну силу усі процесуальні документи, прийняті в рамках такого провадження, відсутні визначені законом підстави для зміни чи скасування оскаржуваних ухвал суду першої інстанції, а відтак для задоволення апеляційних скарг.

Колегія суддів звертає увагу, що припинення провадження у справі про банкрутство не порушує прав ні боржника, ні кредиторів. Останні можуть стягнути заборгованості у позовному провадженні. При цьому, у випадку, коли погасити заборгованість у вказаному порядку не вдасться кредитори або боржник вправі ініціювати провадження у справі про банкрутство.

Керуючись п. 7 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 3 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б, ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Волинської області від 08.10.2015 року у справі №8/40-Б, ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б залишити без задоволення.

2. Провадження у справі №8/40-Б про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) припинити.

3. Матеріали справи №8/40-Б повернути до господарського суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Юрчук М.І.