Постанова № 58303234, 13.06.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2016 р. Справа № 918/1326/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Саврій В.А.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.03.16 р.

у справі № 918/1326/15 (суддя Пашкевич І.О. )

за заявою Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод"

про банкрутство

за участю представників сторін:

арбітражного керуючого - Драгун І.І. (посвідчення №255 від 02.04.2013 року)

НАК "Украгролізинг" - Куляша О.І. (довіреність № 14/20-45-16 від 25.04.2016 року)

ПАТ "Дельта Банк" - Коновал Р.О. (довіреність від 29.04.2016 року)

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.03.2016 року у справі №918/1326/15 за заявою Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" про банкрутство, серед іншого, припинено повноваження керівника та виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" та тимчасово покладено обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" на розпорядника майна - арбітражного керуючого Драгун І.І. до призначення нового керівника та виконавчих органів управління в порядку, визначеному законодавством та установчими документами (п.1). Зобов'язано орган управління боржника протягом трьох днів передати арбітражному керуючому Драгун І.І. бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи (п.2).

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, боржник звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду в частині припинення повноважень керівника та виконавчого органу ТОВ "Племзавод" скасувати.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Ініціюючий кредитор - ПАТ "НАК "Украгролізинг", арбітражний керуючий та Рівненська ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області у відзивах на апеляційну скаргу вважають оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представник апелянта не з'явився, про прични неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.

Безпосередньо в судовому засіданні арбітражний керуючий підтримав вимоги та доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Стосовно тривалості розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно п.31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Відповідно до п.27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України" суд також частково погодився з твердженням Уряду України про те, що сторони сприяли тривалості оскаржуваного провадження. Вірним є те, що, хоча стороні в цивільній справі не можна ставити за вину використання доступних за національним законодавством засобів для захисту своїх інтересів, вона має враховувати те, що такі дії неминуче призводять до затягування відповідного провадження (згідно ухвали у справі "Малицька-Васовська проти Польщі" від 5 квітня 2001 року, №41413/98).

Зважаючи на викладене, маючи на меті забезпечити розгляд апеляційної скарги за результатом дослідження усіх доказів по справі в їх сукупності та вжити передбачених законом засобів для встановлення належності і допустимості доказів по справі, враховуючи подане ПАТ "Дельта Банк" клопотання про залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб учасником провадження у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що розумним для розгляду даної апеляційної скарги є саме строк, що мав забезпечити як реалізацію процесуальних прав сторін по справі, так і повний, всебічний, об'єктивний розгляд справи та правильне вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.03.2016 року у справі №918/1326/15 розглядалася судом апеляційної інстанції в строк більший, ніж передбачено ст.ст. 69, 102 ГПК України, однак з дотримання критеріїв розумності строку, визначених у практиці Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів, заслухавши пояснення арбітражного керуючого, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду в частині припинення повноважень керівника та виконавчого органу ТОВ "Племзавод" - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.12.2015 року за заявою Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" порушено провадження у справі №918/1326/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 21.04.2016 року, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Драгун І.І., зобов'язано розпорядника майна подати відомості про результати розгляду вимог кредиторів, провести інвентаризацію майна боржника та подати результати її проведення; провести аналіз і оцінку фінансово-господарського стану боржника відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства, чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки від 19.01.2006 р. № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 р. N 1361).

15.03.2016 року ДПАТ "НАК "Украгролізинг" звернувся до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень керівника, оскільки останній не виконує своїх повноважень визначених ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Місцевий господарський суд, розглянувши вищевказане клопотання, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.5 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Відповідно до ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановляє наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази розгляду керівником боржника заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника. Вказані заяви розглянуті розпорядником майна одноособово.

Частиною 12 ст. 22 Закону про банкрутство передбачено, що за клопотанням кредиторів або інших учасників справи про банкрутство повноваження керівника боржника можуть бути припинені в разі, якщо ним не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

При наявності зазначених обставин господарський суд має право припинити повноваження керівника боржника від посади та покласти виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з невжиттям керівником боржника заходів щодо забезпечення збереження майна, переданого ініціюючим кредитором - Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець) боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Племзавод" (лізингоодержувач) згідно договору фінансового лізингу №17-09-92 бфл/143 від 01.04.2009 р., лізингодавцем було направлено до СВ Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Прокурору Рівненської області відповідні заяви.

Отже, ненадання керівником боржника відомостей щодо результатів розгляду вимог кредиторів та невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" створює реальну загрозу неможливості здійснити розпоряднику майна обов'язки, що визначені ухвалою суду від 28.12.2015 р. та передбачені ст.23 Закону про банкрутство, зокрема, щодо проведення належної інвентаризації майна боржника, внесення до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності - згідно з даними обліку боржника. Вказане вище в цілому унеможливлює у передбачений Законом про банкрутство строк затвердити суду реєстр вимог кредиторів та визначити відносно боржника подальшу процедуру банкрутства.

Враховуючи викладене та зважаючи, що вищезазначені порушення вимог Закону про банкрутство є обґрунтованою підставою для задоволення клопотання ініціюючого кредитора про припинення повноважень керівника боржника ТОВ "Племзавод" гр. ОСОБА_4 місцевий господасрький суд прийшов до правильного висновку про припинення повноважень керівника та виконавчого органу ТОВ "Племзавод" та правомірно у відповідності до вимог ст.22 Закону про банкрутство поклав виконання обов'язків керівника ТОВ "Племзавод" на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Драгун І.І.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області в частині припинення повноважень керівника та виконавчого органу ТОВ "Племзавод" ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.03.2016 року у справі №918/1326/15 в частині припинення повноважень керівника та виконавчого органу ТОВ "Племзавод" - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.