Ухвала суду № 58299453, 14.06.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року справа №805/628/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у справі № 805/628/16-а (головуючий І інстанції Троянова О.В. ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський феросплавний завод" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування письмової індивідуальної податкової консультації ,-

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорський феросплавний завод" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування письмової індивідуальної податкової консультації від 26.01.2016 року № 1388/6/99-99-19-03-02-15.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податкова консультація, яка оскаржується, надана відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений Конституцією та законами України. Зазначив, що у податковій консультації відповідач роз'яснив позивачу, що у випадку коли обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, не формує вартості експортного товару, нульова ставка до такого обсягу не застосовується, а тому в податковій накладній з типом причин " 17" визначається сума податку на додану вартість за ставкою 20%. Вважав податкову консультацію такою, що суперечить нормам та змісту податку на додану вартість, оскільки, аналіз норм чинного податкового законодавства дає підстави вважати, що визначення товарів у митному режимі експорту є окремим об'єктом оподаткування, встановленим поряд з постачанням товарів і послуг за місцем постачання та митній території України, тобто у даному випадку до експорту не можуть бути застосовані правила визначення бази оподаткування, встановлені для інших об'єктів оподаткування. Наполягає на тому, що застосування до однієї операції постачання двох різних ставок Податковий кодекс України не передбачає та одній базі оподаткування повинна відповідати одна ставка податку. Посилався на те, що зміст податку на додану вартість як непрямого податку передбачає, що безпосередній платник податку на додану вартість не несе економічного тягаря з його сплати, який покладається на безпосереднього споживача товару чи послуги.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано нечиною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 26.01.2016 року № 1388/6/99-99-19-03-02-15 надану Товариству з обмеженою відповідальністю "Краматорський феросплавний завод".

Задовольняючи позов, суд 1 інстанції виходив з того, що вивезення товарів у митному режимі експорту є окремим об'єктом оподаткування, встановленим поряд з постачанням товарів і послуг з місцем постачання на митній території України.

Не погодившись з рішенням суду 1 інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що платник податку, який експортує самостійно виготовлений товар за ціною нижче собівартості, на дату оформлення митної декларації,що засвідчує факт перетинання митного кордону України, на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною, складає податкову накладну. Обсяг операцій, розрахований, виходячи з перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання , не формує вартості експортованого товару , нульова ставка до такого обсягу не застосовується , а тому в податковій накладній з позначкою " 17" визначається сума ПДВ за ставкою 20 відсотків. Сума перевищення собівартості самостійно виготовленої продукції над фактичною ціною реалізації цієї продукції на експорт не відображається у митній декларації і не може оподатковуватись за нульовою ставкою. Просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року, та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ "Краматорський феросплавний завод" зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 14.07.2010 року, ідентифікаційний код юридичної особи 37133410, місцезнаходження юридичної особи: 84301, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Моріса Тореза, будинок 18, перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

08.12.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорський феросплавний завод" звернулось до Державної фіскальної служби України з листом № 1613/25 щодо надання податкової консультації з питання оподаткування ПДВ у разі реалізації готової продукції на експорт за ціною нижчою собівартості та порядку складання, у разі необхідності, податкової накладної з типом причин 17, як така,що складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною постачання (а.с.10).

26.01.2016 року Державна фіскальна служба України надала ТОВ "Краматорський феросплавний завод" лист № 1388/6/99-99-19-03-02-15 "Про розгляд листа", в якому зазначила, що у випадку коли обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, не формує вартості експортного товару, нульова ставка до такого обсягу не застосовується, а тому в податковій накладній з типом причин " 17" визначається сума податку на додану вартість за ставкою 20%.

Підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно пунктів 52.1-52.5 статті 52 Податкового Кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.

Консультації надаються контролюючим органом.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Відповідно до п. 53.1 статті 53 Податкового кодексу України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Тобто, Податковим кодексом України визначене право позивача отримавши певну податкову консультацію діяти певним чином, при цьому платник податків звільняється від відповідальності у випадку дій на підставі отриманої консультації.

За приписами пункту 23.1 статті 23 Податкового кодексу України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 26.2 статті 26 Податкового кодексу України під час обчислення одного і того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок.

Пункт 193.1 статті 193 Податкового кодексу України встановлює для ПДВ ставки податку від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків, 0 відсотків та 7 відсотків. Ставка 0 відсотків застосовується до операцій, визначених в ст. 195 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Аналізуючи викладені норми законодавства, колегія суддів вважає, що вивезення товарів у митному режимі експорту є окремим об'єктом оподаткування, встановленим поряд з постачанням товарів і послуг з місцем постачання на митній території України. В даному випадку до експорту не можуть бути застосовані правила визначення бази оподаткування, встановлені для інших об'єктів оподаткування.

Так, за змістом підпункту "а" підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України вивезення товарів за межі митної території України оподатковується за нульовою ставкою ПДВ.

В даному випадку відбувається лише одна операція по вивезенню товарів за межі митної території України, ніяких інших операцій не відбувається, і тому існує лише цей об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 194.1 статті 194 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 Податкового кодексу України, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, яка є основною. Тобто застосування до однієї операції постачання дві різні ставки цей пункт не передбачає і одній базі оподаткування повинна відповідати одна ставка податку.

Особливості заповнення податкових накладних, складених на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання регулюється пунктами 9, 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957.

Згідно з пунктом 9 Порядку податкові накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 12, 13, 20 цього Порядку, реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних та не видаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг.

У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка "X" та зазначається тип причини, зокрема, причина 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

Відповідно до пункту 20 Порядку у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, а при здійсненні контрольованих операцій - виходячи із звичайних цін, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / собівартість / балансова (залишкова) вартість/ звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / собівартості / балансової (залишкової) вартості/ звичайної ціни над фактичною ціною. У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 9 цього Порядку (01 - Складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (у разі здійснення контрольованих операцій); 15 - Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16 - Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані. Податковий орган при проведені податкової консультації виходив з того, що коли обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, не формує вартості експортованого товару, нульова ставка до такого обсягу не застосовується, а тому в податковій накладній з типом причини " 17" визначається сума податку на додану вартість за основною ставкою. Але зазначені висновки є безпідставними, оскільки при здійснені експорту товарів мова йде про одну операцію і про один об'єкт оподаткування, який згідно положень п. 195.1.1. ч. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України оподатковуються за нульовою ставкою.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана податкова консультація, є необґрунтованою та такою що не відповідає нормам діючого законодавства.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду 1 інстанції прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду 1 інстанції і підстави для скасування постанови відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у справі № 805/628/16-а - залишити без задоволення, а постанову суду 1 інстанції - без змін.

Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Д.В. Ляшенко

Судді Л.В. Ястребова

І.Д. Компанієць