Постанова № 58299458, 14.06.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Полтавець Н.З.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року справа №219/2393/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ,вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2016 року у справі № 219/2393/16-а за позовом ОСОБА_3 до Артемівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним рішення, стягнення заборгованості по виплаті пенсії ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати неправомірним рішення Артемівського об'єднаного УПФУ в Донецькій області, пов'язане з призупиненням виплати пенсії на пільгових умовах за Списком №2 за період з 01.04.2015 року по 01.03.2016 року, стягнути заборгованість за вказаний період в розмірі 18700 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 29.03.2013 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсія призначена з урахуванням страхового стажу 36 років 09 місяців 18 днів, в тому числі по списку №2 - 17 років 04 місяці 3 дні. Виплата пенсії позивачу здійснювалась згідно Постанову КМУ від 18.07.2007 року №937 «Про затвердження Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці» на підставі гарантійного листа ПАТ «Артемівський машинобудівний завод «Побєда труда» за рахунок коштів підприємства і становила 1700 грн. на місяць. З 01.04.2015 року виплата пенсії була зупинена в зв'язку з тим, що підприємство не перераховувало кошти на сплату пенсії відповідача, а в подальшому ПАТ «Артемівський машинобудівний завод «Побєда труда» визнано банкрутом.

Рішення відповідача про зупинення пенсійних виплат є неправомірним, оскільки зобов'язання щодо фінансування коштів для покриття виплат, пов'язаних з виплатою пенсій, несе підприємство боржник, а не громадянин, якому такі виплати призначені.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вважає, що судом порушені вимоги процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач працював на різних посадах на ПАТ «Артемівський машинобудівний завод «Побєда Труда».

29.03.2013 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Постанови КМУ від 18.07.2007 року №937 «Про затвердження Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці».

З 01.04.2015 року виплата пенсії зупинена в зв'язку з визнанням ПАТ «Артемівський машинобудівний завод «Побєда Труда», де працював позивач, банкрутом та припинення перерахування цим підприємством пенсійному органу коштів на її виплату.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Протоколом від 05.04.2013р. №1406 позивачу призначено з 29.03.2013р. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Постанови КМУ від 18.07.2007р. №937 «Про затвердження Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці».

Механізм призначення пенсій окремим категоріям працівників, які за результатами атестації робочих місць працюють (працювали) в умовах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначено Порядком призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 937.

Так, пунктом 6 цього Порядку визначено, що рішення про призначення пільгової пенсії приймається управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті і районі у місті за місцем розташування підприємства, організації, на підставі документів, що подаються у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінпраці та гарантійного листа підприємства або організації про перерахування коштів на рахунок зазначеного управління для покриття витрат, пов'язаних з виплатою пенсій.

Згідно з п. 7 вказаного Порядку виплата пільгової пенсії здійснюється після надходження у повному обсязі коштів від підприємства, організації до органу, що призначає пенсію, у строки, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Перерахування коштів підприємством, організацією здійснюється до дня досягнення особою пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 8 Порядку №937 кошти на виплату пільгової пенсії та витрати, пов'язані з доставкою пенсій, перераховуються підприємством, організацією у порядку та строки, визначені правлінням Пенсійного фонду України. Спірні питання щодо перерахування коштів для виплати і доставки пільгової пенсії вирішуються відповідно до законодавства.

З аналізу положень Порядку №937 вбачається, що вони не регламентують підстави припинення виплати пільгових пенсій.

Згідно зі ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії припиняється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України або за рішенням суду у випадках:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, ненадходження коштів на виплату та доставку пільгових пенсій від підприємства не входить до вказаного вище переліку випадків, відповідно до яких припиняється виплата пенсії.

Аналіз законодавства, зокрема Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і постанови КМУ від 18 липня 2007 року №937 «Про затвердження Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці», з урахуванням положень статті 46 Конституції України, якою гарантується право соціального захисту, у тому числі пенсійне забезпечення, та статті 8 Конституції України щодо дії в Україні принципу верховенства права, дає підстави для висновку, що визнання підприємства банкрутом у порядку Закону України від 14 травня 1992 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та несплата ним внесків до Пенсійного фонду не є підставою припинення виплати пенсій громадянам, призначених згідно підпункту 2 пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищенаведене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.

На підставі ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу, і не виходити за межі позовних вимог. Суд вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не приймалося рішення про припинення позивачу пенсійних виплат на пільгових умовах за Списком №2.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

В даному випадку, саме дії пенсійного органу - зупинення пенсійних виплат, породжують за собою правові наслідки для позивача, тому судова колегія приходить до висновку, що для повного захисту порушених прав позивача необхідно визнавати саме дії пенсійного органу неправомірними.

Що стосується позовних вимог про стягнення на користь позивача заборгованості по пенсії з 01.04.2015 року, то судова колегія зазначає, що суд не може підміняти компетентний орган та самостійно розраховувати розмір заборгованості, оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.

Тому правильним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача відновити виплату пенсії на пільгових умовах за Списком №2 з 01.04.2015 року та виплатити заборгованість по пенсії з 01.04.2015 року.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1157,52 грн. (а.с.36а,94) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Артемівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2016 р. у справі № 219/2393/16-а - задовольнити.

Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2016 р. у справі № 219/2393/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Артемівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним рішення Артемівського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, пов'язаного з призупиненням виплати пенсії на пільгових умовах та стягнення заборгованості у розмірі 18700 грн. - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Артемівського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо зупинення ОСОБА_3 виплати пенсії на пільгових умовах за Списком №2 з 01 квітня 2015 року.

Зобов'язати Артемівське об'єднане Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області відновити ОСОБА_3 виплату пенсії на пільгових умовах за Списком №2 з 01 квітня 2015 року та виплатити заборгованість за пенсійними виплатами з 01 квітня 2015 року по теперішній час.

Стягнути з Артемівського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Артемівського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області ( код ЄДРПОУ 37868797, 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 13) судовий збір в розмірі 1157 ( одна тисяча сто п'ятдесят сім) гривень 52 копійки.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді Д.В. Ляшенко

Л.В. Ястребова