Ухвала суду № 58298477, 10.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2016 року м. Київ № 826/8612/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва – Шулежко В.П., розглянувши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк» про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк» про застосування заходів реагування.

Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАС України.

Частиною третьою статті 106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року № 928-VIII встановлено, що з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата встановлена у місячному розмірі 1 378,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Як встановлено судом, в порушення зазначеної норми, позивачем не додано до адміністративного позову доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, передбачених Законом України «Про судовий збір».

Водночас, в адміністративному позові позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що він є бюджетною неприбутковою організацією, яка звертається до суду за захистом життя та здоров’я людей.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також, згідно з частиною першою статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною першою статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд вважає твердження заявника необґрунтованими, оскільки не додано належних доказів на підтвердження зазначених обставин щодо важкого матеріального стану, що свідчили б про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору та вказані обставини не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору в порядку, передбаченому законом.

Варто зазначити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.

Приймаючи до уваги викладене, оскільки позивач не довів обставини, які свідчать про необхідність звільнення його від сплати судового збору, враховуючи те, що відстрочення судом сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Отже, позивачем не дотримані вимоги частини третьої статті 106 КАС України, оскільки не надано доказів, що підтверджують сплату ним судового збору.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в порядку та розмірі визначених чинним законодавством України.

Згідно з частиною другою статті 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк» про застосування заходів реагування залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня набрання законної сили даною ухвалою суду.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання ухвали.

Суддя В.П. Шулежко