Постанова № 58298441, 09.06.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року Чернігів Справа № 825/1025/16

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації, третя особа - Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації про зобов'язання вчини певні дії,

В С Т А Н О В И В:

31.05.2016 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації, третя особа - Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації, в якому просить зобов'язати відповідача видати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем протиправно відмовлено у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, оскільки в період з 26.04.1986 по 31.12.2014 ОСОБА_1 проживала в м. Корюківка, яке відносилось до зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4, та згідно експертного висновку від 27.10.2015 їй встановлено причинний зв'язок захворювання з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, що дає право на отримання посвідчення категорії 1.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. При цьому, представник позивача через канцелярію суду надав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав свої письмові заперечення (а.с.14-16), в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, а розгляд справи провести без участі його представника.

Третя особа до суду також не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Через канцелярію суду надала свої письмові заперечення (а.с.28), в яких адміністративний позов не визнала.

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 26.04.1986 по 31.12.2014 постійно проживала в м. Корюківка Чернігівської області, яке відносилось до зони посиленого радіоекологічного контролю четвертої категорії, що підтверджується довідкою, виданою Виконавчим комітетом Корюківської міської ради (а.с.30), у зв'язку з чим 05.05.1993 їй було видано посвідчення громадянина, який постійно проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії НОМЕР_1 (а.с.31).

27.10.2015 на засіданні № 29 Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України було встановлено, що захворювання позивача пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, про що видано експертний висновок (а.с.35).

На підставі вказаного експертного висновку, Чернігівською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу надано третю групу інвалідності, що підтверджується копією довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВА № 018595 від 08.12.2015 (а.с.33).

09.12.2015 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації для отримання посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 (а.с.32).

27.01.2016 Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації листом за № 01-22/520 повідомило ОСОБА_1 про повернення Департаментом соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації документів щодо видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, у зв'язку з відсутністю законодавчих підстав (а.с.7).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи належать інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (ст.10, ст.11 і ч.3 ст.12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.

За приписами п.4 ч.1 ст.11 Закону до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Видача посвідчень проводиться потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС обласними державними адміністраціями, зокрема, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи (абз.3, 14 п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51).

Розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 25.12.2013 № 538 затверджений Порядок організації роботи щодо видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким, зокрема, визначено, що видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, провадиться обласною державною адміністрацією на підставі подання районних державних адміністрацій, міських, районних у м. Чернігові рад та необхідних документів. Департамент соціального захисту населення обласної державної адміністрації здійснює перевірку документів, поданих для видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та заповнює бланки посвідчень.

З аналізу наведених правових норм слідує, що необхідними умовами для отримання посвідчення категорії 1 є наявність статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, а повноваженнями щодо видачі даного посвідчення наділена Чернігівська обласна державна адміністрація.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи наявність у позивача всіх юридичних підстав для отримання посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Посилання відповідача та третьої особи на Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та, зокрема, абзац 5 ч.2 ст.2 вказаного Закону виключено, відтак із зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, до якої відносився населений пункт м. Корюківка, а тому Департаментом соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації правомірно відмовлено позивачу у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, судом не приймається до уваги з огляду на таке.

Так, Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" виключено ст.2 та ст.23 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які, зокрема, визначали категорії зон радіоактивно забруднених територій і встановлювали компенсації та пільги громадянам.

Вказані норми згідно Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" набрали чинності з 01.01.2015.

Аналізуючи зміни у законодавстві, внесені Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", суд прийшов до висновку про те, що виключення із правового регулювання такої зони, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, як зона посиленого радіоекологічного контролю, мало наслідком лише скасування компенсацій та пільг особам, віднесеним до категорії 4, які були гарантовані державою до 01.01.2015.

Крім того, виключення законодавцем з 01.01.2015 з правового регулювання зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє особу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки наявність такого статусу пов'язана, зокрема, з фактом постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови проживання або роботи чи постійного навчання станом на 01.01.1993 у цій зоні не менше чотирьох років, в той час як зона посиленого радіоекологічного контролю існувала до 01.01.2015.

Отже, суд вважає, що статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, оскільки його отримання до 01.01.2015 відбулось правомірно, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не вплинули на статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідачів на те, що однією із підстав для відмови позивачу у видачі посвідчення є факт проходження ним огляду МСЕК 08.12.2015, тобто після набрання чинності Законом України від 28.12.2014 № 76-VІІІ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", зважаючи на те, що для вирішення питання щодо видачі позивачу посвідчення категорії 1 не має правового значення факт проходження позивачем огляду МСЕК, оскільки як вже встановлено судом, на момент проходження огляду МСЕК позивач мав статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, який є чинним.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача видати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про зобов'язання Чернігівської обласної державної адміністрації подати, у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно з ч.1 ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. При цьому, в резолютивній частині постанови суду, крім: висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог; розподілу судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження, зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки позовні вимоги задоволені та позивач звернувся із вимогою про встановлення відповідачу строку для подачі до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення до прийняття такого рішення, тому наявні всі підстави для зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Чернігівської обласної державної адміністрації у місячний строк, з дня набрання законної сили постановою суду у справі № 825/1025/16, подати до суду звіт про виконання судового рішення.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить задовольнити повністю.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. При цьому, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Тобто, відповідно до Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", витрати пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судом рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною не повинні перевищувати розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за отриману правову допомогу сплачено кошти у розмірі 1 000 грн, що підтверджується квитанцією № 12 від 08.06.2016 (а.с.40). При цьому, з наданої калькуляції вбачається, що час витрачений адвокатом на надання послуг правової допомоги позивачу складає 2 год без врахування часу на участь у судовому засіданні. Згідно акту виконаних робіт (а.с.41), представником позивача надано послуг на загальну суму 1 000 грн, що менше за граничний розмір компенсації у відповідності до положень Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах". Відповідно, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України). Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 підлягають присудженню здійснені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 551,20 грн та 1 000 грн витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 41, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Чернігівську обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Зобов'язати Чернігівську обласну державну адміністрацію у місячний строк, з дня набрання законної сили постановою суду у справі №825/1025/16, подати звіт про виконання судового рішення.

Стягнути з Чернігівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 551,20 грн (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 коп.) судових витрат та 1 000,00 грн (одна тисяча гривень) витрат на правову допомогу.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк