Вирок № 58296419, 13.06.2016, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/644/16-к

Провадження № 1-кп/653/140/16

ВИРОК

іменем України

13.06.2016 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Калімбет Л.І.

при секретарі Соколович О.В.

за участю прокурора Гальченко В.М.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015230140002474, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Генічеськ, Херсонської області, не одруженого, маючого середню-спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

08.12.2015 року близько 18:00 години ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем Opel Vektra д.з. НОМЕР_1, рухаючись по проспекту Миру, м. Генічеськ, Херсонської області зі швидкістю понад установлених меж для населених пунктів в порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 № 1306, а саме: 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.; 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди, не обравши безпечну швидкість руху, допустив необачність, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4. Внаслідок вказаних подій пішохід ОСОБА_1. отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому обох кісток правої гомілки зі зміщенням, великих синців в області правого колінного суглобу які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 242/Г від 10.12.2015, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я. Вказані наслідки знаходяться в причинному зв'язку з грубим порушенням Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.; 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Цими діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним в скоєні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. В скоєному щиро розкаюється, просить розглянути справу в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_1. в судовому засіданні повністю підтвердила покази обвинуваченого, не заперечує щодо обставин справи, заявила цивільний позов, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 25 000 гривень та моральну шкоду в розмірі 30 000 гривень, не заперечує про розгляд справи в порядку ч.3 ст. 349 КПК України. При обранні міри покарання покладається на думку прокурора.

Згідно ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Сторони в судовому засіданні наведені обставини не оспорювали і судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, що виразилось у порушення правил безпеки дорожнього руху особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості, мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Обвинувачений ОСОБА_2 винний у вчиненні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню за його вчинення.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_2 є щире каяття.

Обставини, що обтяжують відповідальність обвинуваченого, судом не встановлено.

Цивільний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Заявлена потерпілою матеріальна шкода на суму 25 000 грн (двадцять п'ять тисяч гривень) знайшла повне підтвердження, так як вартість лікарських препаратів, матеріалів медичного призначення, послуг на залучення адвоката - відповідають зазначеній сумі.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду N 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди » від 31.03.1995 р. , розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних і т.д.), які випробував позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Суд виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням матеріального становища обвинуваченого, вважає, що заявлена моральна шкода, заподіяна ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 30 000 грн., оскільки судом визнається, що діями обвинуваченого, потерпілій було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях викликаних сильним фізичним болем, стресом, порушенням звичайного способу життя потерпілої.

З врахуванням обставин справи і даних про особу винного, який розкаявся, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, вчинив злочин вперше, суд виходячи з санкції, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України визнає за необхідне призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст..ст.75,76 КК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до п. 2, 3, 4 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з'являтись на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30 000 (тридцять тисяч гривень) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення авто-технічної експертизи в розмірі 491,04 грн (рахунок 31118115700002, отримувач УДКСУ у м. Херсон 24060300, код ЄДРПОУ 37959779, МФО 852010)

Речові докази - транспортний засіб - автомобіль Opel Vektra, реєстраційний номер НОМЕР_1 - вважати повернутим ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Копію вироку негайно вручити прокурору та засудженому.

Суддя: Л. І. Калімбет