Ухвала суду № 58293484, 13.06.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2940/16-ц

Номер провадження 2/489/1818/16

Ухвала

Іменем України

13 червня 2016 року місто Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Кокорєв В. В., дослідивши матеріали позову № 489/2940/16-ц (провадження № 2/489/1818/16) за позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (далі-відповідач), третя особа - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Миколаївській област про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним,

встановив

10.06.2016 позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Справі присвоєно номер №489/2940/16-ц (номер провадження №2/489/1818/16) та за допомогою автоматизованої системи розподілено судді Кокорєву В. В.

Під головуванням судді Кокорєва В. В. 25.09.2015 ухвалено рішення у ц/с №2/489/31/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У вказаній справі вирішувалось питання про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 саме по тому ж договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11364715000. Суд у цьому складі вже давав оцінку відносинам, що склалися між сторонами, спірному кредитному договору та його правомірності. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі, що може сприйматись сторонами як упередженість суду.

Рішенням Європейського суду у справі «Білуха проти України» (заява № 33949\02) від 09 листопада 2006 року встановлено, що відповідно до установленої практики Європейського Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

Враховуючи те, що суддя розглядав справу щодо вказаних правовідносин, висловлював свою позицію у вказаних правовідносинах, це може бути сприйнято сторонами як упередженість суду. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності судді.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що суддя Кокорєв В. В. висловлював свою правову позицію та давав оцінку правовідносинам, з метою уникнення сумнівів сторін щодо неупередженості суду, вважаю за необхідне заявити самовідвід.

Керуючись ст. 20, 21, 25 ЦПК України, суддя

ухвалив

Заявити самовідвід судді у цивільній справі № 489/2940/16-ц (провадження № 2/489/1818/16) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", третя особа - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Миколаївській областіпро захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Кокорєв