Рішення № 58293502, 14.06.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

14.06.2016

Справа № 2/489/1566/16

РІШЕННЯ

Іменем України

14 червня 2016 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

при секретарі - Бреженюк Н.С.,

за участю:

прокурора - Савченко І.А.,

представника позивача - Довгої А.В.

представника Служби у справах дітей - Шарікової О.В.

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відібрання дитини, без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2016 року Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відібрання дитини, без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Вказували на те, що відповідачі є батьками неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проте не виконують своїх батьківських обов'язків, вихованням та утриманням дитини не займаються, зловживають спиртними напоями, що ставить життя та здоров`я малолітнього в небезпеку.

Посилаючись на вищевикладене Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради просить суд відібрати малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у батьків, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, без позбавлення їх батьківських прав та передати Органу опіки та піклування для подальшого влаштування; стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі по ? частці всіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Представник Органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник Служби у справах дітей адміністрації Інгульського району ММР в судовому засіданні просив задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала. Проте не заперечувала того, що не має постійної роботи, інколи вживає спиртні напої та вимушена залишати дитину на інших осіб, без нагляду з свого боку на період заробіток.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, повідомлялись судом про розгляд справи належним чином, перебуває на військовій службі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, відомості про батька дитини були внесені згідно ст. 126 Сімейного кодексу України.

ОСОБА_3 постійно проживає разом з малолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в АДРЕСА_1. Батько дитини ОСОБА_4, зареєстрований та проживає за іншою адресою, проте часто відвідує сина ОСОБА_5 та його матір - ОСОБА_3 На цей час ОСОБА_8 перебуває на військовій службі.

З 31.03.2014 р. малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в службі у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради за категорією: проживання в сім'ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.

В березні 2014 року батьки ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, протягом кількох діб знаходились у стані алкогольного сп'яніння, поводили себе агресивно, були не в змозі виконувати обов'язки по догляду за дитиною і своєю поведінкою створювали загрозу життю та здоров'ю дитини, в зв'язку з чим 31.03.2014 р. прокурором прокуратури Ленінського району м. Миколаєва було винесено постанову про негайне відібрання дитини від батьків. У семиденний строк після винесення постанови орган опіки та піклування звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом про позбавлення батьківських прав (в подальшому про відібрання дитини та стягнення аліментів ) ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відносно їхнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.06.2014 р. по справі за позовом Миколаївської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відібрання дитини та стягнення аліментів, зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до органу опіки та піклування Миколаївської міської ради про повернення дитини, в первісному позові було відмовлено, зустрічний позов - задоволено. Дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, було повернуто матері.

В подальшому ССД адміністрації Інгульського району ММР продовжила роботу з сім'єю в напрямку належного виконання батьками їхніх обов'язків щодо сина ОСОБА_5. Поведінка ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінилась на краще на короткий термін.

Проте, з лютого 2016 року ситуація погіршилась, до служби почали надходити повідомлення щодо конфліктів між батьками дитини, які знову почали вживати спиртні напої, часто перебувають в нетверезому стані, підтримують зв'язок з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя.

15.02.2016 р. Виконкомом Миколаївської міської ради, на підставі заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4, прийнято рішення за № 69 про тимчасове влаштування малолітнього до Миколаївського обласного будинку дитини.

17.03.2016 р. з метою з'ясування ситуації, що склалась в сім'ї неповнолітнього ОСОБА_5, спеціалістом Миколаївського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді разом з представником служби у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради було здійснено відвідування сім'ї та з'ясовано, що в помешканні дійсно знаходяться 4 сторонні особи, від яких відчувався стійкий запах алкоголю.

Згідно Акту обстеження від 22.03.2016 р. було проведено перевірку умов проживання дитини ОСОБА_5, за адресою його проживання: АДРЕСА_1. Під час відвідування в кімнаті перебували батько дитини ОСОБА_4 перебував у нетверезому стані. В зв'язку з тим, що дитина знаходилась в колі нетверезих осіб, без належного піклування, що могло спричинити загрозу життю та здоров'ю дитини, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 о 12.00 год. були госпіталізовані до Міської дитячої лікарні № 2 для обстеження та подальшого влаштування дитини до Миколаївського обласного будинку дитини.

Згідно Повідомлення адміністрації Міської дитячої лікарні № 2 від 23.03.2016 р. мати дитини, ОСОБА_3 22.03.2016 р. о 14.00 год. пішла сама з відділення № 1 МДЛ №2 за речами додому. О 16.30 год. ОСОБА_3 повернулась у відділення у стані алкогольного сп'яніння. Через годину вона пішла з відділення разом з дитиною, після чого не повернулась до медичного закладу.

23.03.2016 р. фахівцем Миколаївського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей сумісно з представником служби у справах дітей Інгульського району здійснено відвідування сім'ї ОСОБА_3 за місцем проживання, однак вдома нікого не було.

Відповідно до Повідомлення КЗ ММР «ЦПМСД № 2» від 25.03.2016 р. вбачається, що під час відвідування дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився в колі людей нетверезого стану, ніхто ним не опікувався, така ситуація може спровокувати загрозу для життя дитини.

21.04.2016 р. фахівцем Миколаївського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді сумісно з представником служби у справах дітей Інгульського району здійснено відвідування сім'ї ОСОБА_3 за місцем проживання, однак вдома нікого не було.

З матеріалів справи вбачається, що під час роботи з сім'єю зі слів бабусі ОСОБА_10 з'ясовано, що між її сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які вживають спиртні напої виникають конфліктні відносини, через що малолітній ОСОБА_5 часто залишається з нею. Через ситуацію, що склалась, ОСОБА_3 написала заяву щодо тимчасового влаштування дитини до Миколаївського обласного будинку дитини. Проте у встановлений термін відповідачка не пройшла медичне обстеження з дитиною, в зв'язку з чим їх було влаштовано до Миколаївської міської дитячої лікарні № 2. Однак в цей же день працівники медичного закладу повідомили, що мати з дитиною самовільно залишила заклад.

Згідно Висновку від 10.05.2016 р. Орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради вважає за доцільне відібрати малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у батьків, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, без позбавлення їх батьківських прав.

В листопаді 2012 р. ОСОБА_3 була звільнена з місць позбавлення волі, де відбувала покарання за злісне невиконання обов`язків по догляду за своїми двома малолітніми дітьми.

Згідно Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.10.2009 р. ОСОБА_3 було позбавлено батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідно до ст. ст. 150, 155 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Відповідно до п.п. 2-5 ст. 164 СК України передбачені підстави для позбавлення батьківських прав, які згідно з положеннями ч. 1ст. 170 СК України можуть слугувати підставами відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав. Зокрема це ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоке поводження з дитиною, хронічний алкоголізм або наркоманія батьків а також випадки, коли батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, в п. 16 Постанови "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав" № 3 від 20.03.2007 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідачі неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки, зловживають спиртними напоями, не доглядають за дитиною, не слідкують за її станом здоров'я, не займаються її фізичним та духовним розвитком, суд вважає, що позовні вимоги про відібрання у відповідачів сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, без позбавлення батьківських прав є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.ст. 182, 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей тощо.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оцінюючи надані докази та враховуючи, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, повинні піклуватись про дитину та надавати матеріальну допомогу на її утримання, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а саме необхідно стягнути з кожного з відповідачів на користь органу опіки та піклування ММР аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітків (доходів) відповідачів, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Відповідно до ст. 88 ЦПК стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір в розмірі 1 102 грн. 40 коп., по 551 грн. 20 коп. з кожного.

На підставі ст.ст. 150, 155, 164, 165, 166, 180, 181, 183 СК України, керуючись ст.ст. 10, 14, 30, 31, 60, 62, 212-214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Відібрати малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у батьків: матері - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, та батька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, без позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь органу опіки та піклування ММР, аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки від всіх видів її заробітків (доходів), але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням суду законної сили та до часу його перебування у державному закладі.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь органу опіки та піклування ММР, аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітків (доходів), але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням суду законної сили та до часу його перебування у державному закладі.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн.. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн.. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії.

Суддя: