Ухвала суду № 58248532, 09.06.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

9 червня 2016 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Маринченко В.Л., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2016 року, у справі за їх позовом до Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

29 квітня 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2016 року у зазначеній справі.

Заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 не відповідала вимогам статей 239 та 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), тому ухвалою Верховного Суду України від 12 травня 2016 року залишена без руху, а заявникам надано строк для усунення недоліків заяви до 8 червня 2016 року.

На виконання ухвали суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали касаційну скаргу, яку виклали українською мовою, зазначивши, що її подано з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, проте в ній не наведено обґрунтування неоднакового правозастосування судом касаційної інстанції.

Вивчивши надіслані заяви, та додані до них документи, вбачається, що недоліки заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 у повному обсязі не виправили.

За таких обставин, оскільки до 8 червня 2016 року зазначені в ухвалі суду від 12 травня 2016 року недоліки заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 не усунули, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 2392 КАС заява про перегляд судових рішень підлягає поверненню заявникам.

Керуючись статтею 2392 Кодексу адміністративного судочинства України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1>,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2016 року повернути заявникам.

Надіслати копію цієї ухвали заявникам.

Суддя

Верховного Суду України В.Л. Маринченко