Ухвала суду № 58213975, 16.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2016 р. м. Київ К/800/60491/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,за участю секретаря:Латишевої Л.П.,за участю представників позивача:Гайдабури Д.В.,відповідача:Леонової Ю.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астроінвест-Енерджі»

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року

у справі №816/2062/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астроінвест-Енерджі»

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби в особі Зіньківського відділення

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астроінвест-Енерджі» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби в особі Зіньківського відділення (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 31 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року, у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Крім того, відповідачем було заявлено клопотання про заміну сторони правонаступником у зв'язку зі зміною найменування на Гадяцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене та надані докази перейменування відповідача, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Посадові особи відповідача провели документальну виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «ДДЗ-Ресурс», про що склали акт від 03 грудня 2012 року № 555/22-35193237, яким встановили порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2012 року №0000422301, яким зменшив позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4 786 830,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу про безпідставність включення позивачем до складу валових витрат витрат понесених у результаті виконання господарських операцій з ТОВ «ДДЗ-Ресурс», згідно контракту № 6-11-09 АЕ по виконанню робіт з освоєння, випробування та дослідження свердловини № 3 Загрянського родовища.

Вказані висновки відповідача ґрунтується на акті перевірки ТОВ «ДДЗ-Ресурс», яким встановлено безтоварність господарських взаємовідносин останнього з субпідрядними організаціями з придбання товарів (робіт, послуг), що у подальшому були реалізовані ТОВ «ДДЗ-Ресурс» позивачу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з неправомірності формування позивачем валових витрат перевіреного податкового періоду, оскільки реальність виконання контракту, укладеного з зазначеним контрагентам, не підтверджено належними первинними бухгалтерськими документами та позивачем не доведено економічної вигоди від укладення зазначеного контракту.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період позивач орендував свердловину № 3 Загорянського родовища на підставі договору оренди від 01 листопада 2007 року № 0-387/07, з додатковими угодами до нього, укладеного з ДП НАК «Надра України» «Нафтогазгеологія».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (компанія) та ТОВ «ДДЗ-Ресурс» (підрядник) укладено контракт від 02 грудня 2009 року № 6-11-09 АЕ на виконання робіт по освоєнню, випробуванню та дослідженню свердловини № 3 Загорянського родовища, за умовами якого позивач доручив, а підрядник зобов'язався з використанням виробничих ресурсів підрядника та виробничих ресурсів компанії, використовуючи працю персоналу підрядника, в порядку та на умовах, що визначені даним контрактом виконати роботи по завершенню будівництва свердловини, а саме - по освоєнню та випробуванню свердловини № 3 Загорянського родовища, з метою отримання вуглеводневої продукції, а у випадку отримання продукції протягом строку дії даного контракту виконувати роботи по дослідженню свердловини на різних режимах роботи та дослідно-промисловій експлуатації свердловини. Компанія зобов'язалась в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, приймати та оплачувати роботи, виконані підрядником належним чином та в строк.

На підтвердження фактичного виконання наданих ТОВ «ДДЗ-Ресурс» робіт, згідно укладеного контракту, позивачем надано акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні, довідки про доходи і витрати, акти проведених робіт по закачуванню робочого розчину комплексного інгібітору корозії та стабілізатора виносу рідини; план робіт на повторне освоєння, дренування, інтенсифікацію та дослідження горизонту В-24-25 в свердловині №3 Загорянського ГКР, акт на дослідження газоконденсатного об'єкту, план на шаблонування свердловини №3 Загорянського ГКР, план робіт з проведення резонансно-хвильової технології (РХТ) №3 Загорянського ГКР; план на дослідження свердловини, результати проведення промислових газоконденсатних досліджень свердловини 3 Загорянського ГКР технологічне обґрунтування оптимальних умов експлуатації СВ.3 Загорянського НГКР4, обґрунтування необхідності подачі інгібітору корозії у свердловину №3 Загорянського ГКР; сертифікати аналізу пластової води на іони заліза, результати дослідження; акт вмісту іонів заліза, платіжні доручення; звіт про комплекс виконаних робіт з освоєння, випробування та дослідження свердловини №3 Загорянського родовища; договори від 10 січня 2012 року №04/012 між ТОВ «ДДЗ-Ресурс» та ТОВ «БІОФА» про виконання робіт по застосуванню резонансно-хвильової технології для поліпшення якісних характеристик ВВС, що видобувається на свердловині №3 Загорянського ГКР, №1028 П про надання послуг з технічного обслуговування обладнання на свердловині №3 Загорянського ГКР, укладеного між ПП «Мірсан сервіс» та ТОВ «ДДЗ-Ресурс»; від 27 липня 2011 року № 5-07/11 про надання науково-технічних послуг, укладеного між ТОВ «ДДЗ-Ресурс» та ТОВ «Будмашпост»; від 21 червня 2011 року №4-06/11, від 05 травня 2011 року №5-05/11 про надання науково-технічних послуг, укладеного між ТОВ «ДДЗ-Ресурс» та ТОВ «Будмашпост», від 21 січня 2011 року №33/1 про купівлю-продаж хімреактивів, матеріалів та обладнання, укладеного між ТОВ «ДДЗ-Ресурс» та ТОВ «Еко-пром-груп»; від 04 січня 2012 року №7-0112 поставки, укладеного між ТОВ «БІОФА» та ТОВ «ДДЗ-Ресурс»; від 29 березня 2011 року №14 купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «ДДЗ-Ресурс» та ПП «Велс»; від 17 листопада 2010 року №171102 поставки, укладеного між ТОВ «Емсон» та ТОВ «ДДЗ-Ресурс», акти засвідчення місячного видобутку вуглеводневої сировини; результати співставлення платежів обліку платежів позивача; перелік питань вступного інструктажу ОПТБОНС.

З огляду на те, що спірні правовідносини виникли під час дії різних нормативно-правових актів, що регулюють питання формування платником валових витрат, застосуванню підлягають як положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» так і Податкового кодексу України.

Так, у відповідності до приписів пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі не дозволяється (пункту 5.10 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»)

Аналогічні вимоги до формування витрат закріпленні положеннями підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

Отже, виходячи з положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, що також узгоджується з приписами Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне зазначити, що факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись такими обставинами: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

При цьому, дослідження правомірності висновків акта перевірки, на підставі яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, дійсно є важливою і необхідною умовою винесення законного і обґрунтованого судового рішення, проте, оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов'язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

Зазначене судами попередніх інстанцій здійснено не було, та, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди обмежились виключно інформацією встановленою актом перевірки контрагента, за результатами його діяльності з субпідрядними організаціями.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід звернути увагу на дослідження доказів, які б підтверджували факт виконання господарських зобов'язань, з'ясувати їх економічний зміст та господарську мету, встановити рух активів при здійсненні господарських зобов'язань, а також використання отриманих товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності позивача.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами попередніх інстанцій не були досліджені докази, які мають суттєве значення для розгляду адміністративної справи, що унеможливлює правильне вирішення спірних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Гадяцьку міжрайонну державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби в особі Зіньківського відділення на Гадяцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астроінвест-Енерджі» задовольнити частково.

3. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі №816/2062/13-а скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.