Ухвала суду № 58213974, 25.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року м. Київ К/800/25786/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (суддя-доповідач), Кочан В.М., Пасічник С.С.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013р. у справі за її позовом до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Миколаївської області про визнання дій неправомірними та постанови нечинною, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом (з урахуванням уточнених вимог) про визнання дій відповідача неправомірними, визнання нечинною постанови ВП №31435569 від 23.07.2012р. про прийняття до виконання виконавчого провадження, зобов'язання закінчити виконавче провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Нікітіна Р.В. №3632 від 18.09.2008р. за заявою ПАТ «Кредитпромбанк» від 17.02.2012р. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та належить їй на праві приватної власності у зв'язку із письмовою відмовою ПАТ «Кредитпромбанк» залишити арештоване майно за собою. Просила поновити строк звернення до суду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача закінчити виконавче провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Нікітіна Р.В. №3632 від 18.09.2008р. за заявою ПАТ «Кредитпромбанк» від 17.02.2012р. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та належить їй на праві приватної власності у зв'язку із письмовою відмовою ПАТ «Кредитпромбанк» залишити арештоване майно за собою.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013р., в задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 цього Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою № 9708893 від 29.10.2008р. державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 3632, виданого 18.09.2008р. приватним нотаріусом Нікітіним Р.В., про стягнення з позивача на користь ВАТ «Кредитпромбанк» 156539,91 грн.

28.09.2011р. державний виконавець Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону «Про виконавче провадження» повернув виконавчий напис нотаріуса ПАТ «Кредитпромбанк», про що виніс постанову № 18837371 про повернення виконавчого документа стягувачеві. У листі від 06.06.2011р. ПАТ «Кредитпромбанк» повідомив державного виконавця про неможливість залишення арештованого майна за собою.

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ № 31435569 від 22.02.2012р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 3632, виданого 18.09.2008р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В., про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності позивачу на підставі поданої ПАТ «Кредитпромбанк» заяви від 14.02.2012р.

10.07.2012р. в.о. начальника УДВС ГУЮ у Миколаївській області прийнято постанову про передачу матеріалів вказаного виконавчого провадження з Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Миколаївській області.

Постановою від 23.07.2012р. старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області Кравчуком А.О. прийнято до виконання виконавче провадження № 31545569, відкрите 22.02.2012р. державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що постанова про прийняття виконавчого провадження до виконання прийнята відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Крім того, суди виходили з того, що доказів скасування постанови про відкриття провадження по вказаному виконавчому провадженню до суду не надано, а обов'язку відповідача при отриманні матеріалів виконавчого провадження перевіряти законність і обґрунтованість відповідної постанови межі повноважень, визначені зокрема Законом України «Про виконавче провадження», не містять.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що виконавче провадження з виконання виконавчого напису від 18.09.2008р. № 3632 було відкрите постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ від 22.02.2012р., така постанова не є предметом оскарження в межах даної справи, виносячи оскаржувану постанову про прийняття виконавчого провадження до виконання відповідач діяв в межах та на підставі Закону України «Про виконавче провадження», а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013р. у даній справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.М. Кочан

С.С. Пасічник