Постанова № 58205962, 09.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №33/778/153/16 Головуючий в 1-й інстанції:

Єдиний унікальний № 318/455/16 п ОСОБА_1

Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП Доповідач у 2-й інстанції:

ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року м.Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Імберова Г.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 04 травня 2016 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не працює, мешкає за адресою: Запорізька область м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Осипенка, 293,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн., а також стягнуто судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.,

встановила:

як зазначено в постанові, 06.02.2016 року о 01 годині 20 хвилин ОСОБА_3Ю по вул. Чкалова м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області керував транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нерозбірлива мова). Від огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився в присутності свідків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить оскаржувану постанову судді від 04.05.2016 року скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважаючи, що судовий розгляд був проведений неповно, при винесенні постанови суд не дотримався вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, а у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність в його діях порушення п. 2.5 ПДР України, оскільки в судовому засіданні та в письмових поясненнях свідків не підтвердився той факт, що він рухався на автомобілі в стані алкогольного сп'яніння, а вина не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт вважає, що суддя у постанові неповно виклав та перекрутив його пояснення, надані у письмовому клопотанні від 10.03.2016 року, де він детально описав події того дня, а також не зазначив у постанові, що він офіційно працює менеджером з продажів у компанії «Райз», про що ним було сказано у судовому засіданні.

Також, на думку ОСОБА_3, складання протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиним доказом по справі, відбулося із грубим порушенням норм чинного законодавства, а саме:

- всупереч вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення здійснювалось без його і свідків присутності та про його існування він дізнався лише після отримання судової повістки про виклик до суду; у протоколі не зазначені обставини, що мають суттєве значення по справі, а саме, що його автомобіль знаходиться у нерухомому стані та він ним не керував; протокол на підпис йому не дали, копію протоколу не вручили, тому копію протоколу він отримав лише 09.03.2016 року, ознайомившись з матеріалами справи у суді;

- на стадії складання протоколу працівником поліції не були виконані вимоги ч. 2 ст. 266, ч. 3 ст. 266, ч. 5 ст. 266 КУпАП щодо проведення огляду осіб на встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; не був опитаний свідок ОСОБА_4, який знаходився з ним в автомобілі, на предмет спростування або підтвердження факту вживання ним алкогольних напоїв, а також факту відсутності перевірки його працівниками поліції за допомогою спеціальних технічних засобів на предмет виявлення або не виявлення ознак сп'яніння;

- навіть якщо суд прийняв до уваги неправдиві свідчення працівника поліції ОСОБА_5, невиконання ним вимог, передбачених ч. 2 ст. 266 КУпАП (тобто не проведення первинного огляду з використанням спеціальних технічних засобів), у подальшому робить незаконною його вимогу щодо проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я. Крім того, факт того, що йому не пропонувалося проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції за допомогою спеціальних технічних засобів на предмет виявлення або не виявлення ознак сп'яніння на місці, підтверджується також поясненнями так званих «свідків»;

- у протоколі зазначено, що він начебто порушив вимоги п. 2.5. ПДР України, а саме, відмовився від проходження огляду на стан спяніння, проте, невиконання водієм вказаних правил, відповідно до ст. 251 КУпАП, повинно бути доказане;

- всупереч вимогам ст. 266, 265-2 КУпАП, Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої Наказом МВС № 111 від 27.03.2009 року, від керування автомобілем його не відсторонили, тимчасового затримання транспортного засобу шляхом блокування або відправки його на спеціальний майданчик не відбулося, тобто, заходів, які повинні бути вжиті для припинення правопорушення, не відбулося, тому що він не знаходився у стані сп'яніння;

- жодних доказів (фото, відео, результатів виміру змісту алкоголю за допомогою технічних засобів), крім неправдивих свідчень осіб, які вписані в протокол свідками подій, у інспекторів поліції немає, при цьому, пояснення свідків є ідентичними, продиктованими та описаними однією людиною, сама справа про адміністративне правопорушення є штучним намаганням примусити його нести відповідальність за неіснуючий проступок, а судове засідання взагалі виглядало формальним.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не зявився, проте його неявка не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП за обставин, зазначених у постанові суду, є обґрунтованим та повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що 06.02.2016 року о 01 годині 20 хвилин ОСОБА_3Ю по вул. Чкалова м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області керував транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нерозбірлива мова). Від огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився в присутності свідків, які були допитані в судовому засіданні.

Так, працівник поліції ОСОБА_5В в судовому засіданні пояснив, що в ніч з 05 на 06 лютого 2016 р. він перебував у черговому патрулюванні та ним був виявлений автомобіль «Ланос», що рухався по вул.Чкалова м.Кам'янка-Дніпровська в районі міського ринку, під керуванням водія ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Водій ОСОБА_3 в присутності свідків відмовився надати працівникам поліції документи, пройти медичне обстеження на стан сп'яніння в медичному закладі та підписати протокол. Автомобіль був зупинений у зв'язку з тим, що не працював правий габарит.

ОСОБА_6 пояснив, що вночі в лютому місяці, дату не пам'ятає, він проходив по вул.Чкалова м.Кам'янка-Дніпровська в районі міського ринку, де він бачив ОСОБА_3 на машині «Ланос». Його запросили бути свідком. ОСОБА_3 себе поводив неадекватно, дуже нервував, він закрив авто та пішов. Від підписання протоколу та проходження медичного огляду на стан сп'яніння він відмовився.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що всупереч вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення здійснювалось без його і свідків присутності, а працівник поліції не пропонував йому проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на предмет виявлення або не виявлення ознак сп'яніння на місці, вважаю безпідставними, оскільки ОСОБА_6 в суді та ОСОБА_7, пояснення якого містяться в матеріалах справи, підтвердили, що в їх присутності був складений протокол, але ОСОБА_3 відмовився його підписувати та відмовився від проходження медичного огляду на стан спяніння.

Безпідставними є і твердження ОСОБА_3 про те, що всупереч вимогам ст. 266, 265-2 КУпАП, Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої Наказом МВС № 111 від 27.03.2009 року, від керування автомобілем його не відсторонили, тимчасового затримання транспортного засобу шляхом блокування або відправки його на спеціальний майданчик не відбулося, оскільки після складання протоколу ОСОБА_3, згідно з поясненнями свідків, закрив автомобіль і пішов, у звязку з чим не було необхідності відстороняти його від керування або тимчасово затримувати транспортний засіб.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя, відповідно до ст.33 КУпАП врахував характер вчиненого правопорушення, дані про особу, ступінь його вини, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність, та обґрунтовано обрав адміністративне стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановила:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову суддіКамянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 04 травня 2016 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн., залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: