Постанова № 58205957, 09.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/152/16

Єдиний унікальний № 336/2551/16-п Головуючий в 1-й інстанції Зарютін П.В.

Категорія - ст. 130 ч. 1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Фомін В.А., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останнього на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2016 року,

в с т а н о в и в:

постановою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2016 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Алтайського краю, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: м Запоріжжя, бул. ВітчизнянийАДРЕСА_1, із застосуванням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 275, 60 грн.

Як зазначено в постанові, 29 квітня 2016 року о 15 годині 20 хвилин, ОСОБА_2 біля будинку № 1 по вул. Вишневій в с. Люцерна Запорізької області, керував автомобілем «КІА», держномер АР 3795 ВІ, у стані наркотичного спяніння, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на суворість призначеного адміністративного стягнення зазначає, що суд не врахував в якості обставин, що помякшують його відповідальність - повне визнання вини у вчиненому адміністративному правопорушенні, відсутність негативних наслідків від його дій, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері дорожнього руху, працює водієм та має на утриманні родину (дружину, яка не працює), а тому позбавлення його водійського посвідчення призведе до того, що він буде змушений звільнитися з роботи, через що не буде мати кошти на утримання своєї сім'ї. З огляду на це, просить оскаржувану постанову змінити та призначити йому адміністративне стягнення не повязане з позбавленням права керування транспортними засобами.

Заслухавши в судовому засіданні апелянта, який підтримав свої апеляційні вимоги та просив постанову змінити, а до нього застосувати адміністративне стягнення не повязане з позбавленням права керування транспортними засобами, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Оскільки доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не ставиться під сумнів останнім та не оскаржується, то відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, висновки суду, викладені в постанові в цій частині перегляду в апеляційній інстанції не підлягають.

З огляду на матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що призначене ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобом строком на 1 рік, не відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.

Так, ОСОБА_2 щиросердно розкаявся у вчиненому, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП суд апеляційної інстанції визнає як обставину, що помякшує його відповідальність, негативні наслідки від його дій не наступили, раніше до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері дорожнього руху не притягувався, працює водієм та має на утриманні родину, зокрема дружину, яка не працює, а тому позбавлення його права керування транспортними засобами, фактично позбавляє його єдиного джерела доходу для утримання сім'ї.

Таким чином, враховуючи, що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає можливим помякшити ОСОБА_2 призначене суддею суду першої інстанції адміністративне стягнення, застосувавши до нього інший вид стягнення, передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2016 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік змінити.

Помякшити ОСОБА_2 адміністративне стягнення за вчинене ним правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначивши його у вигляді штрафу в розмірі 3 400 гривень на користь держави.

Розяснити ОСОБА_2, що відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ним штрафу у 15-денний строк з дня коли йому стало відомо про винесення вказаної постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає та повинна бути звернута до виконання не пізніше трьох місяців з дня її винесення, тобто до 09.09.2016 р.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1