Ухвала суду № 58202346, 08.06.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 червня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючого Міцнея В.Ф.

суддів: Височанської Н.К., Владичана А.І.

секретар Костюк Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вказувала на те, що з 3 липня 1993 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Через непорозуміння, сварки і скандали, які виникають у сімї, та зловживання відповідачем спиртними напоями подружні стосунки не підтримують з жовтня 2015 року і проживають окремо.

Вважаючи подальше спільне життя неможливим, просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, а сина - ОСОБА_3 залишити проживати разом з нею.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 квітня 2016 року позов задоволено: розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 3 липня 1993 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис №951; неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено проживати з матірю - ОСОБА_1 Вирішено питання про розподіл судових витрат.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

22ц-804/16 головуючий у І-й інстанції Гончарова І.М.

категорія: 48/49 суддя-доповідач: ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує на те, що справу розглянуто без його та представника участі, у звязку з чим він був позбавлений можливості давати пояснення, заявляти клопотання.

Крім того, вважає, що судові витрати повинні бути розподілені між ним і позивачкою порівну.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 112 СК Українисуд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

У п.10 постанови від 21 грудня 2007 року №11,,Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя Пленум Верховного Суду України розяснив, що проголошенаКонституцією Україниохорона сімї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно зясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

Як вбачається з матеріалів справи сторони проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть і шлюб між ними існує формально.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 грудня 2015 року сторонам було надано чотирьохмісячний строк для примирення, проте після закінчення цього строку примирення подружжя не відбулося і позивачка наполягає на припиненні шлюбу.

В силу ч. 1ст. 51 Конституції Українишлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обовязки у шлюбі та сімї.

Відповідно до ч.1ст. 24 СК Українишлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань (ст. 51 СК України).

За змістомст. 56 СК Українидружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого звязку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Суд першої інстанції, повно та всебічно зясувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість збереження шлюбу між сторонами.

Безпідставним є посилання апелянта на те, що справу розглянуто без його та представника участі, у звязку з чим він був позбавлений можливості давати пояснення та заявляти клопотання.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 був повідомлений судом про розгляд справи телефонограмою 19 квітня 2016 року, однак доказів того, що він не міг зявитися в судове засідання з поважних причин, не надав суду.

Згідно з ч. 1ст.60 ЦПК Україникожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу.

Також необгрунтованими є доводи апелянта про те, що судові витрати повинні стягуватись з нього та позивачки порівну.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки рішення судом ухвалено на користь позивачки ОСОБА_1, то суд правомірно стягнув з відповідача ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 грн 20 коп.

З урахуванням наведеного колегія вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасуванню.

Керуючись ст.ст.307,308,314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: