Ухвала суду № 58202061, 09.06.2016, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/709/16-ц

Провадження №2-п/713/11/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2016 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Кибич І.А.

за участю секретаря Мірчева О.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вижниця заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 травня 2016 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 травня 2016 року позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. (а.с.32-34).

26.05.2016 року від ОСОБА_2 надійшла до суду заява про перегляд заочного рішення та його скасування.

За своїм змістом заява обґрунтована тим, що вона не змогла зявитись у судове засідання, яке було призначено 12 травня 2016 року, оскільки її дочка ОСОБА_3 важко хвора і вона постійно перебуває з нею в інституті серцево-судинної хірургії в м.Київ та вживає заходи для здобуття грошових коштів для оплати витрат, повязаних з проведенням операції.

Крім того, вважає, що справа не підсудна суду загальної юрисдикції, а третейському суду, відповідно до умов кредитного договору від 24.06.2014 року.

Просить скасувати заочне рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12.05.2016 року за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та переглянути його.

В судове засідання ОСОБА_2 не зявилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомила, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву за її відсутності.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ «Альфа-Банк» ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення заяви, надав заперечення, де зазначив, що ОСОБА_2 не додала до своєї заяви доказів, що можуть вплинути на прийняте судом рішення чи спростовують висновки суду при вирішенні даної справи. Щодо посилання на третейське застереження в кредитному договорі, відповідно до п.14 ст.6 ЗУ «Про третейські суди», справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку не підвідомчі третейським судам. Крім того, наявність третейського застереження у кредитному договорі не містить заборони на звернення до суду загальної юрисдикції, а лише розширює права сторін договору на вирішення спорів. Просив залишити заяву без задоволення.

Суд, вислухавши представника позивача ПАТ «Альфа-Банк», дослідивши матеріали заяви та цивільної справи вважає, що заява про перегляд заочного рішення не може бути задоволена з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Відповідно до положень ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З аналізу статей ЦПК України, що регулюють заочний розгляд справи, вбачається, що заочне рішення може бути скасовано за наявності двох умов: якщо буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання з поважної причини та є докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що цивільна справа була призначена до розгляду 12.05.2016 року, ОСОБА_2, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення повістки. (а.с.28)

Відповідно до ст. 77 ч.2 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання.

Суд вважає, що заявницею ОСОБА_2 не представлено суду жодних доказів поважності неповідомлення суду про причини неявки з поважних причин.

Судом встановлено, що 24.06.2014 року між позивачем ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір №490918717 від 24.06.2014 року, останній надано кредит у розмірі 27975,92 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 39,90 % річних, з остаточною датою повернення кредиту 25.06.2019 року.

Пунктом 4 кредитного договору зазначено третейське застереження, яке є третейською угодою (в розумінні ст.12 Закону України «Про третейські суди»).

Відповідно ст.2 Закону України «Про третейські суди» третейська угода це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (ч.1 ст.12 Закону).

Згідно ст.6 п.14 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком - справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку зясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.

Договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (ст.17 ЦПК України) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом.

Водночас предявлення позову до суду за наявності такого договору не дає підстав для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі (статті 121, 122 ЦПК України), за винятком передбаченого п.6 ч.1 ст.207 цього Кодексу обовязку суду залишити заяву без розгляду, якщо від відповідача надійшло до початку зясування обставин у справі заперечення проти вирішення спору в суді.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст. 10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Необхідно наголосити на тому, що суд вирішує справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих йому доказів, особи, які беруть участь у справі, займають активне становище щодо інших учасників процесу та суду, сторони самостійно визначають, які саме докази подавати суду, а які ні, у разі невиконання процесуальних обовязків або нездійснення процесуальних прав для особи настають небажані для неї правові наслідки.

Згідно ст.212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 не навела жодних аргументів, які б спростовували рішення суду, і не надала суду будь-яких належних і допустимих доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому, з огляду на вимоги ч.1 ст.232 ЦПК України, підстав для скасування заочного рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 травня 2016 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, та призначення справи до розгляду в загальному порядку, немає, а тому заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

Керуючись ст.ст. 231, 232, 208-210 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 Георгіївни про перегляд заочного рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 травня 2016 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І. А. Кибич