Ухвала суду № 58199308, 07.06.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1868/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1089/2016

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

07 червня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Максюти І.О., Меленко О.Є.,

секретаря Яковин М.Я.,

з участю: представника ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за заявою представника ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ДП «Сетам», ВДВС Івано-Франківського МУЮ, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ «Укрсоцбанк»- правонаступник ПАТ «УніКредитБанк», приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсними протоколу про проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 11 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 11 квітня 2016 року відмовлено в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за його позовом до ДП «Сетам», ВДВС Івано-Франківського МУЮ, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ «Укрсоцбанк» правонаступник ПАТ «УніКредитБанк», приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсними протоколу про проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності.

Не погоджуючись із даною ухвалою, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає неправильним висновок суду про те, що позивачем не надано доказів реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки ОСОБА_2 та членам його сімї неодноразово надходили від ОСОБА_4 вимоги про звільнення квартири. Тому апелянт вважає, що маючи свідоцтво про право власності на квартиру, ОСОБА_4 може реалізувати її третім особам, що в подальшому призведе до утруднення виконання рішення. Також, на думку представника ОСОБА_2, вжиття заходів забезпечення позову захистить права не лише позивача, а й решти сторін у справі. Посилаючись на вищенаведене, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на 4/10 частки трикімнатної квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

ОСОБА_2 та інші сторони в судове засідання не зявились з невідомих причин, хоч судові повідомлення були вручені завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у їх відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 151,152,153 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі вправі вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Із змісту п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» слідує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Апеляційним судом встановлено, що в провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ДП «Сетам», ВДВС Івано-Франківського МУЮ, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ «Укрсоцбанк» правонаступник ПАТ «УніКредитБанк», приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсними протоколу про проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності.

Із змісту поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що ніяких доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову ОСОБА_2 не наведено.

Крім того, колегія суддів зауважує, що заявник просить накласти арешт на 4/10 частки трикімнатної квартири АДРЕСА_1, які не виділені у вигляді окремого приміщення, та без ідентифікації власника цих часток. В такому випадку застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на вказану частку квартири, на думку колегії суддів, буде суперечити правам та законним інтересам власників 6/10 частки вищезгаданої квартири.

Твердження ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_4 має намір реалізувати частину квартири, до уваги колегією суддів не може бути прийняте, оскільки воно ніякими належними і допустимими доказами не доведено. Тому таке посилання колегія суддів вважає припущенням заявника.

Таким чином, зважаючи на відсутність доказів на підтвердження обставин, з якими повязується застосування зазначеного представником ОСОБА_2 виду забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову.

Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженої ухвали немає.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317, 324 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 11 квітня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: І.О. Максюта

ОСОБА_6