Постанова № 58198985, 17.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2016 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову ОСОБА_2 Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2016 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, студента, працюючого на посаді члена бригади ресторану ПІІ Макдональдз Юкрейн ЛТД, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

При обставинах, викладених в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного спяніння, чим порушив вимоги п. 2.9. (а) Правил дорожнього руху України.

Провадження № 33/774/296/16 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_4

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у другій інстанції: ОСОБА_5

Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову районного суду в частині накладеного на нього адміністративного стягнення, з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1, не оспорюючи своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, вказує на незаконність оскаржуваної постанови в частині накладеного на нього адміністративного стягнення, оскільки при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, місцевим судом не були дотримані вимоги ст. 33 КУпАП.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 підтримали в повному обсязі подану апеляційну скаргу, підтвердили викладені в ній доводи та просили апеляційну скаргу задовольнити.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Як встановлено апеляційним переглядом, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно незаконності постанови суду першої інстанції є безпідставними.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності і правопорушником не оспорюється.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність.

Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Апеляційним судом встановлено, що адміністративне стягнення на водія ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у відповідності з вимогами ст. ст. 30, 33 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, відповідно до оскаржуваного судового рішення, правопорушника позбавлено права керування транспортними засобами на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Районним судом правильно враховано характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху та полягає в грубому порушенні порядку користування правом керування транспортними засобами, особу порушника, ступінь його вини.

Постанова місцевого суду є належним чином вмотивована в частині вирішення питання про накладення на правопорушника адміністративного стягнення.

В ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б давали обґрунтовані підстави для помякшення накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для зміни постанови суду першої інстанції і в вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову районного суду без змін.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову ОСОБА_2 Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_5