Ухвала суду № 58198986, 09.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4859/16 Справа № 196/1545/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю секретаря - Назаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргуОСОБА_4 на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2016 року, заява ОСОБА_7, якій діє в інтересах ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволена.

Накладено арешт на квартиру№ 6, яка розташована в будинку № 69 по вул. Димитрова в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області та належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності серії САЕ № 674466 від 25.06.2012 року.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм процесуального права, у звязку з чим ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах вимог заяви і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2015 року ОСОБА_5, ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

15 січня 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду с заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру № 6, яка розташована в будинку № 69 по вул. Димитрова в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, що належить одноособово на праві власності відповідачу ОСОБА_4

Позивач свою заяву мотивував великим розміром позовних вимог, а також категоричним небажанням відповідача ОСОБА_4 відшкодовувати завдану з його вини шкоду в добровільному порядку протягом 17 місяців.

15 січня 2016 року суддею Царичанського районного суду Дніпропетровської області постановлено ухвалу про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на квартиру№ 6, яка розташована в будинку № 69 по вул. Димитрова в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області та належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір про відшкодування шкоди, заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди та те, що невжиття обраних позивачем заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим з боку відповідача виконання рішення суду. Також суд прийшов до висновку про співмірність даних заходів із заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується, з наступних підстав.

Відповідно дост. 151 ЦПК Українисуд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснено у п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсягпозовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ст.ст.151,153 ЦПК Українита роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.1 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,- єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 3ст. 152 ЦПК України- види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи, вимогами позивачів є стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди в розмірі 397405,86 грн.

У добровільному порядку відповідач зазначені грошові кошти позивачам не сплатив.

Враховуючихарактер спірних правовідносини, які виникли між сторонами, що майно відповідача може бути відчужене на користь інших осіб або вчинені будь-які інші дії щодо вказаногомайна з метою ухилення від виконання рішення суду, існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду, заява подана з додержанням вимог ст.. 151 ЦПК України, а заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача, що знаходиться у нього, є видом забезпечення позову, передбаченими ст.152 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, суд першої інстанції обґрунтовано, застосував заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно відповідача - квартиру № 6, яка розташована в будинку № 69 по вул. Димитрова в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2016 року підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі.

Судді: