Ухвала суду № 58190443, 02.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 року м. Київ К/800/43256/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі № 826/9778/15 за позовом ОСОБА_5 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ", в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 04.07.2014 р. №44455, оформленого наказом від 18.11.2014 р. №6;

- зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду;

- зобов'язати Фонд включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами було протиправно визнано нікчемним договір банківського вкладу позивача та не включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 липня 2015 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 липня 2015 року та прийнято нову про часткове задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 04.07.2014 р. №44455, укладеного між ОСОБА_5 і публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», яке оформлено наказом від 18.11.2014р. №6.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_5 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 04.07.2014 р. №44455.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Український фінансовий світ" Гончаров Сергій Іванович звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування ссудом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем і ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» від 04.07.2014 р. №44455 на суму 190000,00 грн. строком дії до 04.10.2014 р.

На підставі зазначено договору позивачу було відкрито вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1.

Постановою Правління НБУ від 15.07.2014 р. № 410/БТ ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» було віднесено до категорії проблемних.

14.08.2014 р. Постановою Правління НБУ прийнято рішення № 491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних».

Цього ж дня виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 р. № 69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Постановою Правління НБУ від 10.11.2014 р. № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.11.2014 р. № 119 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» було відкликано банківську ліцензію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова С.І.

18.11.2014 р. Уповноваженою особою видано наказ №6 «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів», відповідно до якого договори, зазначені у додатку, у тому числі і договір банківського вкладу (депозиту) від 04.07.2014 р. №44455, укладений між ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та ОСОБА_5, визнано нікчемними.

Зазначений наказ було погоджено рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.11.2014 р. №237/14.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи правоохоронні органи з'ясовують правомірність укладання між позивачем і ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» договору вкладу та інших дій, пов'язаних з цим договором, а відповідачами доведено правомірність їх дій та бездіяльності щодо визнання спірного договору нікчемним та не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів правомірності визнання нікчемним правочину, вчиненого між позивачем і банком, а тому встановлення судом неправомірності зазначеного рішення Уповноваженої особи, у свою чергу, обумовлює наявність достатніх і необхідних правових підстав для захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання Уповноваженої особи подати Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_5 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої пунктом 4 частини першої статті 52 цього Закону.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно з пунктами 4, 6 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду має право, зокрема: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Відповідно до частини другої, третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що внесення позивачем коштів готівкою в розмірі 190000,00 грн. на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1, відкритий ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» на підставі укладеного з ним договору банківського вкладу (депозиту) від 04.07.2014 р. №44455, підтверджується відповідною банківською квитанцією від 10.07.2014 р. №TR.58760.1496.413, а також передбачено спеціалізованими підзаконними нормативно-правовими актами, регламентуючими порядок здійснення банківських операцій, зокрема п.п.1.17, 2.9 Інструкції №174 та п.10.1 Інструкції №492.

При цьому, платником у вказаній квитанції зазначено саме позивача, а призначенням платежу - надходження коштів за депозитною угодою від 04.07.2014 р. №44455.

Відповідно до пункту 2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року № 174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівник а банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Таким чином, факт внесення грошових коштів на рахунок банку позивачем підтверджується належним чином оформленим документом банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору ним були внесені.

Проте, як уже попередньо встановлено судами, зазначений договір банківського вкладу (депозиту) і здійснені за ним операції були визнані Уповноваженою особою нікчемними на підставі п. 6 ч. 2 ст. 37 та ч. 2, 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, тобто у зв'язку зі здійсненням перевірки їх законності, виявленням, що такі операції були здійснені банком внаслідок дроблення суми на рахунку іншого клієнта, призвели до неплатоспроможності Банку, до надання позивачу переваг перед іншими вкладниками, а також у зв'язку з необхідністю звернення Уповноваженої особи до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Водночас, із встановлених по справі обставин вбачається, що відповідачами не було надано жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 70 КАС України, доказів, які б підтверджували наявність причинно-наслідкового зв'язку між правочином, укладеним позивачем з ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», і неплатоспроможністю Банку та/або недобросовісність позивача при його укладанні чи наявність будь-яких інших правових підстав, прямо визначених ст. 38 Закону № 4452-VI.

При цьому, колегія суддів зазначає, що довідка про рух коштів по рахункам клієнтів, яка міститься у матеріалах справи та на яку посилаються відповідачі як на доказ нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) від 04.07.2014 р. №44455, укладеного між позивачем і банком, та вчинених за ним операцій з внесення на рахунок позивача коштів у розмірі 190000 грн. внаслідок дроблення рахунку іншого клієнта банку, є вільною інтерпретацію Уповноваженою особи Фонду пов'язаності банківських операцій клієнтів ПАТ "КБ "УФС", зокрема, позивача, не підтверджує факт потрапляння цих коштів на рахунок позивача незаконно та/або шляхом дроблення, а отже, й не відповідає вимогам ст. 70 КАС України та не є належним доказом на підтвердження таких обставин.

Більш того, окрім позивача у вказаній довідці зазначено ще 522 фізичні особи та не вбачається, з якого ж саме рахунку власника великого рахунку №№1, 2, 3, 4 чи №5 і яким саме чином кошти потрапили на рахунок ОСОБА_5

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, посилання Уповноваженої особи Гончарова С.І. на те, що він, діючи у відповідності до законодавства, провів перевірку банківських операцій і звернувся до правоохоронних органів, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки вчинення зазначених дій, відповідно до ст. 37 Закону № 4452-VI, є правом Уповноваженої особи Фонду, реалізація якого сама по собі не є достатньою і необхідною правовою підставою для відмови особі у включенні її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, а наявність будь-яких інших правових підстав для відмови позивачу у включенні її до відповідного переліку вкладників перед судом не доведена.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 04.07.2014 р. №44455, укладеного між ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та ОСОБА_5, і операцій з внесення грошових коштів на рахунок НОМЕР_1, відкритий на підставі цього договору, а отже, рішення Уповноваженої особи, оформлене наказом від 18.11.2014 р. №6, в частині визнання таких правочинів нікчемними є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, враховуючи необхідність захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась із позовом, колегія суддів вважає вірними висновки суду попередньої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_5 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду.

Вірними також є висновки суду апеляційної інстанції щодо передчасності позовних вимог ОСОБА_5 про зобов'язання Фонду включити його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду, оскільки вчинення таких дій належить до дискреційних повноважень Фонду, які можуть бути ним реалізовані лише після отримання вказаних вище відомостей про позивача як вкладника від Уповноваженої особи, та в даному випадку здійснені ним ще не були, а отже, адміністративний позов в цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: