Ухвала суду № 58190438, 02.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2016 р. м. Київ К/800/29032/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Донця О.Є.

Чалого С.Я.

за участю секретаря судового засідання - Слободян О.М.

за участю представників: товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» - Коваленко Н,О., Льовін А.І., Савчук І.О.; Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - Хабара Т.І.; Служби безпеки України - Семененць Г.В., Михальченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (надалі також - товариство)

до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Служби Безпеки

України

про визнання протиправним подання та скасування наказу,

в с т а н о в и л а:

Товариство звернулось з позовом про визнання протиправним подання Служби безпеки України від 21.10.2014 року №2/3/2-12384 щодо порушення чинного законодавства України під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності та скасування наказу Міністерства №1395 від 27/11/2014 року про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "УРАРП" як субєкта зовнішньоекономічної діяльності.

В обґрунтування позову вказало на те, що позивачем не було допущено порушень у використанні повітряного простору, що були визначені відповідачами як підстава для введення індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено. В обґрунтування прийнятого рішення суди вказали на те, що позивачем на підставі укладеного договору №1212/13 від 12.12.2013 року про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту повітряного судна, та його умов про отримання ним дозвільних документів щодо митного оформлення повітряного судна для доставки до місця призначення, були допущені порушення у використанні повітряного простору. Суди зазначили, що відповідний дозвіл було надано Генеральним штабом Збройних Сил України, тоді як повітряне судно, що здійснювало переліт, відноситься до цивільної авіації, перебуває у цивільному реєстрі повітряних суден Республіки Молдова та не належить до державної авіації, а отже видача необхідних дозволів мала здійснюватись за правилами та в порядку, встановленими для цивільної авіації, тобто Державіаслужбою. За таких обставин суди дійшли висновку, що позивач, як це передбачено умовами договору про надання послуг, не отримав передбачений законом дозвіл на політ літака цивільної авіації іноземної держави територією України, чим порушив законодавство у сфері використання повітряного простору та умови зовнішньоекономічної діяльності.

Не погодившись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, товариство звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Відповідачі проти задоволення касаційної скарги заперечують, оскаржувані судові рішення вважають обґрунтованими та законними, просять залишити їх без змін.

Судова колегія вбачає підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Судами попередній інстанцій встановлено, що головним управлінням контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України направлено до Мінекономрозвитку подання від 21.10.2014р. № 2/3/2-12384 «Щодо порушення чинного законодавства України під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності».

Згідно вказаного подання Головним управління отримано інформацію, що за відсутності законних підстав, цивільний літак, який зареєстрований в Молдові та експлуатується іноземною авіакомпанією, здійснив переліт до України за процедурами, встановленими для державної авіації. Водночас вказане судно перебуває у цивільному реєстрі повітряних суден Республіки Молдова. У зв'язку з цим та з огляду на те, що відповідно до договору №1212/13 від 12.12.2013 року на позивача покладались обов'язки щодо отримання необхідних дозвільних документів для доставки літака до місця призначення, зроблено висновок про порушення ним вимог: ст. 29, ч. 6 ст. 46 Повітряного кодексу України - порушення дозвільного порядку використання повітряного простору, неотримання дозволу Державіаслужби на виконання польоту; п. 132, п.п. 1 п. 74 постанови КМУ від 29 березня 2002 року № 401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» - перетинання кордону за відсутності дозволу Державіаслужби, неотримання дозволу Державіаслужби на виконання польоту; п. 4.1 спільного наказу Державіаслужби та МО України від 28.11.2005 року №897/703 «Про затвердження Правил надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України» - неподання заявки до Державіаслужби для отримання дозволу на виконання польоту.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Служба безпеки України у поданні зазначила про доцільність розглянути питання щодо застосування до ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» спеціальної санкції у вигляді режиму індивідуального ліцензування з метою забезпечення державного контролю за виконанням міжнародних польотів повітряними суднами іноземних експлуатантів.

За наслідками розгляду вказаного подання Мінекономрозвитку був виданий наказ від 27.11.2014р. №1395 про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України - ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП».

Зазначеним наказом до позивача - суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України застосовано спеціальну санкцію за порушення статей 29 та 46 Повітряного кодексу України.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення таким вимогам не відповідають. Встановлені судами обставини унеможливлюють надання їм належної правової оцінки.

Відповідно до частини першої статті 29 Повітряного кодексу України використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України, крім випадків, передбачених пунктами 1 - 5 частини другої статті 24 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 46 Повітряного кодексу України передбачено, що для виконання польоту необхідно отримати від уповноваженого органу з питань цивільної авіації дозвіл на виліт цивільного повітряного судна з аеродрому України, приліт повітряного судна до аеродрому України або на проліт територією України, за винятком випадків, установлених авіаційними правилами України.

Порядок видання відповідних дозволів регулюється «Правилами надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України», затвердженими Наказом Державіаслужби, Міністерства оборони України від 28 листопада 2005 року № 897/703.

Відповідно пункту 36 частини 1 статті 1 Повітряного кодексу України експлуатант - юридична або фізична особа, яка експлуатує чи пропонує послуги з експлуатації повітряних суден.

Правила сертифікації експлуатантів, затверджені наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 20 вересня 2005 р. N 684, передбачають обов'язкове отримання відповідного сертифікату експлуатантом.

У зв'язку з цим суди не надали правової оцінки та не спростували доводи позивача про те, що подані ним заявки стосувались отримання згоди на використання військового аеродрому "Кульбакіно" (м. Миколаїв) на підставі укладеного договору про спільне використання аеродрому та не мали відношення до отримання дозволу на використання повітряного простору, оскільки той не є експлуатантом повітряного судна. При цьому судами не досліджувався зміст цього договору, не перевірялась обґрунтованість таких доводів.

Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. За змістом частини другої статті 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Водночас у випадку недостатності поданих доказів для вирішення спору, суд, виходячи з наведених положень частини другої статті 69 КАС України, а також закріплених у частині 5 статті 71 КАС України повноважень збирати докази з власної ініціативи, має витребувати відповідні докази, у тому числі і від осіб, які не є учасниками спору.

Водночас судами не були досліджені та перевірені належними доказами фактичні обставини здійснення перельоту повітряного судна за маршрутом Футжейра (ОАЕ) - Кульбакіно, у тому числі шляхом витребування відповідних документів, що були підставою для польоту до місця призначення безпосередньо у експлуатанта повітряного судна, а також у органів, вповноважених на надання дозволів на використання повітряного простору.

Висновок судів про порушення товариством правил використання повітряного простору ґрунтується на твердженні про взяття позивачем на себе обов'язків з отримання дозволу на виконання польоту відповідно до укладеного договору про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту повітряного судна відповідно до умов поставки СРТ за правилами Інкотермс-2000. Однак його не можна визнати обґрунтованим, оскільки правила отримання дозволів на виконання польотів, суб'єктів їх отримання визначаються імперативними вимогами нормативно-правових актів, а отже не можуть змінюватись за домовленістю сторін.

Таким чином судами не встановлені фактичні обставини порушення позивачем правил використання повітряного простору, його вина у їх вчиненні. Висновки судів зроблені за неповно встановлених обставин.

Оскільки за змістом статті 220 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, судові рішення підлягають скасуванню відповідно до статті 227 КАС України, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянуте Верховним Судом України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.Є. Донець

С.Я. Чалий