Постанова № 58186203, 03.06.2016, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/532/16-а

2-а/579/12/16

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2016 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі : судді - Сірої Г. І.,

за участі секретаря

судового засідання - ОСОБА_1,,

з участю: позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - адвоката ОСОБА_3,

представника відповідача -

УПФУ у Кролевецькому районі - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Кролевецькому районі Сумської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

позивач 22.03.2016 року звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 30 грудня 2015 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я.

В березні 2016 року він отримав повідомлення про результати розгляду заяви, в якому зазначено, що відповідно до рішення УПФУ в Кролевецькому районі від 11.03.2016 року №1 йому відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я, оскільки у нього відсутній необхідний пільговий стаж роботи, передбачений пунктом "е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, за підрахунками відповідача, у нього наявний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років, який становить 25 років 3 місяці та 15 днів при необхідному 25 років 6 місяців. |До пільгового стажу зарахували такі періоди роботи:

- з 10.08.1988 року по 31.03.1997 року - робота фельдшера здоровпункту Кролевецького арматурного заводу Кролевецької центральної районної лікарні (стаж роботи 8 років 7 місяців 29 днів );

- з 20.04.2001 року по 31.03.2003 року - робота медсестри палатної інфекційного відділення Кролевецької центральної районної лікарні (стаж роботи зарахований в подвійному розмірі і складає 3 роки 10 місяців 24 дні);

- з 01.04.2003 року по 06.11.2012 року - робота помічника лікаря із загальної гігієни в Кролевецькій районній санітарно-епідеміологічній станції (стаж роботи складає 09 років 07 місяців 05 днів);

-з 20.11.2012 року по 31.03.2013 року - робота завідувача Погорілівським ФП, Зарічанського ФП, Гречкинського ФП Кролевецької центральної районної лікарні (стаж роботи складає 04 місяці 11 днів);

-з 01.04.2013 року по 29.12.2015 року - робота завідувача Погорілівського ФП відділення первинної медико-санітарної допомоги Кролевецької центральної районної лікарні (стаж роботи складає 02 роки 08 місяців 28 днів).

При цьому, відповідач не враховує до пільгового стажу період його навчання в Конотопському медичному училищі з 01.09.1982 року по 01.03.1986 року та час перебування на строковій військовій службі з 16.04.1986 року по 09.06.1988 року. Також йому не зарахували до пільгового стажу роботи час роботи на посаді фельдшера відділу кадрів та побуту Кролевецького арматурного заводу, оскільки дане місце роботи не передбачене в Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого Наказом МОЗ від 28.10.2002 року №385. Вважає, що неврахування зазначених періодів до стажу роботи, який дає йому право на пенсію за вислугою років, є незаконним.

Відповідно до статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Однак частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, стаття 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що в стаж роботи, яка надає право на трудову пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації і перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Що стосується періоду військової строкової служби, то цей період підлягає зарахуванню до спеціального стажу з наступних підстав: до стажу роботи зараховується строкова військова служба та прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала службі чи безпосередньо слідувала за нею.

Відповідно до статті 56 Закону «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також військова служба, а згідно зі статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - час проходження військової служби зараховується громадянам України до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба, зокрема в складі Збройних Сил СРСР, прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала службі чи безпосередньо слідувала за нею. При цьому зазначені періоди враховуються в розмірі, який не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах чи пільгових розмірах. Пенсія за вислугу років є пенсією на пільгових умовах. Вважає, що служба в армії повинна бути прирівняна до роботи, яка слідує після служби, тобто до роботи фельдшера здоровпункту КАЗ Кролевецької ЦРЛ і повинна бути зарахована в повному обсязі до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я.

Щодо неврахування до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років періоду роботи фельдшером відділу кадрів Кролевецького арматурного заводу, то вважає, що це незаконно. Відповідно до ОСОБА_5 Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993 року №909, право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) лікарняних закладів; лікувально-профілактичних закладів особливого типу; лікувально-трудових профілакторіїв; амбулаторно-поліклінічних закладів; закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги; закладів переливання крові; закладів охорони материнства і дитинства; санаторно-курортних закладів; санітарно-епідеміологічних закладів; діагностичних центрів; медико-соціальних експертних комісій; бюро судово-медичних експертиз. До середнього медичного персоналу належать посади медичних працівників, робота на яких вимагає від фахівця наявності спеціальної медичної освіти. Відповідно до п.2 Примітки зазначеної постанови, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Тобто, робота на посаді фельдшера повинна бути зарахована до спеціального стажу, оскільки це посада середнього медичного персоналу. На його думку, повинні застосовуватись саме положення зазначеної постанови, а не Перелік, на який посилається УПФУ.

Виходячи з вищевикладеного, вважає, що йому необгрунтовано відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я, оскільки незаконно не враховано весь наявний у нього спеціальний стаж.

На підставі викладеного, позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області від 11.03.2016 року №1 про відмову йому призначити пенсію за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я;

зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Кролевецького району Сумської області зарахувати до стажу, що дає йому право на пенсію за вислугу років, як працівнику охорони здоровя наступні періоди:

- період навчання в Конотопському медичному училищі з 01 вересня 1982 року до 01 березня 1986 року (час навчання - 03 роки 05 місяців);

- проходження строкової військової служби в період з 16.04.1986 року по 09.06.1988 року (час служби - 02 роки 1 місяць 23 дні);

- період роботи на посаді фельдшера відділу кадрів та побуту Кролевецького арматурного заводу з 01.04.1997 року по 17.04.2001 року (період роботи складає 04 роки 0 місяців 16 днів);

зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області відповідно до п. е) ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначити йому пенсію за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я з часу звернення за її призначенням - з 30 грудня 2015 року.

В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги в частині стажу, який зараховано відповідачем до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років - 25 років 3 місяці та 22 дні, в який включено, крім зазначеного ним раніше, 7 днів роботи фельдшером станції швидкої медичної допомоги Шосткинської центральної районної лікарні. Підтримавши свої вимоги, він також посилається на те, що на службу в ОСОБА_6 він був призваний під час роботи фельдшером; після служби в ОСОБА_6 він протягом 3 місяців знову працевлаштувався на роботу фельдшером. Весь період роботи в здоровпункті Кролевецького арматурного заводу, як в штаті Кролевецької ЦРЛ так і в штаті відділу кадрів та побуту Кролевецького арматурного заводу, він виконував одні і ті ж обовязки фельдшера, місце роботи на території підприємства не змінювалося, тому вважає що час служби в ОСОБА_6, весь час роботи фельдшером на Кролевецькому арматурному заводі як і час навчання в Конотопському медичному училищі має бути зарахований до стажу як працівника охорони здоровя.

Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області, скориставшись своїм правом, надав письмові заперечення щодо позову ОСОБА_2 (а.с.29-30), з яких вбачається, що 30 грудня 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до управління ПФУ в Кролевецькому районі із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівнику охорони здоров'я.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі -Закон) на пенсію за вислугу років мають право працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів, незалежно від віку.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі Перелік) затверджений постановою Кабінету міністрів України від 04.11.1993р. № 909.

Так, згідно цього Переліку, зокрема, право на пенсію за вислугу років мають право ті працівники охорони здоров'я, які визначені розділом 2 зазначеного Переліку.

Отже, при визначенні права на пенсію за вислугу років слід перевірити чи є установа (заклад), в яких працювала особа, в Переліку, а в разі наявності перевірити, чи передбачена та чи інша посада Переліком.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Так, до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» були враховані наступні періоди роботи позивача: з 10.08.1988 по 31.03.1997р.р. - на посаді фельдшера здоровпункту Кролевецького арматурного заводу Кролевецької центральної районної лікарні, з 20.04.2001 по 31.02.2003р.р. - на посаді медсестри палатної інфекційного відділення Кролевецької ЦРЛ, з 01.04.2003 по 06.11.2012р.р. на посаді помічника лікаря із загальної гігієни Кролевецької районної санітарно-епідеміологічної станції, з 20.11.2012 по 31.03.2013р.р. - на посаді завідувача Погорілівського ФП, Зарічанського ФП, Гречкинського ФП Кролевецької ЦРЛ, з 01.04.2013 по 29.12.2015р.р. - на посаді завідувача Погорілівського ФП відділення первинної медико-санітарної допомоги Кролевецької ЦРЛ.

Таким чином, стаж роботи позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я складає 25 років 3 місяці та 15 днів.

Стосовно позовних вимог позивача щодо зарахування до спеціального стажу роботи періодів його навчання в Конотопському медичному училищі з 01.09.1982 по 01.03.1986р.р., строкової військової служби з 16.04.1986 по 09.06.1988р.р. відповідач посилається на наступне.

Період навчання особи не може бути зарахований до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, оскільки Закон України «Про пенсійне забезпечення» пов'язує встановлення особливих правил призначення пенсії за вислугу років саме з неможливістю продовжувати роботу чи службу на певних посадах або в певних умовах праці у зв'язку з втратою професійної працездатності особи або її придатності до настання пенсійного віку.

Крім цього, норма, яка викладена в п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», чітко визначає, що право на пенсію за вислугу років мають саме працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, яким призначення даного виду пенсії є своєрідною компенсацією за втрачену професійну працездатність. Статтею 55 Закону не передбачено зарахування часу навчання в учбових закладах, а також часу строкової військової служби до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Період роботи позивача з 01.04.1997 по 17.04.2001р.р. на посаді фельдшера відділу кадрів та побуту Кролевецького арматурного заводу не зарахований до спеціального стажу роботи, оскільки ті працівники, які працюють в здоровпунктах, підпорядкованих підприємствам, установам, організаціям, правом виходу на пенсію за вислугу років не користуються.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Зважаючи на те, що у ОСОБА_2 відсутній необхідний спеціальний стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закон України «Про пенсійне забезпечення», підстав для призначення йому такого виду пенсії не має.

Виходячи з наведеного, УПФУ в Кролевецькому району просить відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівнику охорони здоров'я за безпідставністю позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача, підтримавши письмові заперечення, надані суду, уточнила, що стаж позивача, який дає право на пенсію за вислугу років, складає 25 років 3 місяці та 22 дні з врахуванням часу його роботи в Шосткинській центральній районній лікарні, а на час його звернення з заявою про призначення пенсії за вислугу років необхідно було мати стаж 25 років 6 місяців, тому підстав для призначення йому пенсії не було.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов ОСОБА_7 підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 після звільнення з роботи 29.12.2015 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі із заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоровя 30 грудня 2015 року(а.с.10).

Листом УПФУ від 14.03.2016 року за №1403/03-89 позивача повідомлено про відсутність підстав для призначення пенсії за вислугу років згідно п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон №1788-Х11 від 05.11.1991 року) у звязку з відсутністю спеціального стажу роботи - не менше ніж 25 років 6 місяців (а.с.9).

До стажу позивача не було включено періоди навчання в Конотопському медичному училищі з 01 вересня 1982 року до 01 березня 1986 року (час навчання - 03 роки 05 місяців), проходження строкової військової служби з 16.04.1986 року по 09.06.1988 року (час служби - 02 роки 1 місяць 23 дні), період роботи на посаді фельдшера відділу кадрів та побуту Кролевецького арматурного заводу з 01.04.1997 року по 17.04.2001 року (період роботи складає 04 роки 0 місяців 16 днів). Рішення про відмову оформлено відповідним рішення №1 управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі від 11 березня 2016 року з уточненнями щодо наявного спеціального стажу від 02.06.2016 року (а.с.34, 70).

Відповідно до п."е" частини 1 ст.55 Закону №1788-Х11 від 05.11.1991 року (зі змінами та доповненнями) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоровя та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року не менше 25 років 6 місяців за переліком, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно ст.ст.7, 83 вищевказаного Закону звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію, яка призначається з дня звернення за пенсією.

На виконання наведеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 04.11.1993 року №909, якою затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Вказаною постановою передбачено можливість зарахування до медичного стажу тієї роботи, яка прямо не передбачена Переліком.

Так в п.3 приміток до вказаного Переліку зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Після закінчення навчання в Конотопському медичному училищі в березні 1986 року позивач отримав диплом, який свідчить про отримання ним фельдшерської спеціальності, кваліфікація - фельдшер (а.с.15)

Як встановлено, позивач почав працювати за одержаною спеціальністю з 01 квітня 1986 року в Шосткинській центральній районній лікарні на посаді фельдшера станції швидкої медичної допомоги, звідки звільнений 07 квітня 1986 року у звязку з призовом на строкову військову службу (а.с.11). Він проходив строкову військову службу з 16 квітня 1986 року по 09 червня 1988 року (а.с.16-17, 18), після якої знову став працювати за своєю спеціальністю фельдшера в Кролевецькій ЦРЛ (здоровпункт Кролевецького арматурного заводу) (а.с.11-12), звідки звільнився 31 березня 1997 року по переводу на посаду фельдшера відділу кадрів та побуту Кролевецького арматурного заводу. 20 квітня 2001 року по переводу з АТ "КАЗ" ОСОБА_2 прийнятий на роботу в Кролевецьку ЦРЛ на посаду палатної медсестри інфекційного відділення, звідки звільнений по переводу в Кролевецьку СЕС 31 березня 2003 року, де працював на посаді помічника лікаря з загальної гігієни з 01 квітня 2003 року по 06 листопада 2012 року і був звільнений з роботи у звязку зі скороченням чисельності працівників. З 20 листопада 2012 року по 29 грудня 2015 року позивач займав посади в системі охорони здоровя, що дають право на пенсію за вислугу років, в Кролевецькій ЦРЛ, звідки звільнився в звязку з виходом на пенсію по вислузі років (а.с.13-14).

Проаналізувавши зібрані докази у справі (а.с.44, 45, 47, 48,67), суд вважає, що заперечення відповідача щодо зарахування до стажу для вислуги років часу навчання позивача у медичному училищі та його роботи на посаді фельдшера у відділі кадрів та побуту Кролевецького арматурного заводу є обгрунтованими, виходячи із змісту ОСОБА_5 КМУ від 04.11.1993 року №909, якою затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Сам факт найменування посади "фельдшер" у відділі кадрів та побуту "КАЗ" не може бути підставою для зарахування даного періоду роботи позивача в спеціальний стаж як працівника охорони здоровя, оскільки відділ кадрів та побуту не може бути визнаний як заклад охорони здоровя, виходячи з Переліку закладів охорони здоровя, затв. Наказом МОЗ від 28.10.2002 року №385. Зарахування періоду навчання в спеціальний стаж як працівника охорони здоровя діючим законодавством не передбачено і воно суперечить самій понятійній суті спеціального стажу.

Тому вимоги позивача щодо зарахування в стаж для пенсії за вислугу років періоду навчання в медичному училищі та роботи у відділі кадрів та побуту КАЗ на посаді фельдшера не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд, проаналізувавши доводи сторін щодо зарахування періоду проходження строкової військової служби в спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років, приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача в цій частині.

При цьому суд керується наступним.

Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець повязує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.

Вислуга років є видом спеціального стажу, це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, предявляють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність. Так, ст. 51 Закону №1788-Х11 передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Проходження строкової військової служби за призовом є обовязком громадянина, ухилення від якого тягне за собою відповідальність у встановленому чинним законодавством порядку, а тому будь-які обмеження трудових прав особи, повязані з проходженням такої служби, не допускаються.

Відповідно до п."в" ст.56 Закону №1788-Х11 в стаж роботи зараховується військова служба, незалежно від місця проходження служби.

Позивач до служби в армії і після неї працював в установах охорони здоровя, тому дії працівників УПФУ в Кролевецькому районі щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача 2 роки 1 місяць 23 дні служби в армії є неправомірними.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про загальний військовий обовязок і військову службу" (Закон 2232-Х11) час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Ст.8 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011-Х11) передбачає, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю. Ст. 2 цього Закону передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Ч.3 ст.8 цього ж Закону визначено, що за військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і в організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоровя і віком громадян України, повязаній з захистом Вітчизни.

Зазначені положення застосовуються і до громадян, які проходили строкову військову службу до прийняття зазначених законів України.

Відповідачем не оспорюється наявність у позивача спеціального стажу 25 років 3 місяці та 22 дні, що більше 2/3 від необхідних 25 років 6 місяців, тому період військової строкової служби позивача підлягає зарахуванню в спеціальний стаж.

При цьому суд вважає за необхідне врахувати і той факт, що ОСОБА_2 до призову на військову строкову службу займав посаду працівника охорони здоровя, звільнений з даної посади саме у звязку з призовом на військову службу, а після звільнення з лав Збройних Сил СРСР він на протязі трьох місяців працевлаштувався знову за спеціальністю працівника охорони здоровя.

Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд зауважує, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст. 1, 3, ч.2 ст.6, ст.8. ч.2 ст.19, ст. ст.22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене чи обмежене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобовязань, виходячи із принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України. Про це зазначено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-/рп/2005, із аналізу змісту якого випливає, що позивач, працюючи на посадах в системі охорони здоровя, наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання пенсії за вислугу років. Наділивши такого спеціаліста зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобовязання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які працювали на даній посаді. Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий звязок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобовязання держави забезпечити його соціальний захист. Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Законодавство, яке діяло на час проходження позивачем строкової військової служби в Збройних Силах СРСР, передбачало зарахування таких періодів служби до стажу за спеціальністю, який дає право на призначення пенсії за вислугу років медичним працівникам.

Так, згідно Положення "Про порядок обчислення стажу для призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти і охорони здоровя", затвердженого ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року №1397(з наступними змінами і доповненнями, внесеними постановами РМ СРСР №593 від 03.08.1972р., ЦК КПРС, РМ СРСР №313 від 12.04.1984р.) учителям, лікарям та іншим працівникам освіти і охорони здоровя в стаж роботи за спеціальністю, окрім роботи в установах, організаціях та на посадах, робота в яких давала право на пенсію за вислугу років, зараховується служба в складі Збройних Сил СРСР, якщо не менше 2/3 стажу, необхідного для призначення пенсії, приходиться на роботу в установах, організаціях та на посадах, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років.

Враховуючи викладене, суд вважає, що час строкової військової служби позивача в ОСОБА_6 безпідставно не був зарахований відповідачем до стажу працівника охорони здоровя, що дає право на призначення і виплату пенсії за вислугу років на підставі п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Станом на момент звернення ОСОБА_2 із заявою про призначення і виплату пенсії за вислугу років (30.12.2015 року) стаж роботи останнього у закладах охорони здоровя, на посадах, які дають право працівникам охорони здоровя, враховуючи строкову військову службу, перевищив 25 років 6 місяців, період військової строкової служби складає менше 2/3 наявного стажу за спеціальністю. а тому відповідач зобовязаний був призначити позивачу пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст.51, п."е" ст.55, ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення». ОСОБА_5 КМУ «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993 року №909 , ст.2 Закону України "Про загальний військовий обовязок і військову службу", ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року №1397, керуючись ст.ст.9,11,71, 159-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області від 11.03.2016 року №1 про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області зарахувати до стажу ОСОБА_2, що дає мені право на пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоровя, період проходження строкової військової служби з 16 квітня 1986 року по 09 червня 1988 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області відповідно до п.е) ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я з часу його звернення за її призначенням, з 30 грудня 2015 року.

ОСОБА_5 може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кролевецький районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: ОСОБА_8