Ухвала суду № 58162959, 07.06.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/6881/16-к Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.

Категорія ст.171 КПК України Доповідач Мельничук Н. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді. . . . . . . . . . . Мельничук Н.М.

суддів . . . . . . . . . . . . Крижанівського В.В., Заліщука М.С.

за участю секретаря судового засідання . . .Кашенко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу директора ПП «ВАЙТОМА» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 12.05.2016 року,

за участю прокурора . . . . . . .Тернового І.І. представника скаржника . . . . . . ОСОБА_7

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, як директор ПП «Вайтома» просить скасувати ухвалу, якою накладено арешт та заборонено відчужувати кошти з банківського рахунку, відкритого ПП «Вайтома» (№26004455019525) у АТ «ОТП БАНК», МФО 300528 та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити начальнику ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області Бучинському А.П. у задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ПП «Вайтома» (№26004455019525 відкритих у АТ «ОТП БАНК») МФО 300528.

Посилається на відсутність в матеріалах кримінального провадження будь-яких відомостей щодо причетності ПП « Вайтома» до діяльності ТОВ «Кундан», щодо якого проводиться досудове розслідування. Зазначає, що слідчий суддя не встановив походження грошових коштів та транзакції по згаданим банківським рахункам. Арешт накладено на майно юридичної особи, щодо якої не здійснюється кримінальне провадження і така особа не є учасником кримінального процесу, тому вважає, що було грубо порушено право власності скаржника.

Також зазначає, що підставами для скасування заходу забезпечення кримінального провадження є такі обставини, що не перевірено та не встановлено наявності належних підстав для арешту майна; відсутні достатні докази, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; не встановлено розмір шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та спів розмірності обмеження права власності; невідповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК України; розгляд клопотання слідчого про арешт майна за відсутності власника майна.

Вказує, що зазначене судове рішення сприяє настанню негативних наслідків для ПП «Вайтома» у виді частково зіпсованої ділової репутації, зупинення діяльності підприємств, зазнаються значні фінансові збитки, працівники та керівництво полишені в безпорадному стані.

Крім того, скаржник просить поновити строк апеляційного провадження ухвали слідчого судді у зв'язку з тим, що ухвала отримана ним 23.05.2016 року, а про розгляд клопотання він повідомлений не був.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 12.05.2016 року клопотання начальника ВКРП СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області Бучинського А.П. задоволено, накладено арешт та заборонено відчужувати кошти з банківського рахунку, відкритого ПП «Вайтома»код ЄДР 40028058 у АТ «ОТП БАНК», МФО 300528, а саме №26004455019525 (українська гривня) в частині видаткових операцій. Зобов'язано банківську установу АТ «ОТП БАНК», МФО 300528, негайно надати співробітникам податкової міліції інформацію про залишок коштів на рахунку: № 26004455019525 (українська гривня) на момент накладення арешту у вигляді довідки та в подальшому надавати таку інформацію станом на перше число кожного місяця до 01.09.2016 року на адресу СУ ФРГУ ДФС у Житомирській області : 10003, м.Житомир, вул.. Юрка Тютюнника, 7.

Свій висновок слідчий суддя обґрунтував тим, що фінансово-господарські операції ПП «Вайтома» є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. У ході досудового розслідування встановлено, що фінансово-господарська діяльність ПП «Вайтома» спрямована на надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту для платників ПДВ.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ПП «Вайтома», який просив апеляційну скаргу задовольнити, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Колегія суддів вважає, що підлягає поновленню строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 12.05.2016 року, оскільки скаржник не був присутнім при розгляді цього клопотання слідчого судом, а про існування ухвали суду дізнався 23.05. 2016.

З матеріалів справи видно, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого перевірив його на відповідність вимогам ст. 171 КПК України, та дійшовши висновку про необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно, врахував при цьому вимоги ст. 170 КПК України та ст. 173 КПК України.

Доводи апелянта про те, що вона не є підозрюваною чи обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні та не несе відповідальності за шкоду завдану діями інших осіб, а також що підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України є службові особи ТОВ «Кундан», а отже не було підстав слідчому судді для накладення арешту на майно ПП «Вайтома», є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Частина 3 статті 170 КПК України визначає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій ст.98 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України можуть бути речовими доказами матеріальні об'єкти, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, 09.11.2015 року розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України відносно службових осіб ТОВ «Кундан», які в період з 01.01.2013 року по теперішній час ухилились від сплати податку на додану вартість на прибуток на суму 3,1 млн. грн., внаслідок відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності проведення безтоварних операцій з підприємствами, створеними з метою надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту для платників ПДВ.

З матеріалів провадження вбачається, що фінансово-господарська діяльність ПП «Вайтома» не має основних засобів, власних або орендованих офісних та складських приміщень, тобто всіх складових частин для забезпечення проведення законної фінансової господарської діяльності, а фінансово-господарська діяльність ПП «Вайтома» спрямована на надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту для платників.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону при розгляді клопотання судом 1-ї інстанції не встановлено.

Крім того, арешт майна відповідно до ст.174 КПК України може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного та іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, якщо доведуть що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом з тим, ПП «Фебрус» не подано доказів про накладення арешту необґрунтовано, які він повинен був надати до апеляційної інстанції, на що є посилання в апеляційній скарзі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, про накладення арешту з забороною відчуження коштів з вказаного рахунку з метою забезпечення конфіскації майна як заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу директора ПП «Вайтома» ОСОБА_5 задовольнити частково. Поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення від 12.05.2016.

Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 12.05.2016 року про арешт та заборону відчужувати кошти з банківського рахунку, відкритого ПП «Вайтома»код ЄДР 40028058 у АТ «ОТП БАНК», МФО 300528, а саме №26004455019525 (українська гривня) в частині видаткових операцій та зобов"язання банківської установи АТ «ОТП БАНК» МФО 300528 залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді: