Ухвала суду № 58160161, 01.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року м. Київ К/800/34919/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

секретаря судового засідання - Яроша Д.В.,

за участю представників

позивача - Чорної М.З.,

третьої особи - 1 - Криницького В.М.,

інші учасники процесу не з»явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Гаражного кооперативу "Соколи"

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого

2015 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року

у справі №809/972/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС"

до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1) Гаражний кооператив "Соколи"

2) ОСОБА_6

про визнання недійсним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС" звернулося до суду з позовом до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Гаражний кооператив "Соколи", ОСОБА_6 про визнання недійсним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Позивач просив суд

- визнати недійсним та скасувати рішення №2452161 від 21.05.2013 року, яким проведено державну реєстрації права власності на гараж, що розташований: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, "Соколи" гаражний кооператив, гараж НОМЕР_3 за суб'єктом: ОСОБА_6, податковий номер НОМЕР_1, відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна;

- зобов'язати Реєстраційну службу Івано-Франківського міського управління юстиції забезпечити внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації речових прав на вказаний гараж.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області №2452161 від 21.05.2013 року, яким проведено державну реєстрації права власності на гараж, що розташований: Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, "Соколи" гаражний кооператив, гараж НОМЕР_3 за суб'єктом: ОСОБА_6, податковий номер НОМЕР_1, відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суди першої та апеляційної інстанції свої рішення мотивували тим, що державним реєстратором здійснена реєстрація права власності на гараж №97 всупереч вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та постанови Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011 року "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Гаражний кооператив "Соколи" звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС" направило на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутньої в судовому засіданні представника позивача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач на підставі Державного акта серії НОМЕР_2 є законним власником земельної ділянки, площею 6,2207 га (а.с. 16 том 1), на якій розташований гараж НОМЕР_3, ряд 1, ділянка №2.

21.05.2013 року, за результатами розгляду заяви та доданих документів відповідачем прийнято рішення №2452161 про державну реєстрацію права власності форма власності: приватна, розмір частки: 1/1 на гараж, що розташований: Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, "Соколи" гаражний кооператив, гараж НОМЕР_3 за суб'єктом: ОСОБА_6, податковий номер НОМЕР_1, на підставі якого видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 3725935 від 21.05.2013 року.

Підставами прийняття оскаржуваного рішення слугували документи, які були подані ОСОБА_7 до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №2965 від 21.05.2013 року, реєстраційний №1224508; квитанцій про оплату державного мита №ОН7336384 від 16.04.2013 року та №115 від 17.04.2013 року; копій паспорта та картки платника податків ОСОБА_6; копій паспорта та картки платника податків представника ОСОБА_8; витягу з угоди про надання послуг адвокатом від 22.04.2013 року; довідки №35/01-04 від 09.04.2013 року Гаражного кооперативу "Соколи" про право власності на гараж НОМЕР_3, ряд 1, ділянка №2; витягу із протоколу №7 від 31 березня 2013 року про затвердження списку членів/асоційованих членів гаражного кооперативу "Соколи"; копії технічного паспорту від 10.04.2013 року на гараж НОМЕР_3, ряд 1, ділянка АДРЕСА_1. (а.с. 29-54 том 1)

Перелік документів, наданих разом із заявою про державну реєстрацію підтверджується карткою прийому заяви №2424849. (а.с. 55)

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до статті 15 вищезазначеного Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до статті 9 вищезазначеного Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

- відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011 року для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Скаржник касаційну скаргу обґрунтовував тим, що позивачем первинно не доведено факту порушення оскаржуваним рішенням відповідача своїх прав, свобод та законних інтересів. Натомість право користування земельною ділянкою гаражного кооперативу "Соколи" підтверджувалося договором оренди землі на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для обслуговування гаражів від 16 березня 2006 року, укладеним терміном на один рік, який є правомірним та ніким не скасованим. Вважає помилковим твердження товариства, що гараж повинен був бути обов'язково прийнятий в експлуатацію в установленому законодавством порядку, оскільки у спірному випадку мала місце державна реєстрація права власності на нерухоме майно, яке член гаражного кооперативу вніс в якості свого пайового внеску при вступі до ГК "Соколи". Жодних доказів, які б підтверджували факт самочинного будівництва спірного гаражу у позивача не має.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки про право власності на гараж №35/01-04 від 09.04.2013 року, яка видана гаражним кооперативом "Соколи", гараж НОМЕР_3, ряд №1 ділянка №2 збудований в 2006 році належить ОСОБА_6.

Водночас, згідно з Витягом із протоколу №7 від 31.03.2013 року про затвердження списку членів/асоційованих членів гаражного кооперативу "Соколи" - ОСОБА_6 вступила до кооперативу лише 31.03.2013 року.

Згідно статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одним із шляхів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Аналогічне положення кореспондується у статті 30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до Державного акта серії НОМЕР_2 ТОВ "Х-АДВАНС" є законним власником земельної ділянки, площею 6,2207 га, на якій розташований спірний гараж.

В технічному паспорті б/н, виданого 10 квітня 2013 року ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" відсутні відмітки, які б підтверджували факт введення гаражу в експлуатацію.

Незважаючи на те, що будівництво гаражу відбувалось у 2006 році, слід зауважити про обов'язковість прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів до моменту державної реєстрації речових прав на них, яка була визначена і раніше діючими нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про порушення відповідачем пунктів 4 та 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011 року.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову в частині щодо визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області №2452161 від 21.05.2013 року

Стосовно відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області забезпечити внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідного запису про скасування державної реєстрації речових прав на гараж, що розташований за адресою: Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, "Соколи" гаражний кооператив, гараж НОМЕР_3 за суб'єктом: ОСОБА_6, то колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пункту 2.6 розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" №3502/5 від НОМЕР_3.НОМЕР_3.2011 року, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Таким чином суди правомірно виходили з того, що вказана вимога заявлена передчасно, так як обов'язковою умовою для прийняття реєстратором рішення про внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації є наявність судового рішення про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили та звернення особи із таким рішенням.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Гаражного кооперативу "Соколи" - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі №809/972/14 - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді