Ухвала суду № 58160160, 02.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 червня 2016 року м. Київ К/800/14776/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Ланченко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2016

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016

у справі №804/19538/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податківу м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС подано 31.05.2016 (згідно з відтиском поштового штемпелю на конверті) касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016.

При цьому заявником порушено питання про поновлення строку касаційного оскарження, яке обґрунтовується тим, що касаційна скарга відповідача, яка була подана ним 01.03.2016 на вищезазначені судові рішення, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2016 йому повернута у зв?язку з невиконанням вимог ухвали від 01.03.2016 про залишення касаційної скарги без руху для надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку. У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідачу було відмовлено.

Зазначене стало підставою для звернення відповідача з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України вдруге з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

Наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.

Як зазначено вище, відповідач всупереч вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з касаційною скаргою вперше. При цьому звертався до суду з клопотаннями про звільнення від сплати судового збору, в задоволенні якого йому було відмовлено. При поданні касаційної скарги вдруге податковий орган знову не сплатив судового збору та заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Вищевикладене свідчить лише про відсутність у відповідача наміру своєчасно реалізувати своє право на касаційне оскарження та зловживання процесуальним правом на подання клопотання про звільнення від сплати судового збору шляхом подачі численних заяв, обґрунтованих ідентичними підставами, що призводить до затягування адміністративного процесу.

Податковий орган не надав доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з касаційною скаргою вперше.

Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, відповідно до положень частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, який до матеріалів касаційної скарги відповідача не додано. Клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір».

Суб'єкт владних повноважень не входить до переліку суб'єктів, передбаченого в статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги), звільнених від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондують положенням ч.2 статті8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-УІ.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Крім того, особа, що утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з цим, належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, відповідачем до касаційної скарги не додано.

З огляду на викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого мають бути усунуті вказані недоліки та надано/надіслано Вищому адміністративному суду України:

- заяву про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням поважних причин такого пропуску інших ніж вже були ним зазначені;

- документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Керуючись ст. ст. 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Залишити касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала вступає в законну силу з моменту постановлення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Суддя Л.В.Ланченко