Ухвала суду № 58158426, 12.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2011 р.

Справа № 2-а-11098/10/1570

Категорія:8.2.3

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Пеха Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, прокуратури Приморського району м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб’юторська компанія Європродукт» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі за участю прокуратури Приморського району м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2010р. товариство з обмеженою відповідальністю «Дистриб’юторська компанія Європродукт» (надалі –ТОВ «Дистриб’юторська компанія Європродукт») звернулося до суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (надалі –СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі) за участю прокуратури Приморського району м. Одеси, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2010р. № 0001141540/0 форми «Р», винесене відповідачем на підставі акту від 29.07.2010р. №466/15-4/32575055/44 про результати документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах позивача з ТОВ «Прод-Інфо ГВ», ПП «Ларис»за період з 01.05.2010р. по 31.05.2010р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2011р. позов задоволений; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.08.2010р. № 0001141540/0.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач та прокурор подали апеляційні скарги, в яких просять постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Судом першої інстанції встановлено, що з 28.07.2010р. до 29.07.2010р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі була проведена документальна невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах позивача з ТОВ «Прод-Інфо ГВ», ПП «Ларис» за період з 01.05.2010р. по 31.05.2010р. За результатами перевірки складений акт від 29.07.2010р. №466/15-4/32575055/44. /арк. 12-18/

На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001141540/0 від 11.08.2010р., яким визначено податкове зобов’язання позивача за основним платежем з податку на додану вартість у сумі 2423474,95грн. та за штрафними санкціями на суму 727042,49грн., усього на суму 3150517,44грн. /арк. 32/

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п.7.4.5 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено дату виникнення права на податковий кредит як одну з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачалося, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п.7.7.1 цієї статті має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації за звітний період (п.7.7. 3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був укладений договір поставки від 20.10.2009 р. №20-1-2009 /арк. 52-55 т.1/ з ТОВ «Прод-Інфо ГВ», аналогічний договір був укладений 05.11.2009 року №05-2009 /арк. 63-66 т.1/ з ПП «Ларис». Разом з тим, згідно додаткових угод до цих договорів від 26.02.2010 р. /арк. 155-156, 164-165 т.1/ був змінений предмет договору та згідно договорів доручення від 26.02.2010 р. №05-2009 /арк. 157-159 т.1/ та від 26.02.2010 р. №20-1-2009 /арк. 166-168 т.1/ предметом взаємовідносин між вказаними сторонами є здійснення дій щодо пошуку товару з метою його подальшого придбання. Відповідно до п.1.1 договорів від 01.03.2010 р. №05-2009 /арк. 160-163 т.1/ та від 01.03.2010р. №20-1-2009 /арк. 169-172 т.1/ ПП «ІНСТРЕЙД-К»зобов’язується поставити продовольчі та непродовольчі товари народного споживання на адресу позивача, а оплата товарів повинна бути зроблена на адресу третіх осіб –ТОВ «Прод-Інфо ГВ»та ПП «Ларис».

На виконання умов цих договорів ПП «ІНСТРЕЙД-К»поставило продовольчі та непродовольчі товари народного споживання за накладною від 03.05.2010р. №5440308 /арк. 173-174 т.1/, №5440309 /арк.175-178 т.1/, від 04.05.2010р. №5440411 /арк. 179-180 т.1/, №5440409 /арк. 181-201 т.1/, №5440410 /арк. 202-222 т.1/, від 03.05.2010 р. №5440310 /арк. 223 т.1-а.с.9 т.2/.

Вказані поставщик товарів та треті особи, на користь яких повинна була бути проведена оплата за них були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, що підтверджується відповідними свідоцтвами органів ДПС України від 09.02.2009 року №100194421 /арк. 116 т.1/, від 02.11.2009р. №100252623. /арк. 117 т.1/

Згідно реєстру документів по рахункам позивача «Морського транспортного банку»/арк. 129-131/ вартість отриманих товарів була сплачена позивачем на рахунки ТОВ «Прод-Інфо ГВ», ПП «Ларис»в повному обсязі, в тому числі суми податку на додану вартість, що містилися у ціні проданих товарів.

За фактом поставки та оплати поставлених постачальником товарів були виписані на адресу позивача податкові накладні з податку на додану вартість (ПП «ІНСТРЕЙД-К») від 03.05.2010р. №5440308 /арк. 10-11 т.2/, №544039 /арк. 12-14 т.2/, від 04.05.2010р. №5440411 /арк. 15-16 т.2/, №5440409 /арк. 17-31 т.2/, №5440410 /арк. 32-46 т.2/, від 03.05.2010р. №5440310 /арк. 47-65 т.2/.

Отже, позивач фактично отримав товари від поставщиків у вартості яких знаходились суми податку на додану вартість та оплатив їх вартість, в тому числі й суми ПДВ, отримав податкові накладні за встановленою формою, що надало позивачу право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у зазначених періодах, що і було ним зроблено у податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками /арк. 33-50 т.1/, яке було отримано податковим органом в електронному вигляді 18.06.2010 р. /арк. 51 т.1/, розшифровка податкових зобов’язань до податкової декларації за травень 2010 року /арк. 66-68 т.2/, яка була отримана податковим органом 06.12.2010 р. /арк. 68-69 т.2/

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивачем були включені суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні у відповідності до вимог п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Заперечень відповідача стосовно правильності відображення позивачем податкових зобов’язань за перевіряємий період встановлено не було.

На підставі викладеного, дії позивача по включенню сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та декларуванню бюджетного відшкодування повністю відповідають механізму, визначеному Законом України «Про податок на додану вартість».

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги –залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, прокуратури Приморського району м. Одеси –залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року –залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: