Ухвала суду № 58131233, 22.12.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 р.Справа № 2-а-7050/08/1570

Категорія:2.11.8Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

при секретарі Чебан Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року по справі за адміністративним позовом фірми «Світал»у формі приватного підприємства до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсним рішення №00102301 від 13 листопада 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10007, 40 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

20 травня 2008 року фірма «Світал»у формі приватного підприємства, звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 листопада 2007 року №001023201.

08 грудня 2008 року представник Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси подав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив суд в задоволенні адміністративного позову фірми «Світал»у формі приватного підприємства відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року адміністративний позов фірми «Світал»задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00102301 від 13 листопада 2007 року про визначення суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 007, 40 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси 30 листопада 2009 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову фірми «Світал»в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, виступ представника позивача, який заперечував проти її задоволення та перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Фірма «Світал»у формі приватного підприємства, (ідентифікаційний код 24772440) згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.4) та довідки Головного Управління статистики в Одеській області, знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Л.Скісна,47, та здійснює діяльність: загальне будівництво будівель, посередництво в торгівлі різними товарами, роздрібна торгівля паливом.

На виконання вимог ст.1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (зі змінами та доповненнями), на АЗС № 1 ПП фірми „Світал" за адресою: 412 км. автошляху «Київ - ОСОБА_1», здійснюється торгова діяльність позивача з використанням реєстратора розрахункових операцій.

05 листопада 2007 року, на підставі ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 року, та як зазначено в ОСОБА_2, на підставі посвідчення № 14881 від 02 листопада 2007 року, головним державним податковим ревізор-інспектором ДПА в Одеській області ОСОБА_3, та на підставі посвідчення № 14882 від 02 листопада 2007 року, старшим державним податковим ревізор-інспектором ДПА в Одеській області Пономарьовим, було проведено перевірку АЗС №1 ПП фірми „Світал", розташованої за адресою: 412 км. Автошляху «Київ-Одеса», з питань дотримання вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №0002799 від 05.11.2007 року, в якому вказано, що при перевірці АЗС № 1 ПП фірми „Світал", виявлено порушення вимог п.п.9, 13 ст. З Закону України № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме встановлено:

-не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків за 04.09.2007 року, 05.09.2007 року,

06.09.2007 року, 07.09.2007 року, 08.09.2007 року, 09.09.2007 року;

-незабезпечення відповідності сум готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО з

сумами коштів, які знаходяться на місці проведення розрахунків. Сума невідповідності

складає 1933,48 гривен.

В подальшому, на підставі висновків вищезазначеної перевірки від 05.11.2007р., відповідно до п. 11 ст.11Закону України «Про державну податкову службу в Україні», та п.4 ст. 17, ст. 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси, прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № НОМЕР_1 від 13.11.2007 року, в якому визначено Фірмі „Світал" у формі приватного підприємства, за порушення норм п. 9, п. 13 ст.З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (зі змінами та доповненнями), суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10007,4 гривен.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що представниками ДПІ у Малиновському районі м. Одеси не доведено правомірність проведення перевірки АЗС № 1 фірми ПП «Світал»з питань дотримання вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року та застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (зі змінами та доповненнями), реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст.11 ч.2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" №509-ХІІ від 04.12.1990 року (із змінами та доповненнями), зазначено, що ограни державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтями 15 та 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), здійснюють органи Державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Приписами п.п.9,13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

§щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

§забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Так, як встановлено з матеріалів справи, за наслідками проведеної перевірки було складено акт № 0002799 від 05.11.2007 року, в якому зазначено, що при перевірці АЗС № 1 ПП фірми „Світал", виявлено порушення п.п.9, 13 ст. З Закону України № 265/95-ВР, а сам:

·не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків за 04.09.2007 року, 05.09.2007 року, 06.09.2007 року, 07.09.2007 року, 08.09.2007 року, 09.09.2007 року;

·незабезпечення відповідності сум готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО з сумами коштів, які знаходяться на місці проведення розрахунків. Сума невідповідності складає 1 933,48 гривен.

Далі, судовою колегією встановлено, що на підставі цього акту перевірки від 05.11.2007 року, Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № НОМЕР_1 від 13.11.2007 року та відповідно визначено Фірмі „Світал" суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10007,4 гривен.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу Державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.

При чому, направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Дослідивши всі матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що в порушення п.1 ч.І ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», перевіряючі 5.11.2007 року проводили перевірку АЗС №1 фірми „Світал" за відсутності належним чином оформленого направлення на перевірку, що підтверджується відсутністю направлення у позивача та відсутністю запису про наявність направлення на перевірку в ОСОБА_2 перевірки № 0002799, крім того, представником відповідача направлення на перевірку як до суду 1-ї інстанції, так і до суду апеляційної інстанції так і не було надано.

Окрім того, з матеріалів справи встановлено, що 04 січня 2006 року ФОП ОСОБА_4, та фірмою „Світал" у формі приватного підприємства, був укладений договір про надання послуг №4/2. В п. 1.1 цього Договору зазначено, що ФОП ОСОБА_4, за плату, надає фірмі „Світал" послуги по обслуговуванню АЗС та автомобілів, а фірма „Світал", в свою чергу, дозволяє ФОП ОСОБА_4 проводити на АЗС реалізацію карток поповнення рахунків, у відповідності з договором № 4/7 від 04.01.2006 року про надання під реалізацію стартових пакетів та карток поповнення рахунків операторів стільникового зв'язку, укладеним ФОП ОСОБА_4 з СПД ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні суду першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_4, який пояснив, що він є приватним підприємцем та у нього по трудовому договору працюють громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_6, та інші.

Згідно договору, укладеного з фірмою „Світал" про надання послуг від 04.01.2006 року № 4/2, його працівники 05 листопада 2007 року надавали послуги фірмі „Світал" по обслуговуванню АЗС №1, а також його працівники одночасно здійснювали реалізацію карток поповнення рахунків операторів стільникового зв'язку, при цьому, кошти за реалізацію бензину знаходилися в касовому апараті, а кошти за реалізацію карток поповнення рахунків знаходилися окремо.

Крім того, свідок ОСОБА_7 в суді першої інстанції пояснив, що 05.11.2007 року він, як працівник ФОП ОСОБА_4, на виконання умов договору №4/2 працював на фірмі „Світал". В той день, під час обіду, на АЗС приїхали два працівники ДПА в Одеській області, які показали свої службові посвідчення і повідомили про проведення перевірки, після чого, зібрали усі кошти, які були в касовому апараті та кошти в сумі 150 чи 200 гривен, що були в коробочці разом з картками поповнення рахунків, та ці всі кошти записали в один опис коштів, а кошти які знаходилися в іншій кімнаті в сейфі записали в другий опис коштів.

Допитаний же в суді 1-ї інстанції представник відповідача - ОСОБА_3, в свою чергу, підтвердив, що він приймав участь в проведені перевірки 05.11.2007 року на АЗС № 1 Фірми „Світал", в ході якої було виявлено порушення ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Також останній підтвердив, що при перевірці здійснювався опис наявних готівкових коштів безпосередньо біля касового апарату, сума яких склала 8750,80 грн., а також був здійснений і другий опис наявних готівкових коштів, які знаходилися біля непрацюючого касового апарату в розмірі 1741 грн.

На спростування висновків відповідача в ОСОБА_2 перевірки про порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", представник фірми «Світал»надав до суду 1-ї інстанції для огляду оригінали книг обліку розрахункових операцій № НОМЕР_2 р/6 та № НОМЕР_3 р/7.

Так, з цієї книги обліку розрахункових операцій № НОМЕР_3 р/7 вбачається, що фіскальні звітні чеки за 04.09.2007 року, 05.09.2007 року, 06.09.2007 року, 07.09.2007 року, 08.09.2007 року, 09.09.2007 року; своєчасно були підклеєні до книги № НОМЕР_3 р/7, та про це здійснено запис, таким чином відсутність зазначених фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій № НОМЕР_3 р/6 не може свідчити про порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Таким чином, на підставі вищевказаного та, приймаючи до уваги конкретні обставини справи і діючі договори №4/2 і 4/7 від 04.01.2006 року, судова колегія погоджується з висновками суду 1-ї інстанції та також вважає, що позовні вимоги фірми ПП «Світал»підлягають задоволенню, оскільки відповідачем - ДПІ у Малиновському районі в м.Одеса не доведено взагалі правомірність проведення вищезазначеної перевірки АЗС № 1 фірми «Світал»з питань дотримання вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995р. та правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10007,4 гривен нібито за порушення п.п.9,13 ст.3 вищевказаного Закону.

Приймаючи дане рішення, судова колегія, в даному випадку, також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого, в свою чергу, представниками ДПІ зроблено не було.

Окрім того, згідно зі ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції грубих порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки.

Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

ОСОБА_1