Постанова № 58155206, 01.06.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року справа № 823/489/16

м. Черкаси

09 год. 27 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Цаплі І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Золотоніської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Укрсейф” про стягнення податкового боргу,

встановив:

10 травня 2016 року до суду з позовною заявою звернулась Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області, в якій просить стягнути з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ “Укрсейф” податковий боргу у сумі 188796 грн 03 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 188796, 03 грн.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не прибув в судове засідання, явку свого представника не забезпечив з невідомих причин, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено таке.

Частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1. статті 147 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України) плата за землю – загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 1 статті 288 ПК України).

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати на підставі пунктів 288.2 - 288.3 статті 288 ПК України є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок зарахування її до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 розділу 13 цього Кодексу, а саме: базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік; платники орендної плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму орендної плати за землю щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному податковому органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями; податкове зобов’язання щодо орендної плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками орендарями земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Одним із обов’язків платників податків і зборів згідно статті 16 Податкового кодексу України є обов’язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсейф» зареєстроване як юридична особа з 08.12.2004 (код ЄДРПОУ 33283318). Відповідно до договору оренди землі від 06.02.2006 №1 позивач орендує у Драбівської селищної ради земельну ділянку, яка знаходиться в адміністративних межах Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області, площею 8,41 га.

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач не сплатив самостійно визначені зобов’язання з орендної плати за вказану земельну ділянку за 2013-2016 роки у сумі 157152,20 грн відповідно до декларацій з орендної плати за землю за 2013 рік №9008308593 від 20.02.2013, за 2014 рік №9006507165 від 13.02.2014, за 2015 рік 100000722 від 20.02.2015 та за 2016 рік №9022260357 від 22.02.2016.

П.54.1. ст.54 ПК України визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов’язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов’язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Відповідно до підп.129.1.1. п.129.1. ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Суд встановив, що відповідачу згідно з підп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України на суму заборгованості з орендної плати за землю нарахована пеня в розмірі 31643грн 83коп.

Отже, заборгованість відповідача з орендної плати за вищенаведену земельну ділянку за 2013-2016 роки становить 188796,03грн.

Згідно з п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що 12.08.2013 відповідачу виставлено податкову вимогу форми «Ю» №875-23/401/19 про необхідність сплати податкового боргу за узгодженими зобов’язаннями в сумі 36534,49грн. Вказана вимога отримана відповідачем 13.08.2013, що підтверджується підписом уповноваженої особи на її корінці (а.с.75). Докази її оскарження відсутні, а грошове зобов’язання, визначене нею, до часу прийняття судом рішення у цій справі, не сплачене.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікової картки суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався, а недоїмка збільшувалась. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача.

П.95.2. ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати за землю є обґрунтованими.

На підставі п.290.1. ст.290 ПК України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Отже, суд вважає доведеним право заявника на примусове стягнення з відповідача заборгованості з плати за землю в розмірі 188796,03 грн, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «Укрсейф» (19800, Черкаська обл., Драбівський район, смт. Драбів, вул. Васильченка, 73, ідентифікаційний код 33283318) в дохід бюджету через Золотоніську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153, ідентифікаційний код 39494512) податковий борг в розмірі 188796 (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот дев’яносто шість) грн 03 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлено 06 червня 2016 року