Ухвала суду № 58127240, 06.06.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 червня 2016 року справа № 823/649/16

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали адміністративного позову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,

УСТАНОВИЛА:

03.06.2016 у Черкаський окружний адміністративний суд звернулась Інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області (далі - позивач) з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) на користь Державного бюджету (р/р №31114106700002, МФО 854018, ГУДКСУ у Черкаській області, УК у м.Черкаси, код ЄДРПОУ 38031150, код платежу 21081100) штрафні санкції в сумі 8500,00грн. відповідно до постанови від 08.02.2016 №15.

Згідно з ч.2 ст.17, ч.2 ст.18, ч.2 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа підсудна Черкаському окружному адміністративному суду. Однак позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Ознайомившись із матеріалами позову суддя встановила недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Так, частиною 3 ст.106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадку, коли його не належить сплачувати.

Суддя звернула увагу, що позивач не звільнений від сплати судового збору та не надав доказів його сплати. Водночас просив відстрочити сплату до набрання законної сили кінцевим рішенням у цій справі з огляду на відсутність коштів на такі цілі.

Ч.1 ст.88 КАС України передбачено право суду, враховуючи майновий стан сторони, зменшити розмір належних до оплати судових витрат, звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже підставою для відстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони з урахуванням належних та допустимих доказів майнового стану сторони. Разом з тим, це є правом, а не обов'язком суду.

Суддя врахувала, що обов'язок сплати судового збору передбачає гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, а надання переваг окремим особам є порушенням такого принципу. Позивач не довів належними та допустимими доказами вчинення ним всіх необхідних дій для внесення змін до кошторису та отримання відповідного фінансування.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Отже законодавець з урахуванням стану фінансування державних органів прийняв однозначне рішення у формі закону про необхідність сплати ними судового збору.

Ст.129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 05.02.2016 №2 обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору. Не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Тому суддя дійшла висновку відмовити у задоволенні зазначеного клопотання.

Абз.2 підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже ставкою судового збору за подання цього позову є 1378,00грн. (1 мінімальна заробітна плата).

Врахувавши викладене, суддя дійшла висновку про невідповідність позовної заяви вимогам ст.106 КАС України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.108 КАС України залишення позовної заяви без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів суддя дійшла висновку надати йому достатній строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказу сплати судового збору в належному розмірі на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 17-19, 23, 106, ч.1 ст.108, ст.ст.254-256 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. У задоволенні клопотання Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишити без руху.

3. Позивачу надати строк до 24 червня 2016 року для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказу сплати судового збору в належному розмірі на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду.

4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

5. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана у Київський апеляційний адміністративний суд через суд першої інстанції у 5 денний строк з дня її отримання. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

6. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя А.М. Бабич