Ухвала суду № 58140326, 01.06.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14948/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

судді Микуляк П.П.

при секретарі Остич Л.В.

за участю заявника - відповідача по справі ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 19 квітня 2016 року по справі №308/14948/15-цза позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною заявою мотивуючи її тим, що 19.04.2016 року Ужгородським міськрайонним судом по справі №308/14948/15-ц було ухвалено рішення, яким позовну заяву ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено, стягнуто з нього та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №293АІ20120330001 на купівлю транспортного засобу від 30.03.2012 року у розмірі 112815,51 грн. та судовий збір в розмірі 1692,23 грн. Зазначену справу було розглянуто без участі відповідачів, вони не були належним чином повідомлені про час та місце прийняття рішення, в матеріалах справи відсутні відомості про отримання ними судових повідомлень. Ним подавалось до суду клопотання про витребування розрахунку заборгованості, де в прохальній частині він просив відкласти судове засідання призначене на 19.04.2016 року, а його дружина ОСОБА_3 також подала заяву, в якій просила відкласти розгляд справи у звязку з перебуванням на лікарняному. У звязку з відсутністю по незалежних від них поважних причин в судовому засіданні при ухваленні рішення по даній справі, вони були позбавлені можливості надати суду докази та заперечення, які мають істотне значення для вирішення справи, що, на думку заявника, призвело до невірних висновків суду та неправильного рішення, яке слід переглянути з участю сторін.

Крім того, при ухвалені заочного рішення від 19.04.2016 року судом не було враховано, що розрахунки банку, надані до позовної заяви, станом на вирішення спору в суді не відповідали дійсності, а тому він мав намір у судовому засіданні зясувати реальну суму боргу та запропонувати Банку мирову угоду. Встановлена судом сума заборгованості викликає сумніви та визначена з порушенням норм закону про змагальність сторін, а за основу взято як аксіому виведену Банком заборгованість, без врахування внесених ними коштів, що є неприпустимим.

Оскільки заочне рішення він отримав 28.04.2016 року, заявниця вважає, що саме з цієї дати слід рахувати строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення, із врахуванням вихідних святкових днів (травневих свят).

Заявник - відповідач по справі ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав, просив суд заочне рішення від 19.04.2016 року скасувати та пояснив, що основною підставою для скасування даного рішення є те, що судом не було враховано скрутне матеріальне становище їх сімї.

Представник позивача по справі ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не зявились, але її неявка у відповідно до ч.1 ст.231 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши пояснення заявника відповідача по справі ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

19 квітня 2016 року Ужгородським міськрайонним судом по справі №308/14948/15-ц було ухвалено заочне рішення, яким вирішено «Позовну заяву - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як солідарних боржників, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №293АІ20120330001 на купівлю транспортного засобу від 30.03.2012 року у розмірі 112815,51 грн., з яких: 60477,49 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 20284,43 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 11707,18 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту за кожний випадок за період з 01.10.2014 року по 15.10.2015 року; 5396,70 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків за кожний випадок з 01.10.2014 року по 15.10.2015 року; 9734,38 грн. інфляційні витрати за кредитом з 01.10.2014 року по 15.10.2015 року; 5215,33 грн. інфляційні витрати за відсотками з 01.10.2014 року по 15.10.2015 року. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1692,23 грн.»

Згідно ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Статтею 232 ЦК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Науково-практичний коментар даної норми зазначає, що використання законодавцем в конструкції коментованої статті сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що б його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 про день і час судових засідань, що мали місце 26.02.2016 року, 21.03.2016 року, 19.04.2016 року було повідомлено завчасно і належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.49), а також його заявами від 24.02.2016 року про відкладення судового засідання у звязку з виїздом за межі області, від 21.03.2016 року про відкладення судового засідання у звязку з мирним врегулюванням спору з банком та від 19.04.2016 року про відкладення судового засідання для ознайомлення з розрахунком. Вказані заяви відповідача ОСОБА_1 суд не були прийняті до уваги, оскільки до таких не додано жодного належного підтверджуючого доказу про поважність причин неявки в судові засідання.

Враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги, що відповідачем ОСОБА_4 також не надано належних доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, і такі мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення від 19.04.2016 року по справі №308/14948/15-ц не має.

Керуючись ст.ст. 224, 231,232, 208-210, 293, 294 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 19 квітня 2016 року по справі №308/14948/15-цза позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту - залишити без задоволення.

Ухвала у відповідності до ст.293 ЦПК України оскарженню не підлягає.

Згідно ч.4 ст.231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Суддя Микуляк П.П.