Рішення № 58131244, 01.06.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/493/2016(м)

263/13211/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Томілін О.М.

Категорія 33 Доповідач Песоцька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

1 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

суддів Ткаченко Т.Б., Баркова В.М.

секретар Брежнєв Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Донецької області, головного управління Національної поліції в Донецькій області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. Вказувала на те, що з 17 лютого 1997 року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємства «Візантія» вона здійснювала підприємницьку діяльність, а саме займалась реалізацією продуктів харчування та інших товарів у належному їй приміщенні, розташованому в будинку АДРЕСА_1. 13 лютого 2008 року працівники відділу податкової міліції Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Донецька без законних підстав вилучили із вказаного приміщення лікеро-горілчані, слабоалкогольні напої та тютюнові вироби, а саме: 251 пляшку горілки, 15 пляшок вина, 3 пляшки шампанського, 58 пляшок слабоалкогольних напоїв, 229 пачок сигарет, про що склали протокол огляду та вилучення товару.

28 березня 2008 року прокурором Кіровського району м. Донецька була порушена кримінальна справа за фактом незаконної реалізації приватним підприємством «Візантія» лікеро-горілчаних виробів, що становлять загрозу для життя та здоров'я людей, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України. Розслідування у кримінальній справі проводив слідчий СВ Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області. 28 липня 2008 року їй було обрано запобіжний захід - підписка про невиїзд, 7 серпня 2008 року пред'явлено обвинувачення за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, 11 вересня 2008 року кримінальна справа з обвинувальним актом направлена до Кіровського районного суду м. Донецька. 19 березня 2012 року заступником прокурора Кіровського району м. Донецька обвинувачення змінено з ч. 3 на ч. 1 ст. 204 КК України. Вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 17 квітня 2012 року вона була засуджена за ч. 1 ст. 204 КК України до штрафу в розмірі 17 000 грн. з конфіскацією незаконно вироблених лікеро-горілчаних виробів у кількості 155 пляшок. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28 вересня 2012 року вирок Кіровського районного суду м. Донецька від 17 квітня 2012 року скасовано, справу направлено прокурору для додаткового розслідування.

04 грудня 2012 року було розпочато кримінальне провадження №12012050880000381 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України. Постановою прокуратури Кіровського району м. Донецька від 10 грудня 2012 року кримінальне провадження передано в слідче управління Державної податкової інспекції в Донецькій області. Постановою старшого слідчого СУ ДПС у Донецькій області від 22 лютого 2013 року зазначене кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач з урахуванням уточнених заяв просила стягнути на її користь за рахунок коштів державного бюджету у відшкодування майнової шкоди: 18 783 грн. 53 коп. - вартість вилучених лікеро-горілчаних та тютюнових виробів, 85 грн. - вартість пошкоджених замків при проведенні огляду її приміщення, 1 445 грн. 21 коп. - витрати на поїздку до Ізраїлю, оскільки їй було відмовлено у видачі іноземного паспорту у зв'язку з порушенням кримінальної справи, 3 500 грн. - витрати на правову допомогу в кримінальній справі, 7 300 грн. - сума штрафів, які були накладені на неї на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 164, 155 ч. 1 КпАП України, від 13 лютого 2008 року та 75 грн. - комісія банку, 22 грн. 75 коп. - витрати на довідку про вартість лікеро-горілчаних та тютюнових виробів, 31 грн. 13 коп. - поштові витрати на звернення з цим позовом до Красноармійського міськрайсуду Донецької області та 22 грн. 68 коп. - поштові витрати на звернення до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, що становить 31 165 грн. 30 коп., витрати на проведення судової експертизи - 1 476 грн. та у відшкодування моральної шкоди - 573 080 грн. (73 080 + 500 000).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 квітня 2016 року провадження в справі в частині вимог про відшкодування майнової шкоди в розмірі 31 165 грн. 30 коп. закрито.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково, стягнуто на її користь з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку 73 723 грн. У задоволенні вимог про відшкодування витрат на судову експертизу в розмірі 1 476 грн. відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 просить рішення змінити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і збільшити розмір відшкодування моральної шкоди з 73 723 грн. до 573 723 грн. та відшкодувати витрати на експертизу в розмірі 1 476 грн.

У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явилась, про розгляд справи повідомлена (а.с. 52-53 т. 2). У письмових заявах вона просить справу розглянути за її відсутності.

Від головного управління Національної поліції в Донецькій області надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника прокуратури Донецької області Пітерської А.О. і представника Державної казначейської служби України Рабєєва Ю.Л., які заперечували проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди і стягуючи на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 73 723 грн., виходив із засад розумності, поміркованості і справедливості, врахував характер, обсяг, глибину та тривалість моральних страждань позивача, а також врахував незаконність перебування під слідством та судом 53,5 місяців. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із норм Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду є правильними, ґрунтуються на нормах матеріального права та узгоджуються з нормами процесуального права.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 13 лютого 2008 року працівниками відділу податкової міліції Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Донецька проведено огляд приміщення приватного підприємства «Візантія» за адресою: м. Донецьк, вул. Островського, б. 20, у ході якого виявлено 251 пляшку горілки, 15 пляшок вина, 3 пляшки шампанського, 58 пляшок слабоалкогольних напоїв, 229 пачок сигарет.

За фактом незаконної реалізації ПП «Візантія» лікеро-горілчаних виробів, що становлять загрозу для життя та здоров'я людей, прокуратурою Кіровського району м. Донецька 28 березня 2008 року було порушено кримінальну справу № 05-38789 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, розслідування якої проводилося СВ Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області (а.с. 24 т. 1).

07 серпня 2008 року ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, 11 вересня 2008 року кримінальну справу з обвинувальним актом направлено до Кіровського районного суду м. Донецька. Постановою прокурора від 19 березня 2012 року пред'явлене обвинувачення змінено з ч. 3 на ч. 1 ст. 204 КК України (а.с. 27-36, 39-40 т.1).

Вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 17 квітня 2012 року ОСОБА_1 була визнана винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, з призначенням покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з конфіскацією лікеро-горілчаних виробів у кількості 155 пляшок, на підставі ст. 49 КК України від призначеного покарання звільнена у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності (а.с. 45-51 т.1).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28 вересня 2012 року зазначений вирок суду скасовано, справу направлено для додаткового розслідування (а.с. 52-58 т. 1).

Постановою старшого слідчого СУ ДПС у Донецькій області від 22 лютого 2013 року кримінальне провадження №12012050880000381 за ч. 1 ст. 204 КК України за фактом вилучення горілчаної продукції в магазині ПП «Візантія» 13 лютого 2008 року закрито у зв'язку з відсутністю в діях посадових осіб ПП «Візантія» ознак кримінального правопорушення (а.с. 59- 62 т. 1).

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування, як запобіжного заходу, підписки про невиїзд, відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодуванню громадянинові підлягає шкода, завдана внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства. Завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Згідно з положеннями ст. 2 Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку суду; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; закриття справи про адміністративне правопорушення.

За правилами ст. 4 зазначеного Закону відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом, при цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер завданої моральної шкоди, конкретні обставини справи, положення зазначених норм матеріального закону, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо збільшення розміру відшкодування моральної шкоди до 573 723 грн. є необґрунтованими.

Оскільки в резолютивній частині судового рішення не зазначено, розмір якої саме шкоди визначено - моральної чи майнової, колегія суддів вважає необхідним уточнити резолютивну частину рішення суду в частині стягнення відшкодування шкоди, виклавши її в такій редакції. Стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 73 723 грн.

Судом відмовлено в задоволенні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування витрат на проведення судової експертизи в розмірі 1 476 грн. з тих підстав, що нею не надано доказів проведення судової експертизи.

ОСОБА_1 ці вимоги обґрунтувала тим, що судова експертиза була призначена для визначення вартості вилучених у неї 13 лютого 2008 року лікеро-горілчаних та тютюнових виробів при розгляді Кіровським районним судом м. Донецька справи за її позовом про відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, яка не була розглянута у зв'язку із зупиненням роботи суду, і надала незавірену копію квитанції про сплату на рахунок Донецького НДІ судових експертиз за проведення судової експертизи 1 476 грн. (а.с. 103 т.1). Ці доводи судом не перевірені.

Проте, враховуючи, що відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України питання про відшкодування судових витрат вирішується судом при прийнятті рішення по суті спору, а справа в частині відшкодування майнової шкоди направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції, колегія суддів вважає необхідним рішення суду в зазначеній частині скасувати і направити на новий розгляд до того ж суду.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 311 ЦПК України, колегія суддів

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 квітня 2016 року про стягнення на користь ОСОБА_1 73 723 грн. змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції.

Стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 73 723 (сімдесят три тисячі сімсот двадцять три) грн.

Це ж рішення в частині відмови в задоволені вимоги ОСОБА_1 про відшкодування витрат на проведення експертизи в розмірі 1476 грн. скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді Л.І.Песоцька

Т.Б.Ткаченко

В.М. Барков