Постанова № 58130511, 30.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2016 р. Справа№ 910/8923/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Рябухи В.І.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від стягувача: Сандуляк С.А. - представник, дов. № 212/13-Н від 28.02.2013;

від боржника: Паламар Л.В. - представник, дов. № 9/3 від 06.04.2016;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2016

у справі № 910/8923/13

про відстрочку виконання судового рішення

винесену за результатом розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"

у справі № 910/8923/13 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"

про стягнення 8 697 576,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2016 у справі № 910/8923/13 заяву Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" про відстрочку виконання рішення від 13.08.2014 у справі № 910/8923/13 задоволено частково; відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2014 у справі № 910/8923/13 на 2 (два) роки.

Ухвала мотивована тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується скрутне фінансове становище Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"; при цьому, судом прийнято до уваги, що відповідач не відмовляється від виконання своїх зобов'язань перед позивачем та не ухиляється від виконання судового рішення, а звертається з проханням відстрочити його виконання, з метою надання можливості боржнику за цей час вжити заходів для реального виконання своїх зобов'язань; окрім того, стягувачем документально не обґрунтовано, що відстроченням виконання рішення суду у даній справі йому буде завдано збитків.

В апеляційній скарзі стягувач просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2016 у справі № 910/8923/13 скасувати з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи і прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви боржника про відстрочення виконання рішення суду відмовити.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Як зазначає скаржник, станом на поточну дату заборгованість за кредитним договором не погашена, а відносно боржника вже відкрито декілька виконавчих проваджень, зокрема, № 32454199 та № 46888910, в межах яких вже стягнуто заборгованість у сумі більше 14 млн. грн., в рамках вказаних проваджень накладено арешт на кошти та майно боржника, тому, на думку стягувача, відстрочка рішення суду від 13.08.2014 у справі № 910/8923/13 не вплине на діяльність та фінансове становище боржника.

Скаржник вказує на те, що боржником не надано об'єктивних пояснень стосовно можливих фінансових надходжень підприємства та шляхів погашення заборгованості перед стягувачем після спливу 2-х річного строку.

Скаржник звертає увагу на те, що, як вбачається із відомостей, опублікованих Державним комітетом статистики, рівень інфляції в Україні за 2015р. становив 43,3%, таким чином, знецінення грошових коштів, наданих у користування позичальнику, призводить до значних збитків кредитора, компенсацію яких кредитору не проводиться; згідно із звітом про прибутки та збитки та інший сукупний дохід стягувача за ІІІ кв. 2015р., має місце збитковість діяльності кредитора, що з початку року становить 2 063 770 тис. грн.

У письмовому запереченні на апеляційну скаргу скаржник заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що частково борг перед стягувачем погашено, позичені у стягувача кошти за кредитним договором № 010/08/3705 від 09.08.2007 в сумі 8 782 311,00 грн. були використані на фінансування витрат боржника по придбанню об'єктів нерухомості для забезпечення видавничої діяльності підприємств у містах України, ці об'єкти перебувають у заставі у стягувача, відповідно, за рахунок цієї нерухомості можливе задоволення вимог банку; що у рахунок погашення заборгованості нежитлове приміщення у м. Івано-Франківськ було передане стягувачу, про що складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 06.03.2015; щодо предмету іпотеки - нежитлового приміщення у м. Львові, то стягувач не дав згоди виконавчій службі на передачу майна банку у погашення боргу; загалом борг погашено в сумі 5 421 023,00 грн.; що економічна криза 2014-15рр. призвела до скорочення виробництва боржника, експорту, зменшення доходів від реалізації продукції; що відбулося падіння реалізації видавничої продукції (у 2013р. у порівнянні з 2007р. на 55%, у подальшому щорічно падіння реалізації продукції продовжувалося); прямі збитки від припинення діяльності на тимчасово окупованих територіях становлять 7,6 млн.грн. в рік, від втрати майна (нежитлових приміщень - 4,5 млн.грн.); що загалом збитки боржника за 2015р. становлять 518 445 тис.грн., за 2014р. - 633 464 тис.грн., за 2013р. -165 128 тис.грн.; що збитковість боржника впродовж останніх 5-ти років унеможливлює доступ до ринку фінансових інструментів, що призвело до пред'явлення усіма банками вимог про стягнення запозичених кредитних коштів достроково; що підприємство є у значній мірі імпортозалежним (85%), тому значні кошти витрачаються на придбання сировини та на сплату ПДВ при імпорті сировини; що в результаті інфляційних процесів та збільшення курсу іноземних валют до гривні непогашена заборгованість боржника за кредитами станом на 31.12.2015 становить 1 296 360 083,75 грн.; що для зменшення кредитної заборгованості боржник проводить роботу з банками по реструктуризації та погашенню боргів; в короткостроковій перспективі одночасне погашення кредиторської заборгованості боржника перед стягувачем у розмірі 8 697 576,98 грн. неможливе та може призвести до повної втрати товариством платоспроможності; що порушення виконавчого провадження № 32454199, яке було відкрито 28.04.2012 по стягненню 16 412 027,28 грн. на користь Мюллер Мартіні (Республіка Польща) та арешти майна та рахунків боржника у межах цього виконавчого провадження, унеможливили самостійне розпорядження коштами, обслуговування кредитних зобов'язань, у тому числі перед стягувачем, та зрештою призвели до порушення справи про банкрутство боржника (справа № 910/20149/13); що ухвалою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 було скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/20149/13 та припинено провадження у справі про банкрутство, проте наслідки порушення справи про банкрутство негативно відобразились на виробничій діяльності та погашенні кредиторської заборгованості підприємства; що наслідки подальших дій виконавчої служби по арешту рахунків боржника та по стягненню боргу призведуть до неплатоспроможності та банкрутства боржника, який є єдиним бюджетоутворюючим підприємством у Деснянському районі м. Києва; що боржник 13.04.2016 направив банку пропозиції щодо реструктуризації боргу, проте відповіді не одержав.

До письмових заперечень боржника останнім надані підтверджуючі документи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників стягувача та боржника, враховуючи доводи письмового заперечення боржника, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2014 у справі № 910/8923/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2016, позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 7 094 456,56 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 924 110,88 грн., пеню за кредитом у розмірі 523 361,55 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 155 647,99 грн., судовий збір у розмірі 68 820,00 грн.

18.12.2015 судом видано наказ про примусове виконання рішення від 13.08.2014 у справі № 910/8923/13, яке набрало законної сили 25.11.2015.

Як свідчать матеріали справи, 29.03.2016 боржником до суду першої інстанції подана заява про відстрочку виконання судового рішення від 13.08.2014 у справі № 910/8923/13 терміном на три роки, мотивуючи наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим, посилаючись на перебування боржника у скрутному фінансово-економічному становищі, з наведенням фактів різкого тривалого скорочення виробництва на підприємствах боржника, тривалий період збитковості їх діяльності, різкого та продовжуючого збільшення кредиторської заборгованості, суттєвого зменшення попиту на продукцію товариства, різкого зменшення обсягів експорту, падіння обсягів реалізації видавничої продукції, прямі великі збитки від тимчасової окупації територій АР Крим, м.Донецьк, м. Луганськ, в яких знаходяться філії товариства, припинення співробітництва із 28-ма замовниками, через падіння попиту на їх продукцію, із яких 5 збанкрутіли, негативний вплив на фінансовий стан імпортозалежності поліграфічної галузі, у тому числі товариства, негативний вплив зростання тарифів на енергоносії, наявність заборгованості Державного бюджету України з повернення відшкодування податку на додану вартість.

Боржником вказано про вжиття заходів для зменшення кредиторської заборгованості, шляхом проведення роботи з банками по реструктуризації та погашенню боргів, зазначено, що в короткостроковій перспективі одночасне погашення кредиторської заборгованості боржника перед стягувачем у розмірі 8 697 576,98 грн. неможливе та може призвести до повної втрати товариством платоспроможності, оскільки, зокрема, наразі боржник здійснює погашення боргів перед двома кредиторами, крім виконавчого провадження № 32454199, яке було відкрито 28.04.2012, у межах виконавчого провадження № 46888910, яке відкрито 18.03.2015 та виконання рішення у якому розстрочено судом на 2 роки; наслідки подальших дій виконавчої служби по арешту рахунків товариства та по стягненню боргів призведуть до неплатоспроможності та банкрутства боржника, який є єдиним бюджетоутворюючим підприємством у Деснянському районі м. Києва, те, що наслідки порушення справи про банкрутство боржника, хоча провадження у справі № 910/20149/13 про банкрутство товариства було припинено, негативно відобразилися на погашенні кредиторської заборгованості підприємства.

У заяві боржника про відстрочку виконання судового рішення у справі № 910/8923/13 останнім наведено конкретні показники господарсько-фінансової діяльності протягом останнього періоду діяльності товариства, висновки звіту аудиторської компанії, надано інформацію про заходи, які вживаються для зменшення кредиторської заборгованості.

До згаданої заяви боржника додані документи, підтверджуючі наведені у заяві обставини, у тому числі копії звітів про фінансові результати (звітів про сукупний дохід) форма 2.

У письмових додаткових поясненнях, наданих суду першої інстанції 18.04.2016, заявником додатково наведено інформацію про вжиті заходи по зменшенню та погашенню кредиторської заборгованості й до цих пояснень додані підтверджуючі документи.

Статтею 121 ГПК України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз'яснено в п.п.7.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів" від 17.10.2012 № 9, оскільки стаття 121 ГПК України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання; також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом; підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом; при цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення; проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналіз наданих боржником до справи № 910/8923/13 документів свідчить про обґрунтованість твердження про наявність конкретних обставин, що роблять неможливим виконання судового рішення у справі № 910/8923/13 у визначений строк; боржник знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому та матеріальному стані, викликаному станом економіки як загалом у країні так і, зокрема, у галузі діяльності боржника, яка належить до імпортозалежних, загальним негативним впливом інфляційних процесів, перебуванням частини відокремлених структурних підрозділів та їх майна на тимчасово окупованій території, також є наявною щодо боржника загроза банкрутства.

Різке погіршення умов господарської діяльності, тяжкий фінансовий стан боржника спричинили виникнення господарського спору у справі № 910/8923/13.

При цьому боржником надані докази вжиття заходів щодо погашення кредиторської заборгованості.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Скаржник, стверджуючи про збитковість фінансової діяльності, не надав доказів на підтвердження існування такої обставини.

Зважаючи на загальний характер впливу інфляційних процесів у економіці держави на діяльність усіх суб'єктів господарювання у країні, об'єктивно існуючу неможливість боржнику виконати судове рішення у справі № 910/8923/13 у строк, є підстави для висновку про наявність виняткового випадку відповідно до ст.121 ГПК України, у зв'язку із чим судом першої інстанції обґрунтовано частково задоволено заяву боржника про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2014 у справі № 910/8923/13.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2016 у справі № 910/8923/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

2. Справу № 910/8923/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 06.06.2016.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді В.І. Рябуха

Н.Ф. Калатай