Постанова № 58130514, 01.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2016 р. Справа№ 910/2505/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 14.03.2016

у справі № 910/2505/16 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»,

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»,

про стягнення 19 451,63 грн,

за участю представників:

від позивача: Нелин Т.М. - представник (довіреність №324/2015 від 31.12.2015);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» (надалі -ПрАТ «Європейський страховий альянс», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (надалі - ПрАТ «СК «Нова», відповідач) про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 19 451,63 грн, виплаченого ним потерпілій особі на підставі договору страхування від 23.03.2015 №38823 внаслідок настання страхової події.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» 19 451,63 грн відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування) та 1 378,00 грн судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення судом першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним і неповним дослідженням доказів, порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» прийнято до апеляційного провадження та призначено до розгляду на 01.06.2016.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

Скаржник свого уповноваженого представника у судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення даній особі поштового відправлення. Від останнього не надійшло будь-яких заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також інформації про поважність причин нез'явлення в судове засідання.

Вислухавши думку представника позивача щодо можливості розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами та за відсутності відповідача.

01.06.2016 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 23.03.2015 між Одеською регіональною дирекцією Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (в тексті договору - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторська компанія «Зектер» було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією автотранспортного засобу №38823 (надалі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «MG 350», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску.

Строк дії договору встановлено з 01.04.2015 по 31.03.2016 (пункт 6. договору).

Згідно статті 979 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 статті 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

З матеріалів справи, зокрема, довідки відділу Державної автомобільної інспекції МВС України вбачається, що 03.07.2015 в м. Одеса по вул. Миколаївська дорога, 128, відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу «ЗАЗ Daewoo Sens», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керування водія ОСОБА_3 та автомобілем «MG 350», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4

Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 28.07.2015 водія автомобіля «ЗАЗ Daewoo Sens», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.18).

В результаті дорожньо-транспортної пригоди застрахований позивачем автомобіль «MG 350», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було пошкоджено, а його власнику та вигодонабувачу за договором страхування від 23.03.2015 №38823 завдано матеріальної шкоди.

03.07.2015 страхувальник звернувся до ПрАТ «Європейський страховий альянс» із повідомленням про подію із транспортним засобом та заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 19).

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження від 04.08.2015 № 178/15 вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту зносу складає 25 013,85 грн, з коефіцієнтом зносу 0,36 - 19 451,63 грн.

Страховим актом від 06.08.2015 №77/15/05/ТР25/00/2 Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» визначено суму страхового відшкодування у розмірі 22 573,00 грн.

На підставі вказаного страхового акту Одеська регіональна дирекція ПрАТ «Європейський страховий альянс» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 22 573,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 06.08.2015 №341 (а.с.42).

20.08.2015 між ТОВ «ТЕК «Зектер» та СТО СПД Вознюк Ю.В. підписано акт виконаних робіт з ремонту автомобіля «MG 350», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на суму 22 573,00 грн (а.с.39).

Відповідно до статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно пункту 36.4. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникає право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Отже, позивач, виконавши зобов'язання перед страхувальником за договором страхування від 23.03.2015 №38823 шляхом виплати страхового відшкодування, набув права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріали справи свідчать, що на момент настання страхової події цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Daewoo Sens», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_3 була застрахована ПрАТ «СК «Нова» на підставі договору (полісу) №АІ/7755410 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн та франшизою - 0,00 грн (а.с.49).

Оскільки винною особою у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 03.07.2015 визнано водія транспортного засобу «Daewoo Sens», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходиться у власності ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «СК «Нова», згідно зазначеного вище полісу, позивач з метою отримання страхового відшкодування в порядку регресу звернувся до відповідача з заявою від 14.09.2015 №97 (а.с.22-23).

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання ПрАТ «Європейський страховий альянс» звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 19 451,63 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що особою, відповідальною за завдані збитки в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є ПрАТ «СК «Нова», а заявлена позивачем вимога у розмірі 19 451,63 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, апелянт вказує на те, що винний водій ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПрАТ «СК «Нова», не повідомив його про ДТП у встановлені строки, а тому позивач за загальним правилом повинен звертатись з вимогою про відшкодування шкоди до фізичної особи, а не до страховика.

Дані твердження апелянта колегія суддів находить безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом "г" пункту 38.1.1. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у разі, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Підпунктом 33.1.2. пункту 33.1. статті 33 цього ж Закону передбачено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

У системному зв'язку з пунктом 5 частини 1 статті 989 ЦК України, яким на страхувальника покладено обов'язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, правове значення має повідомлення страховика про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини справи та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому. Сам факт порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, за наявності факту своєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для відмови від здійснення страхової виплати (Лист Верховного суду України від 19.07.2011 «Судова практика з розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування»).

Отже, зазначені правові норми передбачають, у випадку неповідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у встановлений строк, виникнення у нього альтернативного права на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відсутність повідомлення у ПрАТ «СК «Нова» від водія ОСОБА_3 про скоєне ДТП не впливає на правовідносини, що склались між ПрАТ «Європейський страховий альянс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторська компанія «Зектер».

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом міста Києва від 14.03.2016 у справі №910/2505/16 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» на рішення Господарського суду міста Києва від від 14.03.2016 у справі №910/2505/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі №910/2505/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2505/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська