Ухвала суду № 58127371, 02.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2016 рокусправа № 808/8570/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року у справі № 808/8570/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_2, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання дій та рішення протиправними, зобовязання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому відповідно до уточнених позовних вимог просив, визнати дії та рішення відповідача щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015 року № 007-07529-240215 у доларах США, укладений між ПАТ «Дельта Банк» (банк) в особі ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності № б/н від 11.02.2013 року та ОСОБА_1, та не включення ОСОБА_1 до повного переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправними; зобовязати відповідача надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі до 200000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015 № 007-07529-240215 у доларах США, укладений між ПАТ «Дельта Банк» (банк) в особі ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності № б/н від 11.02.2013 року та ОСОБА_1

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.02.2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що Уповноважена особа визнаючи правочини укладені між банком та ним нікчемним, діяла поза межах своїх повноважень, договір визнаний нікчемним без додаткової перевірки та врахування наслідків. В силу норм ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Інших підстав для визнання договору нікчемним не має, договір вкладу укладався без мети отримання переваг. Апелянт вказував, що нікчемним вважається правочин у разі, якщо від порушує публічний порядок, спрямований на порушення прав осіб, пошкодженню майна фізичної або юридичної особи, держави, спрямований на заволодіння чужим майном, чого з боку вкладника банку ОСОБА_1 не було. Апелянт зазначав, що сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 грн., ОСОБА_1, як вкладник банку, має право на суму граничного розміру відшкодування коштів за вкладом, встановленого на дату прийняття рішення про виведення Фондом ПАТ «Дельта Банк» з ринку, саме у розмірі його вкладу 7000 доларів США. Апелянтом вказано на визначений вичерпний перелік підстав (випадків), коли Фонд не відшкодовує кошти вкладникам банку, що ліквідується, Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи, такого запису щодо ПАТ «Дельта Банк» не внесено, звідси, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не завершив виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами. Для відшкодування Фондом коштів, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, повинна подати його у переліку владників банку, яким по суті він і являється. Апелянт вказував, що він є вкладником ПАТ «Дельта Банк», згідно договору банківського вкладу , згідно якого вкладник має передати, а банк прийняти грошові кошти в сумі 7000 доларів США, договір є не розірваним або визнаним недійсним, у той час договір є й не виконаним, кошти за ним так і не повернуті вкладнику, тому позивач має право на включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноважена особа на ліквідацію банку має право на проведення перевірки договорів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів, що можуть спричинити погіршення фінансового стану банку, призначення платежу є незвичайним та має на меті фіктивне призначення, метою відкриття рахунку та перерахування на нього коштів у сумі 7000 доларів США є отримання грошових коштів не в порядку черговості від банку за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав, коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Суд першої інстанції зазначав, що правочин є нікчемним сам по собі, а не через те, що його необхідно визнавати таким, нікчемність правочину достатньо лише виявити, уповноважена особа лише забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які вже є нікчемними. Грошові кошти, зараховані на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_1 надішли внаслідок перерахування частини грошових коштів з рахунку іншої особи, у звязку з чим відбувалось коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобовязань, що в свою чергу призвело до штучного створення правових підстав для виникнення у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб обовязку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування по таким операціям. Проведення таких дій надавало можливість власнику вкладу, розмір якого перевищує суму 200000 грн. отримати цю суму повністю, без будь-яких обмежень, що є наданням переваг цьому вкладнику перед іншими кредиторами. Судом першої інстанції вказувалось, що на час перерахування грошових коштів позивачу від ОСОБА_4, постановою Правління Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року, яка фактично доведена до керівників структурних підрозділів банку 15.01.2015 року, було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до 04.11.2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. 17.09.2015 року було здійснено повернення коштів у сумі 7000 доларів США з рахунку ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_4, у звязку з чим, суд першої інстанції вважав, що позивач не був вкладником ПАТ «Дельта Банк» на момент звернення до суду, та відповідно не має права на включення до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Матеріалами справи встановлено, що 24.02.2015 між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ «Дельта Банк» (банк) укладено договір банківського вкладу № 007-07529-240215 «Найкращий від Миколая» у доларах США, сума вкладу 7000 доларів США. Відповідно до умов договору строк вкладу становить до 29.02.2016 року. Для обслуговування вкладу, було відкрито депозитний рахунок № 26352113037469.

24.02.2015 року вкладником та банком укладено додаткову угоду № 1 до договору № 007-07529-240215, сторони погодились викласти пункту 1.8 статті 1 Договору, відповідно до якої, зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання сторонами цього договору, умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладення сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, Договір вважається таким, що не був укладений.

Встановлено, що ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ «Дельта Банк» (банк) укладено договір № 008-07529-180215 від 18.02.2015 року про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 18.02.2015 року, відкрито поточний рахунок № 26208703298847 у доларах США.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 24.02.2015 року від фізичної особи ОСОБА_4 на рахунок ОСОБА_1 № 26352113037469 надійшли кошти у сумі 7000 доларів США.

Згідно довідки про наявність рахунків в АТ «Дельта Банк» від 22.06.2015 року, на рахунку ОСОБА_1 № 26352113037469 станом на 22.06.2015 року обліковується залишок коштів у сумі 7000 доларів США.

Встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51, яким розпочато з 03.03.2015 року процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року, призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 року № 71 внесенні зміни до рішення від 02.03.2015 року № 51 та продовжено строк запровадження тимчасової адміністрації на шість місяців з 03.03.2015 року по 02.09.2015 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 року № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» та повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 продовжено до 02.10.2015 року включно.

Постановою Національного банку України № 664 від 02.10.2015 року відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення ліквідувати ПАТ «Дельта Банк» та Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року.

Відповідно до листа ПАТ «Дельта Банк» від 23.09.2015 року № 8821/1824 позивача повідомлено про прийняте рішення про здійснення перевірки правочинів на предмет виявлення нікчемності договорів, повідомлено про нікчемність укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» договору № 007-07529-240215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США. Інформацію щодо означеного договору не включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Отже, ПАТ «Дельта Банк» направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення про нікчемність правочину, де повідомило про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 007-07529-240215 від 24.02.2015 року, повідомило, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Поряд з тим, згідно п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В матеріалах справи наявні виписки по рахунку приватного клієнта № 346767-2016/0120, розрахунковий період 24.02.2015 року по 08.05.2015 року, відповідно до яких, 24.02.2015 року на рахунок ОСОБА_1 від ОСОБА_4 надійшли кошти у розмірі 7000,00 доларів США, 17.09.2015 року кошти у розмірі 7000,00 доларів США повернуті відповідачнм ОСОБА_4 у звязку з застосуванням наслідків нікчемності договору банківського вкладу.

Таким чином, кошти, що були переведені на рахунок ОСОБА_1 від ОСОБА_4 є повернуті особі, яка їх перерахувала. ОСОБА_5 не має вкладу у банку ПАТ «Дельта Банк» у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не має грошових коштів які залучені банком.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно п.п. 2, 7 ч. 3, п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобовязання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобовязань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобовязаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Судом першої інстанції встановлено, що на час перерахування грошових коштів позивачу від ОСОБА_4, існувала встановлена постановою Правління Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року заборона проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до 04.11.2014 року.

Встановлено, що грошові кошти, зараховані на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_1 надішли внаслідок перерахування частини грошових коштів з рахунку ОСОБА_4, у звязку з чим відбувалось коригування банківського балансу через зміну обліку грошових зобовязань, що в свою чергу призвело до штучного створення правових підстав для виникнення у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб обовязку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування по таким операціям, відбулась розбивка великої суми коштів на меншу суму за для коригування черги відшкодування коштів у межах 200000,00 грн.

При внесенні до ПАТ «Дельта Банк» коштів у розмірі 7000 доларів США, ОСОБА_1 повинен був підтвердити джерело походження таких коштів.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.09.2013 року № 365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку. Зазначена вимога не поширюється на операції: із зарахування процентів, нарахованих за залишком коштів на власному поточному або вкладному (депозитному) рахунках; із зарахування коштів від погашення іменних ощадних (депозитних) сертифікатів, номінованих в іноземній валюті та процентів за ними; із зарахування безготівкових коштів родичам. Термін «родичі» застосовується в значенні, визначеному Правилами здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2007 року № 496, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2008 року за № 74/14765 (зі змінами); із зарахування коштів за рішенням суду або за рішенням інших органів (посадових осіб), яке підлягає примусовому виконанню; із цінними паперами іноземних емітентів, що в установленому порядку допущені до обігу в Україні (у тому числі виплата доходу за цими цінними паперами); з казначейськими зобовязаннями України та облігаціями внутрішньої державної позики; з купівлі-продажу, обміну (конвертації) іноземної валюти у випадках, установлених законодавством України, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України; з валютою, одержаною в порядку спадкування; за договорами дарування; з повернення коштів (помилково перерахованих або надмірно сплачених). Внесення готівкової іноземної валюти на поточний рахунок фізичної особи-нерезидента здійснюється на підставі документів, що підтверджують джерела її походження.

Аналізуючи вище приведені норми законодавства, колегія суддів зазначає, що відповідачем було визнано договір банківського вкладу нікчемним з підстав порушення положень постанови Правління Національного банку України від 16.09.2013 року № 365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», перерахування коштів в іноземній валюті ОСОБА_4 на рахунок позивача створило підстави для обовязку відповідача відшкодувати позивачу вклад.

Колегія суддів враховує, що на момент звернення до суду з позовом ОСОБА_1 не був вкладником ПАТ «Дельта Банк», дії щодо повернення 17.09.2015 року банком вкладу ОСОБА_4, позивач не оскаржив у встановленому порядку. Як вбачається з матеріалів справи, позивач не був позбавлений можливості до розгляду справи по суті, реалізувати своє право на оскарження дій щодо повернення коштів.

Колегія суддів критично сприймає твердження представника позивача про те, що лист відповідача від 20.10.2015 року № 05-3123358 свідчить про те, що відповідач включив ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на отримання коштів в межах гарантованої суми (а.с. 102), оскільки виписки банку свідчать про те, що 17.09.2015 року банківський вклад у сумі 7000 доларів США був повернутий. Згідно пояснень відповідача, даний лист стосується іншого вкладу у сумі 178,07 грн. який не є предметом спору у даній справі. Дана інформація позивачем не спростована відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року у справі № 808/8570/15 залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:О.М. Лукманова

Суддя:Л.А. Божко

Суддя:Т.С. Прокопчук