Рішення № 5811502, 20.05.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.09 Справа № 19/46/09

Суддя Даценко Л.І.

За позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача 1 - Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсортнасіннєовоч»(69104 м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 34, Код ЄДРПОУ 00492227)

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІЛЛ»(02100 м. Київ, вул. Краківська, 11-а, Код ЄДРПОУ 31988720)

Про визнання недійсними рішень Правління ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» від 09.10.2008р. та рішення Наглядової ради ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» від 09.10.2008р.

Суддя Даценко Л.І.

Присутні:

Від позивача ОСОБА_2, дов. № б/н від 17.04.09р.;

- ОСОБА_3, дов. № б/н від 17.04.09р.

Від відповідача 1 не зявився

Від відповідача 2 Саланська І.Л., дов. № 3 від 20.11.08р.

Розглядаються позовні вимоги про визнання недійсними рішень Правління Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсортнасіннєовоч» від 09 жовтня 2008р.

Ухвалою від 05.02.2009р. господарським судом Запорізької області для розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» та ТОВ «ТІЛЛ»про визнання недійсними рішень Правління ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» від 09 жовтня 2008р. призначено засідання суду на 04.03.2009р. В порядку ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду відкладалося на 21.04.09р. та 05.05.09р.

У судове засідання 21.04.2009р. від представника громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 надійшла заява від 21.04.09р. про залучення ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на укладених між Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІЛЛ»та громадянина України ОСОБА_5 договору купівлі продажу обєкта нерухомості від 30.01.2009р. за інв. № 0011 (контора-магазин) вбудованого приміщення № 265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_3 та договору купівлі продажу комплексу будівель та споруд від 30.01.2009р. на комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою:АДРЕСА_2.

Суд ухвалою від 21.04.2009р. зобовязав ОСОБА_5 на 05.05.09р. надати уточнення на стороні якого з відповідачів першого чи другого залучити ОСОБА_5, а також документи, які посвідчують право власності на нерухоме майно згідно договорів купівлі продажу від 13.01.2009р.

05.05.2009р. від представника громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 надійшла заява від 05.05.09р. про залучення ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 ТОВ «ТІЛЛ». До заяви додано рішення реєстратора ОП “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” № 113 від 10.02.2009р. про відмову в реєстрації права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 приміщення № 265 у звязку з тим, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.02.09р. по справі № 19/46/09 заборонено ОП “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” проводити інвентаризацію, реєструвати та видавати витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 приміщення № 265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_3. Постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 06.02.09р. накладено арешт на вищезазначене майно боржника та оголошена заборона на його відчуження. Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради задоволено протест прокурора на рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 29.10.2008р. “Про оформлення права власності на комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою:АДРЕСА_2, вищезазначене рішення скасоване.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись частиною 3 статті 27 Господарського процесуального кодексу України суд відхиляє заяву про вступ громадянина ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2.

Представник позивача у судовому засіданні 05.05.2009р. заявив клопотання про уточнення позовних вимог.

Клопотання заявлено у відповідності до ст.. 22 ГПК України.

Відповідно до клопотання представник позивача просить визнати недійсними рішення Правління ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч»(протокол № 9 від 09.10.2008р.) та рішення Наглядової ради Товариства (протокол № 6 від 09.10.2008р.) яким затверджені рішення Правління як такі, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства.

Клопотання прийнято судом до розгляду та задоволено.

Предметом розгляду справи є визнання недійсними рішення Правління Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсортнасіннєовоч» від 09 жовтня 2008р.(оформлене протоколом № 9 від 09.10.2008р.) та рішення Наглядової ради Товариства (протокол № 6 від 09.10.2008р.), яким затверджені вищезазначені рішення..

Представник відповідача 1 визнав позовні вимоги обґрунтованими, посилаючись на те, що посадовою особою Правління ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» шляхом зловживання довірою акціонерів було здійснено приєднання, злиття ВАТ до ТОВ “ТІЛЛ”. На думку відповідача 1 при прийнятті, рішення, які оформлені протоколом № 9 від 09.10.2008р., акціонерів було введено в оману, з метою отримання згоди на передачу основних засобів Товариства ТОВ “ТІЛЛ”.

По даному факту Начальником СВ Комунарського РВ ЗДУ УМВД України у Запорізькій області постановою від 07.03.2009 року порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву заперечує проти заявлених вимог, вважає їх не обґрунтованими, посилаючись на те, що комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_2 не використовувався ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» у власній господарській діяльності товариства, а перебував у довгостроковій оренді.

Клопотання представників сторін щодо ведення судового процесу засобами технічної фіксації не надходили.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами або іншими учасниками судового процесу.

У судовому засіданні оголошено перерву до 20.05.2009р. о 10-00 для написання та оголошення рішення у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані матеріали, суд

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» (далі - Товариство), засноване наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 31.03.1997р. № 410 шляхом перетворення Запорізького обласного державного підприємства по виробництву, заготівлі і збуту насіння овочевих культур “Сортнасіннєовоч” у відкрите товариство відповідно до Закону України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”, Закону України “Про приватизацію державного майна”, постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.96р. № 1099 “Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних, орендних підприємств їх змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства” (п. 1.1 Статуту). Відповідно до п. 3.6 Статуту Товариство є власником майна, переданого йому засновниками та учасниками у власність як вклад до статутного капіталу.

Акціонерне товариство є однією з форм господарських товариств (ст.. 1 Закону України “Про господарські товариства”), які згідно зі ст.. 2 Закону України “Про підприємства” віднесені до одного з видів підприємств. Зі статей 2,9 Закону України “Про підприємства” випливає, що підприємства є власністю осіб, на майні яких вони засновані.

Статтею 1 Закону України “Про господарські товариства” обумовлено, що господарські товариства утворюються шляхом обєднання майна учасників, внаслідок чого господарські товариства є спільною власністю осіб, що обєднали майно. Згідно зі ст.. 13 Закону України “Про господарські товариства” внесок, оцінений у грошах, становить частину учасника у статутному фонді, з чого випливає, що учасники володіють майном (підприємством) на праві спільної часткової власності. Отже, акція засвідчуючи дольову участь у спільному статутному фонді Акціонерного товариства, тим самим засвідчує право учасника на частку у спільній частковій власності підприємства. Визначеною ознакою акціонерного товариства є наявність статутного капіталу, який поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості. Статутний капітал утворюється за рахунок коштів акціонерів, внесених за придбані акції. Отже, його величина це той первісний залучений капітал, який використовується підприємством у своїй діяльності, з яких, власне, воно і стартує. Статутний фонд акціонерного товариства поділяється на певну кількість часток рівної номінальної вартості. Право на таку частку посвідчується акцією пайовим цінним папером.

Згідно ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

ОСОБА_1 (позивач у справі) є акціонером ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч»(надалі Відповідач 1) та є власником простих іменних акцій ВАТ у кількості 2586548, сумарна номінальна вартість яких складає 84,5277% від статутного фонду, про що свідчить виписка з реєстру власників іменних цінних паперів від 30.04.2009 року.

Правлінням ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч»09.10.2008р. було прийнято рішення, оформлено протоколом № 9, про вступ останнього учасником до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІЛЛ». За рішенням Правління до статутного капіталу ТОВ “ТІЛЛ” було передано нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_2 балансовою вартістю 25713,20 грн. та вбудованого приміщення № 265 підвалу та першого поверху житлового будинку літ. А-9, інв. № 0011 (контора магазин) за адресою: АДРЕСА_3 балансовою вартістю 50766,28 грн.

Зазначені рішення стали предметом оскарження.

Відповідно до пункту 1 Розяснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” №02-5/35 від 26.01.2000р. (з наступними змінами та доповненнями) акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Суд дійшов висновку, що рішення Правління від 09.10.2008р., які за своїм змістом є правочинами, оскільки вони направлені на настання певних юридичних наслідків, прийнятті з порушенням діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Цивільного кодексу України та ст.. 41 Закону України “Про господарські товариства” вищим органом товариства є загальні збори акціонерів.

Повноваження виконавчого органу товариства та наглядової ради визначені ст.ст.. 160,161 Цивільного кодексу України та ст.. ст.. 46,47 Закону України “Про господарські товариства”. Таким чином, повноваження органів акціонерного товариства визначаються в Статуті товариства, при цьому, питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органом товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Частиною 2 статті 98 ЦК України встановлено, що певні питання, які вирішуються на зборах, повинні вирішуватися кваліфікованою більшістю голосів у 3/4 голосів, а саме щодо внесення змін до статуту товариства, його ліквідації, а також відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства.

Так відповідно до п. 9.4.2 Статуту товариства до компетенції виконавчого органу, зокрема, належать: прийняття рішень про вступ товариства засновником, учасником, акціонером, членом інших юридичних осіб, у тому числі господарських товариств, підприємств, асоціацій та інших обєднань підприємств, а також про вихід із зазначених субєктів.

Пунктом 9.3.4 Статуту до компетенції наглядової ради віднесено затвердження рішень виконавчого органу про участь у інших господарських товариствах, асоціаціях, обєднаннях тощо.

Як вбачається з матеріалів справи (протокол загальних зборів акціонерів ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч»№ 10 від 15 вересня 2008 року) до порядку денного зборів, зокрема було включено питання про передачу в оренду та продаж в разі виробничої необхідності окремих обєктів нерухомості, які належать товариству. За результатами голосування акціонери не дали згоду Правлінню на відчуження майна товариства. Більшістю голосів 27392003 рішення з вищезазначеного питання не прийнято.

Не зважаючи на це, Правлінням було прийнято рішення про вступ ВАТ до складу учасників ТОВ “ТІЛЛ” (протокол від 09.10.2008р. № 9), яке затверджене на засіданні наглядової ради товариства (протокол № 6 від 09.10.2008р.), внаслідок чого до статутного фонду ТОВ було внесено майно акціонерного товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично відбулася реорганізація акціонерного товариства.

Законодавчо визначені такі способи реорганізації: злиття, приєднання, поділ та перетворення (стаття 104, 106 ЦК України).

При реорганізації в будь-який спосіб має місце передача всього майна чи його частки, прав та обовязків іншим юридичним особам. Товариство, що приєдналося, припиняє свою діяльність.

Згідно зі ст.. 42 Закону України “Про господарські товариства” рішення про реорганізацію, припинення діяльності приймаються більшістю голосів акціонерів.

Цивільним кодексом України встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів належить лише рішення про ліквідацію товариства. Таке рішення має бути прийнято більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах (ст. 159). Отже рішення про реорганізацію, враховуючи його юридичні і фактичні наслідки, а також значення для акціонерів, повинно прийматися виключно загальними зборами акціонерів.

При приєднанні, злитті взаємовідносин субєктів, що реорганізуються, можуть визначатися договором. У такому договорі обовязково мають бути передбачені: обсяг прав та обовязків, які передаються в порядку правонаступництва (передача майна здійснюється за актом передачі); умови конвертації акцій; можливі грошові компенсації акціонерам при конвертації; права акціонерів вимагати викупу у них належних їм акцій, якщо вони голосували проти реорганізації; порядок зміни персонального та кількісного складу органів реорганізованого АТ; напрями діяльності новоутвореного АТ. Зміст договору в пакеті з іншими документами має бути доведений до відома всіх акціонерів до проведення загальних зборів. Договір має бути затверджений загальними зборами.

Загальними зборами мають бути затверджені акти передачі майна, прав та обовязків, розподільчі баланси. Жодного з зазначених документів відповідачами 1 та 2 не було надано суду.

Отже правління та наглядова рада прийнявши рішення про вступ ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч»до складу ТОВ “ТІЛЛ” шляхом відчуження майна ВАТ на користь ТОВ, яке в свою чергу останнє продало це майно третій особі за договором купівлі продажу від 30.01.2009р.

Зазначені вище порушення вимог чинного законодавства є безумовними підставами для скасування рішень прийнятих Правлінням ВАТ та рішенням наглядової ради ВАТ, яким затверджені рішення Правління ВАТ.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Правління ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч», оформлені протоколом № 9 від 09.10.2008р., прийняті з порушенням чинного законодавства та гарантованих прав та законних інтересів позивача у справі, підлягають визнанню недійсними.

Позовні вимоги слід задовольнити.

Доводи відповідача 2 спростовуються вищезазначеними обставинами.

Судові витрати по справі покладаються, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України, на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 27, 44, 49, 78, 82-84 ГПК України, ст..ст.. 1, 13, 41, 46,47 Закону України “Про господарські товариства”, ст. 167 Господарського кодексу України, ст.. 98, 104, 106, 159, 160,161 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов заводольнити.

Визнати недійсними рішень Правління ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» від 09.10.2008р. та рішення Наглядової ради ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» від 09.10.2008р.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Запоріжсортнасіннєовоч»(69104 м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 34, Код ЄДРПОУ 00492227, р/р 2600333601459 в ЗОУ ВАТ “Ощадний банк України”, МФО 313957) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 101 грн. 50 коп. судових витрат. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІЛЛ»(02100 м. Київ, вул. Краківська, 11-а, Код ЄДРПОУ 31988720, р/р 260023013811 в АБ “Старокиївський банк”, МФО 321477) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 101 грн. 50 коп. судових витрат. Видати наказ.

Суддя Л.І.Даценко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.. 84 ГПК України 20.05.2009р.