Справа № 640/8964/16-к
н/п 1-кс/640/4631/16
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" червня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - Божко В.В.,
при секретарі - Гайфутдінової Б.О.,
за участю прокурора - Огородніковим А.Д.,
слідчого - Горільчаник В.А.,
підозрюваного - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП України в Харківській області лейтенанта поліції Хальзової Дарї Ігорівни, по кримінальному провадженню №12016220490003626 від «02» червня 2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Харківської області, м. Мерефа, громадянина України, розлученого, з середньою освітою, має на утриманні сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працюючого, раніше судимого: у 2011 році Печеніжським р/с Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді громадських робіт (240 годин), зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
встановив:
03.06.2016 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП України в Харківській області лейтенанта поліції Хальзова Д.І., погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 2 юристом 2 класу Купар Д.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_1 01.06.2016 в період часу з 23:20 годин до 03: 15 годин, попередньою змовою з гр. ОСОБА_6, діючи з корисливим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, через відкрите вікно проникли до квартири АДРЕСА_1, де реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрали з кухні рюкзак чорно - зеленого кольору, марки «Juilier», спортивну мастерку сіро - бордового кольору, куртку-дощовик сірого кольору, машинку для стрижки волосся, кросівки жіночі біло - рожевого кольору «Асікс», сумка чорного кольору, в котрій знаходився записник, жіноча сумка темно-синього кольору з документами, банківська картка, мобільний телефон ТМ «Самсунг» з карткою мобільного оператору ПрАТ «Київстар», чим спричинили матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_7 в розмірі 3500 грн., після чого вони залишили місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдали потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав себе винуватим, та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.
Захисник підозрюваного заперечував в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.
В провадженні СВ Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12016220490003626 від «02» червня 2016 року , розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
02.06.2016 підозрюваному ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна з проникненням у житло (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- заявою ОСОБА_7 від 02 червня 2016 року про вчинення крадіжки майна, з його квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;
- протоколом огляду місця події від 02.06.2016;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 02.06.2016 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 02.06.2016 року
- показаннями підозрюваного ОСОБА_1, який свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю.
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Прокурор в судовому засіданні не довів необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з середньою освітою, має на утримані дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не офіційно працює пекарем.
Слідчому судді не надано даних в обґрунтування ризиків, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти власності, а також той факт, що ОСОБА_1 офіційно не працює, розлучений, тобто не має стійких соціальних зв'язків, слідчий суддя обирає ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення проти власності свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 6 років. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, який, за матеріалами досудового розслідування, не працює, розлучений, тобто не має стійких соціальних зв'язків, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України,.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
З огляду на вище вказане, слідчий суддя обирає для підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП України в Харківській області лейтенанта поліції Хальзової Дарї Ігорівни, по кримінальному провадженню №12016220490003626 від «02» червня 2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1- відмовити.
Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити підозрюваному залишати житло - домоволодіння АДРЕСА_2 цілодобово, строком на 2 місяці, тобто до 03 серпня 2016 року, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з Харківської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання; 4) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, цілодобово;
Ухвалу направити для виконання до Київського ВП ГУНП України в Харківській області через слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області Горільчаник В.А.
Встановити строк дії ухвали до 03 серпня 2016 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя - Божко В.В.
Судове рішення № 58100967, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 03.06.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/8964/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: