Рішення № 58099253, 24.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-ц/796/6740/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Васалатій К.А.

Доповідач - Кабанченко О.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Рубан С.М.,

Желепи О.В.

при секретарі - Перетятько А.К.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 березня 2016 року

в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 7 березня 2016 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 600 грн. щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 жовтня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущене до негайного виконання.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не взято до уваги те, що ОСОБА_5 є дитиною-інвалідом та потребує систематичного лікування для підтримання свого стану здоров'я, яке призначається лікарем, вартість препаратів коштує 3 230 грн. на місяць. ОСОБА_6 є студентом денної форми навчання у Приватному вищому навчальному закладі «Міжнародний коледж Святого Луки», оплата за навчання в якому здійснюється щомісячно у розмірі 1 500 грн. виключно за рахунок позивача. Посилається на те, що судом першої інстанції не було досліджено питання щодо зняття відповідачем з банківської картки, яка була оформлена з метою накопичення певної грошової суми для оплати навчання сина сторін у майбутньому, коштів у розмірі 10 000 грн.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

З 11 липня 1997 року сторони в справі ОСОБА_2 і ОСОБА_4 перебували у шлюбі, який зареєстрований відділом РАГСу Шевченківського району м. Києва, а/з № 448.

Під час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у них народився син ОСОБА_5, який проживає з позивачем.

За поясненнями позивача з вересня 2015 року син сторін навчається у Приватному вищому навчальному закладі «Міжнародний коледж Святого Луки» на Харківському шосе в м. Києві.

26 жовтня 2015 року позивач звернулась до суду з даним позовом. Посилалась на те, що після розірвання 19 лютого 2015 року шлюбу між сторонами, їх спільна неповнолітня дитина залишилась проживати з позивачем, яка здійснює повне матеріальне забезпечення, утримання та догляд за сином, який є інвалідом та потребує забезпечення лікувально-реабілітаційних заходів. Без фінансової допомоги відповідача вона здійснює оплату за лікування та навчання дитини, отримує державну соціальну допомогу на дитину інваліда у розмірі 949 грн., яка є недостатньою для забезпечення потреб сина. Просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_8 у розмірі 1 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною 23-річного віку.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнав частково в сумі 500 грн. щомісячно.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги - в сумі 600 грн., в обґрунтування такого висновку послався на те, що враховує: стан здоров'я, матеріальне становище дитини - інваліда, платника аліментів - відповідача, його інвалідність, наявність в останнього інших неповнолітніхдітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення згідно ст. Ст. 182, 200 СК України.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на неповнолітнього сина, зважаючи на наступне.

У відповідності до ст. ст. 180, 181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд повинен врахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність в останнього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки,сина; іншіобставини, що мають істотне значення.

Відповідно до обставин даної справи, неповнолітня дитина сторін є інвалідом, їй призначена державна соціальна допомога у розмірі 949 грн. щомісячно.. (а.с. 11, 12).

Як вбачається з виписки з історії хвороби сина сторін ОСОБА_5 від 17 квітня 2015 року, консультативного висновку, виданого клінікою Інституту ендокринології та обміну речовин, а також з виданих лікарем рецептів, для його лікування були призначені лікарські засоби, які придбавались позивачем, на підтвердження чого позивачем надавалась суду квитанція на суму 3 230 грн. (а.с. 14- 15, 43, 44).

Доводи представника відповідача про те, що такі витрати на лікування сина позивач несе не щомісячно, судова колегія відхиляє, зважаючи на стан здоров'я та інвалідність дитини та на те, що такі твердження відповідача не ґрунтуються на доказах.

Також відповідачем не спростовані докази позивача про те, що нею щомісячно здійснюється оплата за навчання сина у розмірі 1 500 грн., що підтверджено відповідними квитанціями (а.с. 13).

Заперечуюючи проти визначення аліментів у розмірі, в якому просила позивач, відповідач ОСОБА_4 зазначав, що він є інвалідом 3 групи, станом на 24 грудня 2015 року отримує пенсію і не працевлаштований, інших доходів не має, у нього на утриманні знаходиться матір похилого віку, він також виплачує заборгованість банку по кредиту.

На підтвердження вказаних доводів відповідачем надана довідка про встановлення йому 3 групи інвалідності, з висновком МСЕК про можливість відповідача працювати в своїй професії з обмеженням обсягу праці, а також відомості з ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до яких за період з 4-го кварталу 2014 року по 3-й квартал 2015 року відсутня інформація про доходи відповідача.. (а.с. 33).

Докази про перебування на утриманні відповідача інших осіб не подавались.

За таких обставин, враховуючи стан здоров'я неповнолітньої дитини сторін, необхідність значних витрат на її лікування та навчання, матеріальний стан дитини, на яку виплачується соціальна допомога у розмірі 946 грн., який є недостатнім для забезпечення потреб дитини у лікуванні, а також стан стан здоров'я та матеріальний стан платника аліментів, який у відповідності до медичного висновку є працездатним та може працевлаштуватись, відсутність у останнього на утриманні інших осіб, судова колегія вважає, що з відповідача на утримання сина необхідно стягнути 1 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Вимоги позивача про стягнення аліментів до досягнення дитиною 23-річного віку не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними, що не позбавляє позивача права звернутись до суду з такими вимогами після досягнення дитиною повноліття за наявності для цього законних підстав.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не було вирішено питання щодо зняття відповідачем з банківської картки, яка була оформлена з метою накопичення певної грошової суми для оплати навчання сина сторін у майбутньому, коштів у розмірі 10 000 грн., не є підставою для скасування чи зміни рішення суду, зважаючи на те, що відповідно до позовної заяви такі позовні вимоги не заявлялись позивачем, отже за ст. 11 ЦПК України не були предметом розгляду та дослідження суду.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 березня 2016 року скасувати.

Ухвалити в справі нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, зареєстрованої АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн.. щомісячно, починаючи з 26 жовтня 2015 року до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: