Рішення № 5809403, 23.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/3323.03.09

За позовом Ред Булл ГмбХ (Red Bull GmbH)

до 1) Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс»

про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 47834 від 15.03.2005 року повністю

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Мамуня О.С. (довіреність № б/н від 20.10.2008р.)

Від відповідача 1: Потоцький М.Ю. (довіреність № 16-08/4676 від 29.10.2007р.)

Від відповідача 2: не зявилися

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс»(відповідач- 2) про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 47834 повністю на торговельну марку, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис KAVER», яка діє на території України з 15.03.2005 року, власником якої є відповідач-2, у звязку з тим, що вищевказана торговельна марка, щодо товарів і послуг 33, 35 та 43 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП), не використовується в Україні протягом останніх трьох років.

Позивач також просить суд зобовязати відповідача-1 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 47834 від 15.03.2005р. повністю та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 на підставі поданої відповідачем-2 заявки № 2002108437 від 04.10.2002р. зареєстровано торговельну марку, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис », для товарів і послуг 33, 35 та 43 класів МКТП, видано відповідне свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 47834 від 15.03.2005р. на імя відповідача-2 та здійснена публікація відомостей про видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 47834 від 15.03.2005р. в офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 3 за 2005 рік, однак знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 47834 від 15.03.2005р. без поважних причин не використовується в Україні у звязку з товарами та послугами 33, 35, 43 класів МКТП, щодо яких він зареєстрований, ані відповідачем-2, ані іншими особами під його контролем протягом останніх трьох років.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2008р. порушено провадження у справі № 39/33, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 19.01.2009р.

Відповідач-2 в судове засідання, призначене на 19.01.2009р., не зявився, вимоги ухвали від 26.12.2008р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

Позивач вимоги ухвали від 26.12.2008р. виконав, відповідач-1 вимоги ухвали від 26.12.2008р. не виконав. Позивач надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав повністю. Відповідач-1 відзив на позовну заяву не надав, проти позову заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 16.02.2009р.

Відповідач-2 в судове засідання, призначене на 16.02.2009р., не зявився, вимоги ухвали від 19.01.2009р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

16.02.2009р. позивач через відділ діловодства подав клопотання про надання додаткових доказів, яким просив долучити до матеріалів справи копії матеріалів заявки № 2002108437 від 04.10.2002р. щодо реєстрації знака для товарів і послуг № 47834. Клопотання про надання додаткових доказів судом задоволено.

16.02.2009р. позивач через відділ діловодства подав клопотання про витребування доказів, яким просив витребувати у державної податкової інспекції Овідіопольського району Одеської області інформацію щодо наявності у відповідача-2 торгового патенту на здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування, його номер, дату видачі, термін дії, вид підприємницької діяльності, щодо якого видано патент. Клопотання про витребування доказів судом задоволено.

В судовому засіданні 16.02.2009р. відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, предявлених до відповідача-1.

Ухвалою суду від 16.02.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 13.03.2009р.

16.02.2009р. був направлений запит за вих. № 06-37.1/435 до державної податкової інспекції Овідіопольського району Одеської області про надання відомостей щодо наявності у відповідача-2 торгового патенту на здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування, його номер, дату видачі, термін дії, вид підприємницької діяльності.

Відповідач-2 в судове засідання, призначене на 13.03.2009р., не зявився, вимоги ухвали від 16.02.2009р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

В судовому засіданні 13.03.2009р. позивач подав клопотання про залучення письмових пояснень по справі з урахуванням відзиву відповідача-1 на позовну заяву та клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів. Клопотання позивача про залучення письмових пояснень та про залучення додаткових доказів до матеріалів справи судом задоволено.

Позивачем також заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неотриманням судом від державної податкової інспекції Овідіопольського району Одеської області відповіді на запит суду за вих. № 06-37.1/435 від 16.02.2009р.

Ухвалою суду від 13.03.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 23.03.2009р.

16.03.2009р. через канцелярію суду надійшло повідомлення за вих. № 3617/9/15-221 від 10.03.2009р. від державної податкової інспекції Овідіопольського району Одеської області на запит суду за вих. № 06-37.1/435 від 16.02.2009р. про те, що відповідачу-2 торговий патент на здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування не видавався.

Відповідач-2 в судове засідання, призначене на 23.03.2009р., не зявився, вимоги ухвали від 16.03.2009р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

В судовому засіданні 23.03.2009р. позивач подав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів. Клопотання позивача про залучення додаткових доказів до матеріалів справи судом задоволено.

Позивач позовні вимоги підтримав та вважає, що дія свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 47834 від 15.03.2005 року повинна бути припинена повністю достроково, оскільки вищевказана торговельна марка щодо товарів і послуг 33, 35 та 43 класів МКТП без поважних причин не використовується в Україні ані відповідачем-2, ані іншими особами під його контролем протягом останніх трьох років, в обґрунтування чого позивач зазначає наступне:

щодо товарів 33 класу МКТП «алкогольні напої (крім пива і вина); аперитиви; бренді; віскі; горілка; грушевий сидр; джин; коктейлі; курасо; лікери; напої алкогольні перегінні; настоянки гіркі; ром; сидри; спиртні напої»торговельна марка, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис », за свідоцтвом № 47834 не використовується відповідачем-2 в Україні протягом останніх трьох років, оскільки відповідач-2 не має необхідного дозволу на використання торговельної марки за свідоцтвом України № 47834 у виробництві алкогольних напоїв. Позивачем зазначено, що для виробництва алкогольних напоїв відповідач-2 зобовязаний, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», одержати ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка згідно ч. 1 ст. 3 вказаного закону видається органом виконавчої влади, уповноваженим КМ України, яким відповідно до Постанови КМ України «Про затвердження переліку органів ліцензування»№ 1698 від 14.11.2000р. є Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України. За твердженням позивача, з інформації, розміщеної на інтернет-сайті ДПА, йому відомо, що відповідно до «Переліку діючих ліцензій на виробництво алкогольних напоїв»станом на 01.07.2008р. відповідач-2 був власником ліцензії № 374 на виробництво алкогольних напоїв (без визначення назви конкретних алкогольних напоїв, на виробництво яких видано ліцензію). Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», одночасно з видачею ліцензії орган виконавчої влади, уповноважений КМ України, видає субєкту підприємницької діяльності додаток до ліцензії, який містить перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб'єкт підприємницької діяльності, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб'єкт підприємницької діяльності може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»). Як зазначає позивач, на запит щодо використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 47834 Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у листі за вих. № 5110/32-0516 від 15.10.2008р. повідомив, що відповідно до виданих відповідачу-2 додатків до ліцензії № 374 на виробництво алкогольних напоїв дозвіл на використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом № 47834 від 15.03.2005р. відповідачу-2 не надавався;

щодо послуг 35 класу МКТП «аукціонний продаж; вивчання ринку; влаштовування виставок та ярмарків на комерційні або рекламні потреби; демонстрування товарів; імпортно-експортні агентства; рекламування; розповсюджування зразків; сприяння продажеві (посередництво)»та послуг 43 класу МКТП «послуги барів; їдальні; кавярні; кафе; кафетерії; ресторани; ресторани самообслуговування; постачання харчів та напоїв; шинки чи буфети (заклади швидкого і повсякчасного обслуговування)»торговельна марка, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис », за свідоцтвом № 47834 не використовується відповідачем-2 в Україні протягом останніх трьох років, оскільки згідно із ст. 4 Закону України «Про господарські товариства»установчі документи товариства повинні містити, в тому числі, і відомості про предмет і цілі його діяльності. Як зазначено позивачем, та підтверджується матеріалами справи, у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманому щодо відповідача-2 станом на 10.09.2008р., в якості видів діяльності зазначені «посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами», «виробництво виноградних вин»та відсутня інформація про послуги 35 та 43 класів МКТП, зазначені у свідоцтві України № 47834 на знак для товарів і послуг. Крім того, відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів, під якою відповідно до п. 2 ст. 3 вказаного закону слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Як стверджується позивачем, у повідомленні державної податкової інспекції Овідіопольського району Одеської області за вих. № 3617/9/15-221 від 10.03.2009р., надісланому на запит господарського суду м. Києва № 06-37.1/435 від 16.02.2009р., зазначено, що відповідачу-2 торговий патент (державне свідоцтво, яке засвідчує право субєкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у вказаному законі видами підприємницької діяльності відповідно до ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності») на здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування не видавався;

щодо товарів та послуг 33, 35, 43 класів МКТП торговельна марка, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис », за свідоцтвом № 47834 не використовується в Україні й іншими особами під контролем відповідача-2 протягом останніх трьох років, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», використанням знаку власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва. Згідно ст. 495 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є виключне право дозволяти використання торговельної марки. Відповідно до ч. 1 ст. 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання обєкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього обєкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання обєкта права інтелектуальної власності) та відповідно до ч. 2 ст. 1108 ЦК України може оформлятися як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. При цьому, відповідно до п. 9 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», сторона ліцензійного договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на знак або видачу ліцензії на використання знака, що здійснюється шляхом публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених установою (центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності відповідно до ст. 1 вказаного закону), з одночасним внесенням їх до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Як стверджує позивач, та підтверджується матеріалами справи, згідно з довідкою № 2235/11 від 17.09.2008р., виданою відповідачем-1, до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості щодо видачі ліцензій на використання знака за свідоцтвом України № 47834 станом на 17.09.2008р. не вносились.

Позивач стверджує, що торговельна марка, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис », щодо товарів і послуг 33, 35 та 43 класів МКТП без поважних причин не використовується на території України ані відповідачем-2, ані іншими особами під його контролем протягом останніх трьох років.

В підтвердження викладених у позовній заяві тверджень позивача про те, що торговельна марка, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис », щодо товарів і послуг 33, 35 та 43 класів МКТП за свідоцтвом № 47834 без поважних причин не використовується протягом останніх трьох років на території України ані відповідачем-2, ані іншими особами під його контролем, позивач також надав суду звіт про результати дослідження «Рівень відомості торговельної марки населенню України», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у період з 31.01.2009р. по 20.02.2009р. шляхом опитування населення України (1183 респонденти) у містах 24 областей України та в АР Крим щодо відомості їм торговельної марки за свідоцтвом № 47834, відповідно до висновку якого отримані результати з великою ймовірністю дозволяють стверджувати, що респонденти не зустрічали торговельну марку за свідоцтвом № 47834 на ринку України.

Відповідач-1 проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, предявлених до відповідача-1, з огляду на те, що свідоцтво України № 47834 на знак для товарів і послуг було видано відповідачем-1 відповідачеві-2 у відповідності з вимогами чинного законодавства, а також на те, що Положенням про Державний департамент інтелектуальної власності, затвердженим Постановою КМ України від 20.06.2000р. № 997, не передбачено здійснення відповідачем-1 контролю за використанням знаків для товарів і послуг їх власниками.

Відповідач-1, посилаючись на ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», відповідно до якої, якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва, або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання, також зазначив, що обовязок доведення факту використання зареєстрованого знаку, а у разі відсутності такого використання обовязок зазначення поважних причин, з яких знак не використовувався, повинен бути покладений на відповідача-2.

Крім того, в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог, відповідач-1 стверджує, що позивачем у позовній заяві не зазначено, які його права порушені в результаті невикористання відповідачем-2 зареєстрованого на його імя знаку та не надано доказів порушення прав позивача, тоді як відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач, не погоджуючись із запереченнями відповідача-1, пояснив, що на підставі ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом не лише своїх порушених або оспорюваних прав, а і охоронюваних законом інтересів, під якими, відповідно до рішення Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004р., необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Позивач зазначив, що охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду відповідно до вимог чинного в Україні законодавства, полягає в тому, що позивач є власником міжнародних реєстрацій торговельних марок, що діють на території України, якими захищено різноманітні зображення биків, зокрема, № 708693 від 21.12.1998р., № 707372 від 01.02.1999р., № 612320 від 27.12.1993р., та має намір зареєструвати в Україні на своє імя торговельну марку щодо товарів та послуг 33, 35 та 43 класів МКТП, яка є тотожною торговельній марці за свідоцтвом України № 47834, зареєстрованій 15.03.2005р. на імя відповідача-2. У звязку з тим, що наявність чинного свідоцтва України № 47834, торговельна марка за яким не використовується відповідачем-2, як власником, є перешкодою для здійснення реєстрації вищевказаної торговельної марки на імя позивача, має місце порушення охоронюваного законом інтересу позивача щодо реєстрації торговельної марки, за захистом якого позивач звернувся до суду.

В підтвердження факту наявності тотожних та схожих знаків із зображенням бика чорного кольору відносно товарів 33 класу МКТП по базі зареєстрованих знаків та по базі поданих заявок на реєстрацію в Україні знаків для товарів і послуг (за національною процедурою та Мадридською угодою), позивачем був наданий звіт філії «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг»державного підприємства «Український інститут промислової власності», відповідно до якого серед тотожних та схожих знаків, зареєстрованих за національною процедурою, вказана і торговельна марка, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис », для товарів і послуг 33, 35 та 43 класів МКТП, зареєстрована на імя відповідача-2 15.03.2005р. відповідно до свідоцтва № 47834, а також ряд позначень, зареєстрованих на імя позивача.

В судовому засіданні 23.03.2009р. за згодою представників позивача та відповідача-1 оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем-2 не подано.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1 ст. 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший обєкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До обєктів права інтелектуальної власності відповідно до ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до ст. 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно ч. 1 ст. 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач-2 є власником прав на зареєстровану в Україні торговельну марку, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис VER», за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 47834, призначену для маркування товарів та послуг 33, 35 та 43 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП), а саме:

33 клас алкогольні напої (крім пива і вина); аперитиви; бренді; віскі; горілка; грушевий сидр; джин; коктейлі; курасо; лікери; напої алкогольні перегінні; настоянки гіркі; ром; сидри; спиртні напої;

35 клас аукціонний продаж; вивчання ринку; влаштовування виставок та ярмарків на комерційні або рекламні потреби; демонстрування товарів; імпортно-експортні агентства; рекламування; розповсюджування зразків; сприяння продажеві (посередництво);

43 клас послуги барів; їдальні; кавярні; кафе; кафетерії; ресторани; ресторани самообслуговування; постачання харчів та напоїв; шинки чи буфети (заклади швидкого і повсякчасного обслуговування);

заявка на реєстрацію № 2002108437 подана 04.10.2002р., публікація про видачу свідоцтва № 47834 здійснена в офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 3 від 15.03.2005р.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 494 ЦК України, згідно якої набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом, відповідач-2 набув права інтелектуальної власності на вказану торговельну марку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Як передбачено ст. 495 ЦК України та відображається в ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є право на її використання, виключне право дозволяти використання торговельної марки, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»відповідачу-2 належить право на використання торговельної марки, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис », та інші права, надані законом.

Згідно пункту 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що важливим для правильного вирішення спору по суті є зясування того, чи мав місце факт невикористання в Україні торговельної марки за свідоцтвом України № 47834 протягом останніх трьох років та чи відсутні у відповідача-2 поважні причини такого невикористання.

Належними у справі доказами позивачем доведено, що торговельна марка, яка являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис », за свідоцтвом України № 47834, не використовувалася в Україні протягом останніх трьох років, в той час як доказів на доведення протилежного відповідачем-2 суду не надано.

Позивачем надано докази направлення запитів до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України, Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України, Державного реєстратора Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації, ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області та Київського міжнародного інституту соціології з метою отримання інформації щодо невикористання відповідачем-2 торговельної марки за свідоцтвом № 47834.

За інформацією Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України (довідка № 2235/11 від 17.09.2008р.) до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості щодо видачі ліцензій на використання знака за свідоцтвом України № 47834 станом на 17.09.2008р. не вносились.

За даними Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України (лист за вих. № 5110/32-0516 від 15.10.2008р.) відповідно до виданих відповідачу-2 додатків до ліцензії № 374 на виробництво алкогольних напоїв дозвіл на використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом № 47834 від 15.03.2005р. відповідачу-2 не надавався.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого у Державного реєстратора щодо відповідача-2, в якості видів діяльності відсутня інформація про послуги 35 та 43 класів МКТП, зазначені у свідоцтві України № 47834 на знак для товарів і послуг.

Згідно повідомлення ДПІ Овідіопольського району Одеської області (лист за вих. № 3617/9/15-221 від 10.03.2009р.) відповідачу-2 торговий патент на здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування не видавався.

За результатами дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології щодо відомості торговельної марки за свідоцтвом № 47834, з великою ймовірністю можна стверджувати, що респонденти не зустрічали вказану торговельну марку на ринку України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дія свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 47834 від 15.03.2005 року повинна бути припинена повністю достроково, оскільки вищевказана торговельна марка щодо товарів і послуг 33, 35 та 43 класів МКТП без поважних причин не використовується в Україні ані відповідачем-2, ані іншими особами під його контролем протягом останніх трьох років.

Доказом не використання свідоцтва України № 47834 щодо товарів 33 класу МКТП «алкогольні напої (крім пива і вина); аперитиви; бренді; віскі; горілка; грушевий сидр; джин; коктейлі; курасо; лікери; напої алкогольні перегінні; настоянки гіркі; ром; сидри; спиртні напої»в Україні протягом останніх трьох років, є те, що відповідач-2 не має необхідного дозволу на використання торговельної марки за свідоцтвом України № 47834 у виробництві алкогольних напоїв. Для виробництва алкогольних напоїв відповідач-2 зобовязаний, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», одержати ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка згідно ч. 1 ст. 3 вказаного закону видається органом виконавчої влади, уповноваженим КМ України, яким відповідно до Постанови КМ України «Про затвердження переліку органів ліцензування»№ 1698 від 14.11.2000р. є Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», одночасно з видачею ліцензії орган виконавчої влади, уповноважений КМ України, видає субєкту підприємницької діяльності додаток до ліцензії, який містить перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб'єкт підприємницької діяльності, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб'єкт підприємницької діяльності може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»). На запит щодо використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 47834 Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у листі за вих. № 5110/32-0516 від 15.10.2008р. повідомив, що відповідно до виданих відповідачу-2 додатків до ліцензії № 374 на виробництво алкогольних напоїв дозвіл на використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом № 47834 від 15.03.2005р. відповідачу-2 не надавався.

Доказом не використання свідоцтва України № 47834 щодо послуг 35 класу МКТП «аукціонний продаж; вивчання ринку; влаштовування виставок та ярмарків на комерційні або рекламні потреби; демонстрування товарів; імпортно-експортні агентства; рекламування; розповсюджування зразків; сприяння продажеві (посередництво)»та послуг 43 класу МКТП «послуги барів; їдальні; кавярні; кафе; кафетерії; ресторани; ресторани самообслуговування; постачання харчів та напоїв; шинки чи буфети (заклади швидкого і повсякчасного обслуговування)»є те, що згідно із ст. 4 Закону України «Про господарські товариства»установчі документи товариства повинні містити, в тому числі, і відомості про предмет і цілі його діяльності. У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманому щодо відповідача-2 станом на 10.09.2008р., в якості видів діяльності зазначені «посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами», «виробництво виноградних вин»та відсутня інформація про послуги 35 та 43 класів МКТП, зазначені у свідоцтві України № 47834 на знак для товарів і послуг. Крім того, відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів, під якою відповідно до п. 2 ст. 3 вказаного закону слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Відповідно до повідомлення державної податкової інспекції Овідіопольського району Одеської області за вих. № 3617/9/15-221 від 10.03.2009р., надісланому на запит господарського суду м. Києва № 06-37.1/435 від 16.02.2009р., зазначено, що відповідачу-2 торговий патент (державне свідоцтво, яке засвідчує право субєкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у вказаному законі видами підприємницької діяльності відповідно до ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності») на здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування не видавався.

Судом встановлено, що торговельна марка, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис », за свідоцтвом № 47834 не використовується в Україні й іншими особами під контролем відповідача-2 протягом останніх трьох років, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», використанням знаку власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва. Згідно ст. 495 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є виключне право дозволяти використання торговельної марки. Відповідно до ч. 1 ст. 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання обєкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього обєкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання обєкта права інтелектуальної власності) та відповідно до ч. 2 ст. 1108 ЦК України може оформлятися як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. При цьому, відповідно до п. 9 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», сторона ліцензійного договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на знак або видачу ліцензії на використання знака, що здійснюється шляхом публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених установою (центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності відповідно до ст. 1 вказаного закону), з одночасним внесенням їх до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Відповідно до довідки № 2235/11 від 17.09.2008р., виданою відповідачем-1, до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості щодо видачі ліцензій на використання знака за свідоцтвом України № 47834 станом на 17.09.2008р. не вносились.

Доказом того, що торговельна марка, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис IKAVER», щодо товарів і послуг 33, 35 та 43 класів МКТП за свідоцтвом № 47834 без поважних причин не використовується протягом останніх трьох років на території України ані відповідачем-2, ані іншими особами під його контролем, є також звіт про результати дослідження «Рівень відомості торговельної марки населенню України», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у період з 31.01.2009р. по 20.02.2009р. шляхом опитування населення України (1183 респонденти) у містах 24 областей України та в АР Крим щодо відомості їм торговельної марки за свідоцтвом № 47834, відповідно до висновку якого отримані результати з великою ймовірністю дозволяють стверджувати, що респонденти не зустрічали торговельну марку за свідоцтвом № 47834 на ринку України.

Викладене дозволяє суду дійти висновку про те, що в Україні відповідачем-2 торговельна марка, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис », за свідоцтвом України № 47834 для товарів та послуг 33, 35, 43 класів МКТП, щодо яких вона була зареєстрована, не використовувалась, а відповідач-2 протягом останніх трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва не здійснював жодної з дій, які визнавалися і визнаються використанням знака відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», оскільки відповідач-2 доказів на спростування обставин щодо невикористання ним торговельної марки, повідомлених позивачем, не надав.

Для правильного вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зясувати чи наявні у відповідача-2 поважні причини невикористання торговельної марки, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис », за свідоцтвом України № 47834.

Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»дія свідоцтва на знак для товарів і послуг може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання, якими, зокрема, є:

- обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

- можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Поважних причин невикористання торговельної марки, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис », за свідоцтвом України № 47834 відповідач-2 не зазначив.

Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обовязок доведення факту використання зареєстрованого знаку, а у разі відсутності такого використання обовязок зазначення поважних причин, з яких знак не використовувався, повинен бути покладений на відповідача-2.

Як вбачається з матеріалів справи, на порушення ст. 33 ГПК України, відповідач-2 не подав належних доказів на підтвердження факту використання торговельної марки, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис IKAVER», за свідоцтвом України № 47834 для товарів та послуг 33, 33, 43 класів МКТП на території України протягом останніх трьох років, як не надав і відомостей щодо поважних причин її невикористання.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом не лише своїх порушених або оспорюваних прав, а і охоронюваних законом інтересів, під якими, відповідно до рішення Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004р., необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Позивач зазначив, що охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду, відповідно до вимог чинного в Україні законодавства, полягає в тому, що позивач є власником міжнародних реєстрацій торговельних марок, що діють на території України, якими захищено різноманітні зображення биків, зокрема, № 708693 від 21.12.1998р., № 707372 від 01.02.1999р., № 612320 від 27.12.1993р., та має намір зареєструвати в Україні на своє імя торговельну марку щодо товарів та послуг 33, 35 та 43 класів МКТП, яка є тотожною торговельній марці за свідоцтвом України № 47834, зареєстрованій 15.03.2005р. на імя відповідача-2. У звязку з тим, що наявність чинного свідоцтва України № 47834, торговельна марка за яким не використовується відповідачем-2, як власником, є перешкодою для здійснення реєстрації вищевказаної торговельної марки на імя позивача, має місце порушення охоронюваного законом інтересу позивача щодо реєстрації торговельної марки, за захистом якого позивач звернувся до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем надано належні докази на підтвердження існування порушення охоронюваного законом інтересу позивача, що є підставою для звернення позивача до суду з позовом про дострокове припинення дії свідоцтва України № 47834 від 15.03.2005р. на торговельну марку, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис », стосовно товарів і послуг 33, 35, 43 класів МКТП.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 47834 повністю на торговельну марку, що являє собою зображення на білому фоні бика чорного кольору, під яким розміщений графічно виконаний напис IKAVER»є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002р. № 10, у процесі ведення реєстру до нього вносяться, зокрема, відомості щодо припинення дії свідоцтва повністю або частково, які в силу п. 1.3. вказаного Положення Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність».

З урахуванням наведеного, позовна вимога позивача про зобовязання відповідача-1 внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості стосовно дострокового припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 47834 від 15.03.2005 року повністю та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність»є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно п. 49 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004р. № 04-5/1107 за змістом ст. 49 ГПК у разі задоволення позову про визнання свідоцтва на знак недійсним повністю або частково суд не має права покладати сплату державного мита та інших судових витрат на Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, якщо останнього було залучено до участі у справі як одного з відповідачів, а видачу відповідного свідоцтва здійснено ним згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача-2, оскільки спір виник у звязку з діями відповідача-2, питання щодо наявності підстав для дострокового припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг може бути встановлено лише під час судового розгляду, видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг було здійснено відповідачем-1 відповідно до чинного законодавства і відповідач-1 не уповноважений на здійснення контролю за використанням знаків для товарів і послуг їх власниками.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Достроково припинити дію свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 47834 повністю.

3. Зобовязати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (Україна, 03680 МСП, м. Київ, вул. Урицького, 45) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії свідоцтва України № 47834 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс»(Україна, 67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126, код ЄДРПОУ 25040503), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь компанії Ред Булл ГмбХ (Red Bull GmbH) (Ам Бруннен 1, А-5330 Фушль ам Сее, Австрія (Аm Brunnen 1, А-5330 Fuschl аm Sее, АT) 85,00 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 27.03.2009р.