Рішення № 58089831, 31.05.2016, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1255/15-ц

2/241/2/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2016 року суддя Першотравневого районного суду Донецької області Скудін В.Є., при секретарі Хоружий Є.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Першотравнева державна нотаріальна контора Донецької області, приватний нотаріус Маріупольського нотаріального округу Донецької області Сахова М.А., «Про визнання заповіту недійсним»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 була пережившою дружиною ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, і їй належить ? частка у праві спільної сумісної власності на майно подружжя , набуте подружжям за час шлюбу, про що зазначено у свідоцтві про право власності від 19.07.2010 року ( а.с 16 т.1).

Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.09.2011 року( а.с.8), встановлено, що на підставі заповіту посвідченого виконкомом Бердянської селищної ради Першотравневого району Донецької області від 31.08.2009 року,зареєстрованим у реєстрі за № 14, спадкоємцем зазначеного в заповіті мана гр..ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_1 ( податковий номер НОМЕР_1) ІНФОРМАЦІЯ_3,що мешкає у АДРЕСА_1 ( позивач).

Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з : ? частини домоволодіння з належними до нього будівлями подвір,я розташованого у АДРЕСА_6 на земельній ділянці Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області, і належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі дублікату свідоцтва про право власності, виданого Берданською сільрадою від 08.07.20101 року, серія НОМЕР_2, зареєстрованому у ДКП « Першотравневе бюро технічної інвентаризації» 08.07.2010року в книзі № 16, запис № 36, згідно витягу державного КП« Першотравневе бюро технічної інвентаризації» № 26653072, реєстраційний № 9043829.

Згідно свідоцтва про смерть( а.с.11) ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 померла ІНФОРМАЦІЯ_6.

За своє життя вона склала « заповіт» від 23.07.2011 року,згідно якого, на випадок її смерті « все належне їй майно, деб воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що вона матиме право на день її смерті, вона заповідає ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3( позивачці). Всі інші заповіти від її імені, вказаним заповітом вона скасовує»

Згідно тексту заповіту: « У зв,язку з тим, що гр.ОСОБА_5, у зв,язку з похилим віком та плохим зором, не може сама прочитати текст заповіту, згідно зі ст. 1253 ЦК, заповіт посвідчено в присутності свідків: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5) та ОСОБА_7( АДРЕСА_2), які не є спадкоємцями за заповітом, членами сім,ї та близькими родичами спадкоємиці. Вони зачитали заповіт вголос та поставили свої підписи на ньому».(а.с.12 т.1).

Відповідно довідки головного лікаря Першотравневої ЦРБ гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 перебувала на диспансерному у лікаря ендокринолога з 2007 року з діагнозом цукровий діабет 11 типу на інсуліні. Анамнез: хворіла сахарним діабетом з 1979 року, а з 2007 року переведена на інсулінотерапію.03.01.2007 року проведена операція -ампутація н/з правого бедра з підстав діабетичної гангрени. У 2009 році проведена операція -ампутація н/з лівого бедра з підстав діабетичної гангрени. У невропатолога на диспансерному обліку не стояла.Хвора була під наглядом терапевта з підстав ІБС, атеросклеротичного кардіосклерозу з гепіртензією і порушенням ритму серця.

При житті гр.ОСОБА_5, надала довіреність від 20.06.2012 року, якою уповноважила гр..ОСОБА_2,що мешкає АДРЕСА_7,( відповідач по справі) представляти її інтереси… з правом подання позовів…, і під час надання довіреності склала « ЗАПОВІТ» від 20.06.2012 року, яким … «на випадок моєї смерті роблю таке розпорядження: - усе моє майно що буде належати мені на день моєї смерті,де б воно не знаходилося і з чого не складалося ЗАПОВІДАЮ: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4).» також за текстом вказано: « у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 не може сама підписати текст заповіту, згідно зі ст. 1253 ЦК України заповіт посвідчено в присутності свідків: ОСОБА_8 та ОСОБА_9.»( а.с.75).

З прийнятим рішенням гр. ОСОБА_5, не погодилася позивач та звернулася до суду з позовом про визнання заповіту не дійсним.

У судовому засіданні представник позивача за дорученням ОСОБА_10 та його представник адвокат Ігнатоля В.Д. пояснили, що позивач після смерті ОСОБА_5, звернулася до нотаріуса з питанням при зняття спадщини і дізналася про те що є заповіт,який вона оскаржує. Вона вважає,що ОСОБА_5, самостійно, добровільно обрати нотаріуса Сахову М.А. не могла. Крім того вона користувалася до цього послугами нотаріуса з Першотравневого району, а не з м.Маріуполь. Вважають,що відповідач навмисно повіз ОСОБА_5, до «свого» нотаріуса і свідки які були присутні при складанні заповіту,це теж «люди» відповідача. Вважають,що оскільки вона сама отримувала пенсію, що підтвердила у суді свідок ОСОБА_12, то могла підписати заповіт сама , а не просити гр. ОСОБА_13, що також є людиною відповідача, а зараз знаходиться у Росії. Вважають заповіт недійсним у зв'язку з тим, що стан здоров'я ОСОБА_5 погіршувався, вона страждала низкою захворювань. Вважають що відповідач скористався похилим віком ОСОБА_5 ., та склали заповіт у знайомого нотаріуса Сахової М.А. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача за дорученням ОСОБА_14 позов не визнав і пояснив,що сторона позивача не надала у суді жодного доказу, що відповідач скористався похилим віком ОСОБА_5та склав заповіт у знайомого нотаріуса. Бо він з газети « Сільська Новь» дізнався ,що його розшукує нотаріальна контора з приводу спадщини. Також не довелено, що ОСОБА_5 була на день складання заповіту і на день смерті недієздатною чи не розуміла яке рішення приймає. Вона вільна розпоряджатися своїм правом волевиявлення у любого нотаріуса і для цього їй не треба про це повідомляти родичів або спадкоємців. Її самостійними діями, були незадоволені родичі, що доведено у судовому засіданні допитом ОСОБА_15.(дружина представника відповідача), що ОСОБА_5, самостійно, не порадившись з ними поміняла 3 кімнатну квартиру у м.Маріуполі на будинок у с.Агробаза, що є предметом спадщини. Також позивач для ОСОБА_5,є внучатою племінницею і не відноситься до 5 черги спадкоємців. Вважає,що людина вільна у своєму волевиявленні при вирішенні будь якого питання а також і складання заповіту на ту людину, яку вона обере. Підстав для задоволення позиву не має.

Суд вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи , виходить з наступного.

Чинність заповіту пов'язується законом із дотриманням вимог щодо його форми і посвідчення (ст.1257 ЦК).

Відповідно до ст.1247 ЦК заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч.4 ст.207 ЦК. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, службовими особами, визначеними у стст.1251-1252 ЦК. Заповіти підлягають державній реєстрації.

Згідно до ст. 207 ч. 4.ЦК України, Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Дана позиція відображена і в Наказі МЮУ від 22.02.2012 року № 296/5 Глава 3 п.6. «У разі якщо за фізичну особу, яка внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати правочин і заяву або інший документ підписує інша фізична особа, нотаріус установлює особу громадянина, що бере участь у нотаріальній дії, і особу громадянина, який підписався за нього.»

У даному випадку заповіт складено у письмовій формі і посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 207 ч.4 ЦК України, як і той заповіт,що було складено на користь позивача у 2010 році. Тобто , наведено свідчить про дотримання вимог Закону щодо форми і посвідчення заповіту з боку заповідача.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Допитані у судовому засіданні свідки, ОСОБА_8 та ОСОБА_9,що були присутні при складанні заповіту, підтвердили що жінка сама була присутня при складанні заповіту, заповіт було складено нотаріусом, оголошено в голос у присутності них, а потім жінка попросила ОСОБА_13 щоб він його засвідчив,бо вона погано бачить. Все зробили у присутності нотаріуса і вони підписали. Дані свідчення суд оцінює , як належний доказ того, що волевиявлення ОСОБА_5 було вільним і відповідало її волі.

Допитана у судовому засіданні 08.09.2015 року, третя особа нотаріус Сахова М.А. повідомила суду,що здійснила нотаріальні дії у суворій відповідності до діючого законодавства ЗУ « Про нотаріат»Ю « Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», та інших чинних законодавчих актів, що регулюють вказані право відношення. Нотаріальні дії проводила за участю ОСОБА_5.(заповідача), відповідача по справі, свідків та інших осіб , які перелічені у заповіті, що приймали участь у нотаріальних діях.

Відповідно до газети «Сільська Новь» № 6 від 21.02 2015 року,( а.с.189 т.1) відповідача дійсно розшукувала Першотравнева державна нотаріальна контора з приводу спадщини.

Відповідно до ст. 1233 ч.1 ЦК України, Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно до ст. 1234 ч.1 і 2 ЦК України, Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Позивачем не доведено у суді протилежне.

Право на заповіт здійснюється особисто. Як встановлено, ОСОБА_5, особисто була присутньою у нотаріуса.

Згідно до ст. 1235 ч.1 і 2 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом.

У даному випадку заповідач використала своє законне право.

Відповідно до ст. 1254 ч.1,2,3 ЦК України, Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Згідно до ст. 1255 ЦК України, Нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.

Наведене свідчить,що дії Заповідача відповідали вимогам діючого законодавства, а тому суд приходить до висновку що волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Наведене свідчить ,що підстави для задоволення позову відсутні.

Що стосується судових витрат заявлених представником відповідача: поїздки для участі у судових засіданнях між Київською та Донецькою областями 2614.63 грн.(квитки додаються), 3000 грн. за юридичну послугу (договір надання послуг), 2000 грн., - премію за договором, 70 грн. витрати на перекладача (документ додається), 22,56 грн. витрати на відправлення апеляції, 275.60 грн. витрати судового збору.

Згідно до 79 ЦПК України, Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

- витрати на правову допомогу;

- витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно до ст. 85 ЦПК України, Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Представник відповідача на початку участі у судових засіданнях мешкав за своєю аресою АДРЕСА_3., що підтверджується довіреністю від 30.07.2015 року( а.с.35 т.1, та а.с.19 т.2, що надавалася і до апеляційного суду). Договір про надання юридичної допомоги наданий суду 31.05.2016 року, де вказано,що представник мешкає за адресою АДРЕСА_4. суперечить довіреності завреної нотаріально, ому суд оцінює його критично. Крім того, договір складений між рідними братами не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому не є належним документом.

Частина 2 ст. 85 ЦПК України, свідчить, що Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Частина 3. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, клопотання про стягнення затрат з позивача підлягає частковому задоволенню тільки в тій частині,що відповідає вимогам ст.85 ЦПК України, а це : 22.56 грн відправка апеляції, 275.60 грн, судовий збір, 70 грн сплата перекладачу, там чином загальна сума складає 368.16 грн.

Керуючись ст.1235,1247,1254,1255,1257 ЦК України, ст. 79, 84, 85, 208,210,213, 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Першотравнева державна нотаріальна контора Донецької області, приватний нотаріус Маріупольського нотаріального округу Донецької області Сахова М.А., «Про визнання заповіту недійсним» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 368.16 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.Є.Скудін.