Ухвала суду № 58074591, 02.06.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 16/14/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.06.2016 Справа № 908/602/16

За позовом : ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1)

до відповідача 1 публічного акціонерного товариства Запорізький сталепрокатний завод (69600 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20г, код ЄДРПОУ 00191247)

до відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю Енергомаш-Інвест (01004 м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 9/2, код ЄДРПОУ 31839996)

до відповідача 3 товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метизи (69600 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20г, код ЄДРПОУ 30958370)

до відповідача 4 публічного акціонерного товариства ПАТ ОСОБА_2 Дніпро (49600, м.Дніпропетровськ, вул.Леніна, 17, код ЄДРПОУ 14352406)

про визнання недійсним договору поруки від 28.05.2009 № 280509-П (із змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ Запорізький сталепрокатний завод і ПАТ ОСОБА_2 Дніпро, права вимоги по якому передано ТОВ Енергомаш-Інвест відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 25.07.2013 № 250713/1

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1, особисто, ОСОБА_3 (дов.№1217 від 31.05.2016)

від відповідача 1 ОСОБА_4 (ліквідатор, постанова господарського суду Запорізької області від 30.03.2015 у справі № 908/3468/13)

від відповідача-2 ОСОБА_5 (дов.№1/04-16 від 12.04.2016)

від відповідача-3 не зявився

від відповідача-4 ОСОБА_6 (дов.№ 708 від 28.12.2015)

Присутні:

від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_7 (дов.№ 228/01 від 05.05.2016), ОСОБА_8 (дов.№ 269/01 від 31.05.2016)

ВСТАНОВЛЕНО:

Фізичною особою ОСОБА_1 заявлено позов про визнання недійсним договору застави від 28.05.2009 № 280509-Z (із змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ Запорізький сталепрокатний завод і ПАТ ОСОБА_2 Дніпро, права вимоги по якому передано ТОВ Енергомаш-Інвест відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 25.07.2013 № 250713/1.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.03.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/602/16, справі присвоєно номер провадження 16/14/16, засідання суду призначено на 24.03.2016. Розгляд справи відкладався до 06.04.2016, 25.04.2016, 04.05.2016, 19.05.2016, 02.06.2016, про що винесено відповідні ухвали. Процесуальний строк вирішення спору ухвалою від 04.05.2016 продовжено на пятнадцять днів.

Предмет позову позивачем було змінено, що судом було прийнято, внаслідок чого позовні вимоги полягають у визнанні недійсним договору поруки від 28.05.2009 № 280509-П (із змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ Запорізький сталепрокатний завод та ПАТ ОСОБА_2 Дніпро, право вимоги по якому було передано ТОВ Енергомаш-Інвест відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 25.07.2013 № 250713/1.

За ініціативою суду судовий процес за позовом ОСОБА_1 здійснюється з його фіксацією аудиозаписом за допомогою програмно-апаратного комплексу Оберіг.

В судовому засіданні, призначеному на 02.06.2016, позивачем заявлено відвід судді, про що подано письмову заяву.

На мотивування відводу позивачем зазначено, що ним на цей час встановлені обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Так, вказує позивач, судове засідання, яке відбулося 19.05.2016, було граничним у розгляді даної справи, оскільки позовна заява подана 01.03.2016 та за клопотанням позивача та відповідачів розгляд даної справи продовжувався у відповідності до ст.69 ГПК України на 15 днів. На цьому судовому засіданні були представлені всі докази, які стосувалися спірних взаємовідносин, всі обставини справи були зясовані і у суду були наявні всі правові підстави для винесення рішення по суті. Але з невідомих міркувань, суддя спочатку безпідставно оголосив перерву у судовому засіданні на 10 хвилин, а потім після перерви залучив до участі у справі ПАТ ОСОБА_2 Дніпро, хоча цей ОСОБА_2 не виступає та не може виступати у спірних взаємовідносинах як зобовязана та заінтересована сторона, оскільки продав ТОВ Енергомаш-Інвест свої права вимоги по всім кредитним та забезпечувальним договорам (в тому числі і по спірному договору), укладеним з ПАТ Запорізький сталепрокатний завод та ТОВ ТД Метизи. На думку позивача, на такий випадок суддею могло б розглядатися питання щодо залучення третьої особи на підставі ст.27 ГПК України.

Підсумовуючи, позивач зазначає, що суддею порушені норми ст.ст.4-2, 4-3, 24, 27, 77 ГПК України, п.п.1.3, 1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, безпідставно залучив до судового спору ПАТ ОСОБА_2 Дніпро, 19.05.2016 не виніс рішення по справі, чим проявив упередженість та заінтересованість у розгляді даної справи на користь відповідачів.

За положеннями ст.20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі. Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

В даному випадку позивач в заяві веде мову та покладає у її підставу обставини, які відбулися вже після початку розгляду справи.

Суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача та відводу судді з огляду на таке.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У відповідності до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Ст.24 ГПК України передбачено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Ухвалою від 19.05.2016 суд на підставі ст.24 ГПК України залучив до участі у справі ПАТ ОСОБА_2 Дніпро, оскільки ця банківська установа являється стороною договору поруки від 28.05.2009 № 280509-П, щодо якого заявлено позовні вимоги, а відтак має відповідати по таких вимогах, і це мотивування викладено в ухвалі.

Додатково наголошується на тому, що у розгляді спорів про визнання правочинів недійсним, сторонами спору являються сторони оспорюваного правочину. Судом у відповідності до ст.43 ГПК України мають бути оцінені всі обставини, які існували на момент укладення правочину і саме стосовно тих обставин та кола учасників правочину приймається судове рішення.

Цього не було враховано самим позивачем при предявленні позову, тому суд за власною ініціативою застосував норму ст.24 ГПК України.

Таким чином, позиція позивача є помилковою.

Крім того, в даному випадку слід звернути увагу й на те, з поданням позову позивач заявив про визнання недійсним договору застави від 28.05.2009 № 280509-Z (із змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ Запорізький сталепрокатний завод і ПАТ ОСОБА_2 Дніпро, права вимоги по якому передано ТОВ Енергомаш-Інвест відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 25.07.2013 № 250713/1 угоди, яка фактично не існує.

Лише в засіданні 04.05.2016 позивач подав письмову заяву про зміну предмету позову, на обґрунтування якої пояснив, що в ході підготовчих засідань та шляхом ознайомлення з витребуваними доказами ним було зясовано, що ПАТ Запорізький сталепрокатний завод не укладало договір застави від 28.05.2009 № 280509-Z (із змінами та доповненнями) з ПАТ ОСОБА_2 Дніпро з метою забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору від 03.06.2008 № 030608-О, натомість, укладався договір поруки від 28.05.2009 № 280509-П.

З врахуванням такого позивач із зміною предмета позову просив визнати недійсним договір поруки від 28.05.2009 № 280509-П (із змінами та доповненнями), укладений між ПАТ Запорізький сталепрокатний завод та ПАТ ОСОБА_2 Дніпро, право вимоги по якому було передано ТОВ Енергомаш-Інвест відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 25.07.2013 № 250713/1.

Згідно зі ст.22 ГПК України заяву про зміну предмету позову було прийнято судом і лише у третьому судовому засіданні 04.05.2016, внаслідок ненадання своєчасно всіх доказів при подані позову позивачем і при його навіть заперечені про початок розгляду справи по суті, судом розгляд справи по суті розпочато.

Твердження позивача про достатність станом на 19.05.2016 представлених та зібраних доказів для прийняття рішення суд не знаходить обгрунтованим. Таке спростовується співставленням наявних у справі матеріалів та змістом ухвал суду в частині витребування та зобовязання надання доказів.

До того ж, для встановлення певних фактичних обставин судом було зясовано необхідність витребування додаткових доказів, в тому числі і від позивача, якого, зобовязано представити документально підтверджену інформацію про установу, що здійснювала ведення реєстрів власників іменних цінних паперів ВАТ Запорізький сталепрокатний завод станом на момент укладення оспорюваної угоди (28.05.2009); договір про обслуговування рахунку в цінних паперах, виписку з рахунку в цінних паперах щодо ОСОБА_1 цієї установи з відображенням даних станом на 28.05.2009.

Додаткові докази витребувані й від інших осіб.

В п.1.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» підкріплено, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і обєктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В даному ж випадку приведене вище свідчить лише про надання оцінки процесуальним діям суду, які передбачені законом, прояв неповаги до суду та тиску на суд.

За таких обставин слід визнати, що обґрунтування позивача не відповідають ст.20 ГПК України, є безпідставними та спростовуються фактичними обставинами.

Керуючись ст.ст.4-1, 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву позивача про відвід судді відхилити.

Копії ухвали направити сторонам.

Суддя Р.Ніколаєнко