Ухвала суду № 58070396, 11.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2016 року м. Київ К/800/15799/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії "Гірничодобувна Промисловість" (далі - Товариство)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015

у справі № 804/8428/14

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Інспекція)

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Товариство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії Інспекції щодо відображення у картці облікового рахунку платника податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 71 682,50 грн. та зобов'язати відповідача виключити зазначені відомості з облікової картки Товариства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015, у позові відмовлено з тих мотивів, що податковий орган правомірно відобразив в інтегрованій картці обліку платника донараховану суму грошового зобов'язання з ПДВ, яке набуло статусу узгодженого.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Товариства, в якій воно просить скасувати оскаржувані судові акти та задовольнити позов. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що суди помилково визнали узгодженим грошове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 28.10.2013 № 0004751501 з огляду на його оскарження платником у порядку та строк, визначені пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК); в силу ненадання контролюючим органом платникові вмотивованої відповіді на подану скаргу остання вважається задоволеною на користь платника, а податкове повідомлення-рішення - відкликаним.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням з такого.

Судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що Інспекцією було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих платником у податковій звітності з ПДВ за лютий 2013 рік. За наслідками цієї перевірки податковим органом складено акт від 04.04.2013 № 1118/153 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2013 № 0004751501, за яким платникові збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 71 682,50 грн. (у тому числі на 57346 грн. за основним платежем та на 14336,50 грн. за штрафними санкціями); зазначене податкове повідомлення-рішення було одержано платником 21.11.2013.

На обґрунтування заявлених позовних вимог Товариства посилається на те, що зазначений акт індивідуальної дії ним було оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скарги від 29.11.2013 № 391.

Згідно з пунктом 56.2 статті 56 ПК у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.3 цієї ж статті ПК передбачено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

У справі, що переглядається, суди за наслідками оцінки наявних у справі доказів визнали непідтвердженим факт оскарження платником спірного податкового повідомлення-рішення в порядку наведених норм ПК.

Суди відхилили як належний і допустимий доказ подання платником скарги представлений Товариством корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (копія якого залучена до матеріалів справи, а.с. 11). При цьому суди зазначили, що штрихкод, наклеєний у нижньому лівому куті спірного рекомендованого поштового відправлення містить індекс відділення поштового зв'язку, яке обслуговує Інспекцію (49061), а не індекс адресата скарги - Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (49600).

В силу вимог пункту 42 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається, зокрема, поштова адреса в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення.

Пунктом 117 цих Правил передбачено, що поштові відправлення, поштові перекази повертаються, зокрема, у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

З огляду на наведені законодавчі приписи суди дійшли цілком об'єктивного висновку про те, що досліджений корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштоаого відправлення не підтверджує подання позивачем скарги до належного органу, яким у даному випадку є Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області, через невірне зазначення у цьому повідомленні повної адреси останнього.

Інших доказів на підтвердження факту подання скарги позивачем не подано.

Згідно ж з підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 ПК процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276 (яка діяла на момент набуття спірним податковим зобов'язанням статусу узгодженого), облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

За правилами пункту 4.1 цієї Інструкції нарахуванню в особових рахунках платників підлягають, зокрема, податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне погодитися з висновками судів про необґрунтованість даного позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень зі спору; фактично ці доводи спрямовані на переоцінку доказів, які були досліджені та оцінені судами, що перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії "Гірничодобувна Промисловість" відхилити.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 у справі № 804/8428/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько