Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2016 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1,
суддів Григоренка М.П., Ковалевича С.П.,
секретар судового засідання Пиляй І.С.,
з участю представника ОСОБА_2ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2015 року позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування кредитом задоволені. Стягнуто з позичальника ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0042/06/49-Z від 06 березня 2006 року, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 3 657,42 доларів США, заборгованості по відсотках за користування кредитом - 76,80 доларів США.
Позовні вимоги про стягнення пені за порушення умов кредитного договору задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» 3 000 грн.
В задоволенні позову до поручителя ОСОБА_4 відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного зясування обставин справи та невідповідності їм висновкам суду, ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі доводить, що договір поруки не є припиненим, оскільки боржник частково погашав заборгованість за кредитом до кінця строку користування кредитними коштами, а днем настання строку виконання зобовязань за кредитним договором є день закінчення строку користування коштами 04.03.2014 року. Зазначає, що зобовязання ОСОБА_4 за договором поруки припинились би, якби банк не предявив позову до поручительки протягом одного року від дня настання строку виконання зобовязань до 04.03.2015 року, однак банком предявлено позов до позичальника та поручительки вчасно - 26.09.2014 року. Зауважує, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не правильно застосовано норми матеріального права, оскільки підстави для застосування ч.3 ст.551 ЦК України та зменшення пені відсутні. Наполягає на тому, що розмір пені (1499,53 долари США) більш ніж у двічі менший за розмір простроченої заборгованості (3734,22 долари США), а покликання відповідача на зростання курсу долара США саме по собі не може вважатись обставиною, яка має істотне значення та має бути єдиною і достатньою підставою для зменшення розміру пені. З наведених міркувань просить скасувати рішення
_____________________
Справа № 562/2799/14 Головуючий в суді І інстанції ОСОБА_5
Провадження № 22-ц 787/970/2016 Суддя-доповідач ОСОБА_1
суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Згідно ч. 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.
Судом встановлено, що 06 березня 2006 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0042/06/49-Z, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 15 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних з кінцевим терміном погашення 04 березня 2011 року(далі кредитний Договір).
Додатковою угодою № 1 від 13 січня 2010 року строк погашення кредиту продовжено до 04 березня 2014 року.
13 січня 2010 року було укладено договір поруки № 0042/10/16-Z/Р-1 із ОСОБА_4, згідно якого поручитель взяла на себе обов'язок в повному обсязі відповідати за зобов'язаннями боржника, які виникають з умов зазначеного кредитного договору(далі Договір поруки).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526, 530, 599 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Правовідносини між сторонами виникли у зв»язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору щодо повернення кредиту.
У жовтні 2014 року ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду з позовом про стягнення з позичальника та поручителя заборгованості, яка станом на 17 вересня 2014 року відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_2 становила 3734,22 дол.США і яка складалась з: 3657,42 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 76,80 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками; 19617,27 грн. пеня за порушення виконання зобов»язань.
Звертаючись до суду із даним позовом, банк просив солідарно стягнути заборгованість із позичальника та поручителя, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до Договору поруки поручитель ОСОБА_4 взяла на себе обов'язок в повному обсязі відповідати за зобов'язаннями боржника, які виникають з умов кредитного Договору.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову та стягнення з позичальника боргу, суд першої інстанції вірно зазначив, що банком належними та допустимими доказами доведено, що ОСОБА_2 неналежно виконав умови кредитного Договору, на час вирішення спору існує заборгованість за тілом кредиту та відсотками, яка підлягає стягненню у валюті кредиту, та заборгованість по сплаті пені, яка підлягає стягненню у національній валюті.
Відмовляючи в задоволенні позову до поручителя, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник припинив виконувати належним чином свої зобов»язання в 2010 році, а протягом року, з дня порушення зобов»язання позичальником, позивач не звернувся до поручителя з позовом про стягнення коштів, а тому порука припинена.
Проте з таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду не погоджується.
Згідно ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і у разі порушення ним зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову /субсидіарну/ відповідальність поручителя.
Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки
Згідно розяснень п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин №5 від 30 березня 2013 року, при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
В Договорі поруки встановлено строк припинення поруки, а саме в абзаці 2 п.4.1 цього договору зазначено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом одного року з дня настання виконання зобовязань за кредитним Договором не предявить вимогу до поручителя.
В кредитному Договорі та в Договорі поруки зазначена дата виконання зобовязань 4 березня 2014 року, тобто у позивача існувало право вимоги до поручителя до 4 березня 2015 року. З позовом банк звернувся до суду 01 жовтня 2014 року.
З огляду на заначене, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості з поручителя є невірним.
Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
В запереченнях на позов відповідач просив суд застосувати ч.3 ст.551 ЦК України, зменшивши розмір пені.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення розміру неустойки (пені), яку суд першої інстанції, з урахуванням встановлених по справі обставин, визначив у сумі 3000,00грн.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ зясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обовязку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були невірно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та невірно застосовані правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні спору щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителя, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задовольнити частково.
Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2015 року скасувати.
Позов публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0042/06/49-Z від 06.03.2006 року в сумі:
- 3657,42 (три тисячі шістсот пятдесят сім) доларів США та 42 центи простроченої заборгованості за тілом кредиту;
- 76,80 (сімдесят шість) доларів США та 80 центів простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом;
- 3000(три тисячі) гривень пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 518 гривень 24 копійки порівну.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя підпис ОСОБА_1
Судді : підпис ОСОБА_6
підпис ОСОБА_7
Згідно:суддя-доповідач ОСОБА_1
Судове рішення № 58021170, Апеляційний суд Рівненської області було прийнято 25.05.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 562/2799/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: