Ухвала суду № 58015456, 30.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року Справа № 876/2869/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Київська Русь ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2016р. у справі № 813/6229/15 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Київська Русь ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

25.11.2015 року ОСОБА_3 звернулась в суд з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (за текстом - Фонд), уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь ОСОБА_1 (за текстом -Уповноважений), в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженого щодо не включення позивача за договорами №152020038121 від 11.02.2015 року, №9821-00 від 19.03.2015 року, №UK015713 від 21.04.2010 року, №М005908 від 06.02.2008 року до переліку вкладників ПАТ Банк Київська Русь, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; зобовязати Уповноваженого включити позивача за договорами №152020038121 від 11.02.2015 року, №9821-00 від 19.03.2015 року, №UK015713 від 21.04.2010 року, №М005908 від 06.02.2008 року до переліку вкладників ПАТ Банк Київська Русь, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; зобовязати Фонд включити позивача за договорами №152020038121 від 11.02.2015 року, №9821-00 від 19.03.2015 року, №UK015713 від 21.04.2010 року, №М005908 від 06.02.2008 року до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що Уповноваженим ,всупереч вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не включено позивача до списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду. Відповідно, Фондом не включено позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Банк Київська Русьза рахунок Фонду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2016р. e справі № 813/6229/15 за позов ОСОБА_2 задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь ОСОБА_1 щодо не включення ОСОБА_2 за договорами №152020038121 від 11.02.2015 року, №9821-00 від 19.03.2015 року, №UK015713 від 21.04.2010 року, №М005908 від 06.02.2008 року, до переліку вкладників ПАТ Банк Київська Русь, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобовязано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь включити ОСОБА_4 за договорами №152020038121 від 11.02.2015 року, №9821-00 від 19.03.2015 року, №UK015713 від 21.04.2010 року, №М005908 від 06.02.2008 року до переліку вкладників ПАТ Банк Київська Русь, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобовязано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4, за договорами №152020038121 від 11.02.2015 року, №9821-00 від 19.03.2015 року, №UK015713 від 21.04.2010 року, №М005908 від 06.02.2008 року, до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Непогодившись із постановою суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Київська Русь" ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В обгрунтування вимог скарги апелянт покликається на те, що під час дії тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Київська Русь Уповноваженою особою Фонду встановлено факти вчинення працівниками та клієнтами банку, в тому числі й позивачем, дій, спрямованих на неправомірне отримання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами. Згідно з ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Зокрема, Уповноваженим виявлено та повідомлено учасників правочину, що: правочин вчинений Банком 19.03.2015, щодо виконання платіжного доручення №26 від 19.03.2015, яке надане ТОВ Біогумос з перерахування грошових коштів з поточного рахунку Товариства №2600604216001, відкритий у ПАТ Банк Київська Русь у розмірі 5 200,00 грн. на рахунок №2620702651001 на користь ОСОБА_4 С-О.В., що відкритий у ПАТ Банк Київська Русь з призначенням платежу Позика на зворотній основі згідно з договором від 19.03.2015 - є нікчемний; правочин, вчинений Банком 19.03.2015 щодо виконання платіжного доручення №214 від 19.03.2015, яке надане ТОВ Олімпік ЛТД з перерахування грошових коштів з поточного рахунку товариства №2600008391001 у розмірі 25 200,00 грн, на рахунок №2620702651001, належний ОСОБА_4 С-О.В., з призначенням платежу: Позика на зворотній основі згідно з договором від 19.03.2015 - є нікчемний; договір банківського рахунку №9281-00 від 19.03.2015 року, укладений між ПАТ Банк Київська Русь та ОСОБА_4 С-О.В. - є нікчемним. Уповноважений вважає, що правочин вчинений між сторонами є таким що штучно створює обов'язку Фонду щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснює за рахунок державних коштів, та такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами, та відповідно порушують публічний порядок - є нікчемними згідно п.2 та п.7 ч. З статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та статті 228 Цивільного кодексу України.

Таким чином, апелянт зазначає, що виявивши обставини передбачені ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа має право не включати фізичну особу до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів вкладами покликаючись на нікчемність банківського вкладу.

З урахуванням викладеного уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Київська Русь ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не зявилися, а відтак на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відкритому судовому засіданні, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що між ПАТ Банк Київська Русь та позивачем, як вкладником, укладено договори №152020038121 від 11.02.2015 року, №9821-00 від 19.03.2015 року, №UK015713 від 21.04.2010 року, №М005908 від 06.02.2008 року.

Постановою Правління Національного банку України №190 від 19.03.2015 року ПАТ Банк Київська Русь віднесено до категорії неплатоспроможних, відтак виконавчою дирекцією Фонду 19.03.2015 року прийнято рішення №61 про запровадження з 20.03.2015 року тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Київська Русь ОСОБА_1.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк Київська Русь запроваджено строком на 3 місяці, а саме з 20.03.2015 року по 19.06.2015 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №116 від 15.06.2015 року продовжено тимчасову адміністрацію у ПАТ Банк Київська Русь до 19.07.2015 року включно та продовжено повноваження Уповноваженої особи Фонду .

Правлінням Національного банку України №460 від 16.07.2015 року прийнято постанову Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк Київська Русь.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №138 від 17.07.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк Київська Русь та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Київська Русь ОСОБА_1 строком на 1 рік з 17.07.2015 року по 16.07.2016 року включно.

Суд зазначає, що між ПАТ Банк Київська Русь та позивачем, як вкладником, укладено договори №152020038121 від 11.02.2015 року, №9821-00 від 19.03.2015 року, №UK015713 від 21.04.2010 року, №М005908 від 06.02.2008 року укладено до початку ліквідації банку.

Оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Київська Русь опубліковано в газеті Голос України від 23.07.2015 року №131.

Поряд з тим, на веб-сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено інформацію про те, що з 24.07.2015 року ПАТ Банк Київська Русь починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився 31.03.2015 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).

Судом встановлено, що позивач 02.07.2015 року звернулася до Уповноваженого з заявою (заява прийнята працівником банку згідно відмітки 02.07.2015р.), у якій повідомила, що з 2010 року є клієнтом банку; відкрила депозитний рахунок, пенсійний рахунок, поточний та картковий рахунки; на всіх рахунках знаходяться кошти, та просила включити її до списку осіб, які вправі отримати кошти за рахунок виплат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, 07.07.2015 року позивач звернулася до Уповноваженого з заявою про задоволення вимог кредитора, у якій просила визнати її кредитором ПАТ "Банк "Київська Русь" та включити до Реєстру вимог кредиторів за договорами банківського вкладу: -№152020038121; дата договору 11.02.2015 року; сума вимог 7502,22 грн.; №98-21-00; дата договору 19.03.2015 року; сума вимог 30400,00 грн.; №UK015713; дата договору 21.04.2010 року; сума вимог 5576,64 грн.;№М005908; дата договору 06.10.2008 року; сума вимог 568,78 грн. Просила перерахувати грошові кошти у сумі визнаних кредиторських вимог за вказаними у заяві реквізитами. Заяву отримано Уповноваженим 18.08.2015 року.

В чергове позивач звернулася до Уповноваженого 26.08.2015 року з вимогою включити її за зазначеними вище договорами до реєстру осіб на видачу вкладів фізичних осіб через Фонд та надати письмову відповідь про причину не включення. Заява вручена 27.08.2015 року.

Також, позивач 03.09.2015 року звернулася до Директора-розпорядника Фонду з заявою про включення до реєстру на видачу вкладів через ФГВФО, у якій повідомила, що тричі зверталася до Уповноваженого, однак відповідей не отримала. Заява отримана Фондом.

14.09.2015 року начальник Управління документального забезпечення банку надав відповідь на заяву позивача (без вказівки на дату заяви) про відсутність законних підстав для включення вимог ОСОБА_2-О.В. до реєстру вимог кредиторів, оскільки визначений законодавством строк для виставлення кредиторських вимог тривав з 23.07.2015 року до 25.08.2015 року, після публікації відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку в газеті "Голос України" від 23.07.2015 року №131(6135).

Фонд 15.10.2015 року надав відповідь на лист ОСОБА_2-О.В. стосовно отримання відшкодування за вкладом у ПАТ Банк Київська Русь, у якому повідомив, що у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, переданому до Фонду Уповноваженим, відсутня інформація про вклади ОСОБА_2-ОСОБА_5, що саме Уповноважений складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості. Суд погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені та регулюються Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 року № 4452-VI (Закон № 4452-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

В розумінні ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону №4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Вкладом, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI, є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладником, відповідно до п. 4 цієї статті, є фізична особа (крім фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно із статтею 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно зі статтею 28 Закону України Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб розрахунки з вкладниками проводяться Фондом. Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

До прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку здійснюється тимчасова адміністрація, наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачені у статті 36 Закону, зокрема, у вигляді деяких обмежень. Проте такі обмеження не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

Протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За змістом частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Суд встановлено, що Уповноважений, після подання даного позову, надіслав ОСОБА_2-О.В. листа від 16.01.2016 року №251/16, яким повідомив позивача про нікчемність, відповідно до приписів п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та статті 228 Цивільного кодексу України правочину банку щодо виконання платіжного доручення №214 від 19.03.2015 року, яке надане ТОВ Олімпік ЛТД з перерахування грошових коштів з поточного рахунку №2600008391001, відкритий у ПАТ Банк Київська Русь у розмірі 25200,00 грн. на користь ОСОБА_2-О.В. інн. НОМЕР_1 на рахунок №2620702651001, що відкритий у ПАТ Банк Київська Русь з призначенням платежу Позика на зворотній основі згідно з договором від 19.03.2015 року; про нікчемність договору банківського рахунку №9821-00 від 19.03.2015 року, укладеного між ПАТ Банк Київська Русь та ОСОБА_2-О.В.

Крім того, Уповноважений, після подання даного позову, надіслав ОСОБА_2-О.В. ще одного листа з від 16.01.2016 року №253/16, , яким повідомив позивача про нікчемність, відповідно до приписів п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та статті 228 Цивільного кодексу України правочину банку щодо виконання платіжного доручення №26 від 19.03.2015 року, яке надане ТОВ Біогумос з перерахування грошових коштів з поточного рахунку №2600604216001, відкритий у ПАТ Банк Київська Русь у розмірі 5200,00 грн. на користь ОСОБА_2-О.В. інн. НОМЕР_1 на рахунок №2620702651001, що відкритий у ПАТ Банк Київська Русь з призначенням платежу Позика на зворотній основі згідно з договором від 19.03.2015 року; про нікчемність договору банківського рахунку №9821-00 від 19.03.2015 року, укладеного між ПАТ Банк Київська Русь та ОСОБА_2-О.В.

Стосовно визнання Уповноваженим наведених вище договорів нікчемними суд зазначає, що відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Стаття 203 ч.5 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, в системному аналізі цих норм для визнання правочину нікчемним повинні бути наступні умови: наявність самого правочину; відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені; наявність умислу на вчинення такого правочину.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу землею, як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсний.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України, доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної влади зобов'язані виключно у судовому порядку. Відтак, у разі посилання відповідача на нікчемність угоди у зв'язку із порушенням публічного порядку, такі обставини мають бути доведеними.

Судом також встановлено, що після подання даного позову, Уповноважений надіслав ОСОБА_2-О.В. листа з повідомленням про нікчемність правочинів від 16.01.2016 року №251/16. Цим листом повідомлено про нікчемність, відповідно до приписів п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України правочину банку щодо виконання платіжного доручення №214 від 19.03.2015 року, яке надане ТОВ Олімпік ЛТД з перерахування грошових коштів з поточного рахунку №2600008391001, відкритий у ПАТ Банк Київська Русь у розмірі 25200,00 грн. на користь ОСОБА_2-О.В. інн. НОМЕР_1 на рахунок №2620702651001, що відкритий у ПАТ Банк Київська Русь з призначенням платежу "Позика на зворотній основі згідно з договором від 19.03.2015 року"; про нікчемність договору банківського рахунку №9821-00 від 19.03.2015 року, укладеного між ПАТ Банк Київська Русь та ОСОБА_2-О.В. /а.с.99-101/.

Крім того, Уповноважений, після подання даного позову, надіслав ОСОБА_2-О.В. ще одного листа з повідомленням про нікчемність правочинів від 16.01.2016 року №253/16. Цим листом повідомлено про нікчемність, відповідно до приписів п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та статті 228 Цивільного кодексу України правочину банку щодо виконання платіжного доручення №26 від 19.03.2015 року, яке надане ТОВ "Біогумос" з перерахування грошових коштів з поточного рахунку №2600604216001, відкритий у ПАТ Банк Київська Русь у розмірі 5200,00 грн. на користь ОСОБА_2-О.В. інн. НОМЕР_1 на рахунок №2620702651001, що відкритий у ПАТ Банк Київська Русь з призначенням платежу Позика на зворотній основі згідно з договором від 19.03.2015 року; про нікчемність договору банківського рахунку №9821-00 від 19.03.2015 року, укладеного між ПАТ Банк Київська Русь та ОСОБА_2-О.В..

При цьому суд зазначає, що позивач не пропустив 30-денний строк на звернення з кредиторськими вимогами, оскільки публікація про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк Київська Русь здійснена в газеті Голос України від 23 липня 2015 року №131 (6135) , а ОСОБА_6-С.В. вперше звернулась з відповідною заявою до Уповноваженого 02.07.2015 року та вподальшому і 07.07.2015 року однак відповіді з невідомих для суду причин не отримала.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та не підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк" "Київська Русь" ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2016р. по справі № 813/6229/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

ОСОБА_7