Ухвала суду № 58015160, 30.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17533/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Губської О.А.,

Петрика І.Й.,

за участю секретаря Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з клопотанням про накладення штрафу на відповідача за не подачу звіту про справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2015 року клопотання про накладення штрафу на відповідача за не подачу звіту про справі залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2015 року, як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права

Апелянт в апеляційній скарзі просить справу розглядати без його участі, крім того 20 травня 2016 року до Київського апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання про судовий розгляд справи за його відсутності.

Відповідач будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва підлягає залишення без змін, з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України , суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної виконавчої служби України, в якому просив: - визнати дії Державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження від 24.10.2014року №40881425 неправомірними; - постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2014року №40881425 скасувати; - встановити строк для подання Державною виконавчою службою України до суду звіту про виконання судового рішення по даній справі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2014р. у справі №826/17533/14 позов ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі. Визнано дії Державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження від 24.10.2014 №40881425 неправомірними. Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2014 №40881425. Зобов'язано Державну виконавчу службу України протягом місяця з дня набрання рішенням у даній справі законної сили подати до суду звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2014 в адміністративній справі №826/17533/14. Попереджено Державну виконавчу службу України, що у разі неподання такого звіту судом буде накладено на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 апеляційна скарга Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2014 залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Звертаючись до суду із клопотанням про накладення штрафу на Державну виконавчу службу України за неподання до суду звіту про виконання рішення суду у справі №826/17533/14, позивач зазначив, що станом на 04.04.2015 ДВС України не подано звіт про виконання рішення суду, а постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2014 року №40881425 згідно постанови суду від 26.11.2014. відповідачем не скасовано.

Відмовляючи в задоволенні клопотанні про накладення на Державну виконавчу службу штрафу за неподання звіту, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду клопотання рішення суду по справі №826/17533/14 виконано і про виконання рішення суду суб'єктом владних повноважень повідомлено.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

Частинами 2,3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частин 1,3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова та ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України визначений порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до ст.267 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Частинами 2 вказаної статті передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З цією нормою кореспондуються положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено чітких вимог до інформації, яку має містити звіт про виконання судового рішення. Разом з тим, виходячи із самого поняття він має містити, зокрема інформацію щодо стану виконання судового рішення, відомості щодо дій вчинених відповідачем на виконання судового рішення, причини невиконання ( лише часткового виконання) з додаванням документів на підтвердження викладених обставин.

Відповідно до ч.2 ст.267 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Тобто, вказаною нормою передбачено можливість встановлення нового строку подання звіту про виконання судового рішення письмовою ухвалою за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або за умови, що суб'єкт владних повноважень не подав такий звіт на вимогу суду.

Крім того, у даному випадку необхідно враховувати, що суд має право, але не зобов'язаний накладати штраф. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання постанови, діяли добросовісно, то саме лише невиконання постанови не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу. Окремі порушення під час виконання постанови суду не можуть бути підставою для накладення штрафу, якщо відсутній причинно-наслідковий зв'язок між цими порушеннями і невиконанням постанови.

Як вбачається із матеріалів справи,за наслідком вирішення справи №826/17533/14 по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва було зобов'язано суб'єкта владних повноважень - Державну виконавчу службу України протягом місяця з дня набрання законної сили судовим рішення по справі подати до суду звіт про виконання постанови від 26.11.2014р.

З огляду на неподання звіту у строк, визначений судом, позивач звернувся до суду з клопотанням про накладення на відповідача штрафу за неподання звіту про виконання судового рішення по справі №826/17533/14.

Листом від 12.05.2015 №20/16 повідомлено Окружний адмінсуд м. Києва, що відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мінюсту України на виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2014 у справі №826/17533/14, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.03.2015 №К/800/11535/15 скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2014 ВП № 40881425. Також повідомлено, що 30.04.2015 державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження та направлено до відома та виконання сторонам виконавчого провадження.

Отже, враховуючи що рішення суду по справі №826/17533/14 відповідачем фактично виконано, хоч і з порушенням строку, і про виконання рішення суду суб'єктом владних повноважень повідомлено, колегія суддів вважає, що клопотання позивача про накладення на відповідача штрафу за неподання звіту задоволенню не підлягає.

Не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції доводи апелянта і щодо допущення судом першої інстанції низки процесуальних норм при розгляді його клопотання у порядку скороченого провадження (в порядку ст. 183-2 КАС України), оскільки розгляд клопотання відбувався в порядку письмового, а не скороченого провадження. Згідно із ч. 5 ст. 267 КАС України законодавець визначив, що питання про накладення штрафу вирішується у судовому засіданні з повідомленням сторін. Тому звіт може розглядатися як в судовому засіданні з викликом зацікавлених осіб, так і без судового засідання, без виклику осіб, в порядку письмового провадження.

На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення клопотання по суті.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 41, 167, 167, 195, 196, 267 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2015 року - без змін.

Ухвала є остаточною та в силу ч. 11 ст. 267 КАС України оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.05.2016.

Головуючий суддя В.Ю.Ключкович

Судді О.А. Губська

І.Й. Петрик

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Губська О.А.

Петрик І.Й.