Ухвала суду № 58010543, 24.05.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/7552/13-ц

Провадження № 22-ц/792/868/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Гринчука Р.С.,

суддів: Костенка А.М., Грох Л.М.,

секретар - Гриньова А.М.,

з участю представника Другого міського відділу ДВС Хмельницького МУЮ - державного виконавця Заворотного О.М.,

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2016 року в справі за скаргою публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" на бездіяльність посадових осіб Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції,

встановила:

В лютому 2016 року ПАТ „УкрСиббанк" (далі - банк) звернулося в суд зі скаргою, в якій просило визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (далі - відділ ДВС) Заворотного О.М., що виразилася у невиконанні рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.06.2013 року по виконавчому провадженню № 43340980 у встановлений ч. 2 ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження" строк; зобов'язати начальника Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Осадчук Р.В., або посадову особу, яка буде виконувати обов'язки начальника цього відділу ДВС вчинити дії у відповідності до ч. 2 ст. 83 Закону України „Про виконавче провадження", а саме, здійснити належний контроль за своєчасним та повним виконанням рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13.06.2013 року; зобов'язати відповідальну особу Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, державного виконавця Заворотного О.М. або іншу посадову особу Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, що безпосередньо здійснюватиме виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13.06.2013 року в повному об'ємі виконати вищевказане рішення суду та перерахувати на рахунок стягувача визначену рішенням суду суму заборгованості.

На обґрунтування скарги зазначив, що державним виконавцем відділу ДВС було допущено бездіяльність при виконанні рішенні суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку грошових коштів. Протягом тривалого часу, в порушення вимог ч. 2 ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження", державним виконавцем не вчиняються дії щодо примусового стягнення грошових коштів з боржника, чим порушено права стягувача.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2016 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ „УкрСиббанк" просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу про задоволення скарги.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги банк зазначив, що суд порушив вимоги процесуального закону, оскільки не дослідив обставин, на які посилався апелянт в скарзі щодо бездіяльності посадових осіб відділу ДВС, обмежившись лише встановленням факту зміни посадових осіб, які безпосередньо займаються примусовим виконанням рішення суду та керівника відділу ДВС, що стало єдиною підставою для суду відмовити у задоволенні скарги.

В судове засідання представник апелянта не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, підтримав доводи апеляційної скарги.

Державний виконавець Заворотний О.М. та представник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Ухвала суду від 16.03.2016 року постановлена з порушенням норм процесуального права, тому її слід скасувати та постановити нову ухвалу про часткове задоволення скарги банку.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2013 року, яке набрало законної сили, було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ „УкрСиббанк" 889400,45 грн. та 22594,14 дол. США.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 15.04.2014 року державним виконавцем Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Карським Леонідом Івановичем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа, виданого 22.08.2013 року.

16.09.2014 року цим же державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1

28.10.2014 року державний виконавець Карський Л.І. виніс постанову про накладення арешту на майно боржника, а саме, автомобілі ВАЗ 2108, Деу Матіз, Шкода Фабія та Рено.

Наказом від 10.12.2015 року Заворотного Олега Миколайовича призначено на посаду державного виконавця Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції з 11.12.2015 року, який з того часу безпосередньо займався примусовим виконанням виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку грошових коштів.

28.01.2016 року державним виконавцем Заворотним О.М. було направлено запити щодо наявності грошових коштів та майна у боржника. Відповідно до отриманих відповідей, ОСОБА_1 працює на двох підприємствах.

27.01.2016 року Заворотним О.М. на адресу боржника направлена вимога про обов'язкову явку до державного виконавця 05.02.2016 року для сплати боргу.

15.02.2016 року вказаним державним виконавцем було винесено 2 постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до яких накладено арешт на все нерухоме майно та 4 вказаних вище автомобіля.

15.02.2016 року цей же держаний виконавцем виніс постанову про зупинення виконавчого провадження на 1 рік в зв'язку з оголошенням транспортних засобів ОСОБА_1 в розшук.

Частинами 2, 3 статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України „Про державну виконавчу службу", державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Порядок виконання, зокрема, рішень судів, регламентований Законом України „Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом МЮ України № 512/5 від 02.04.2012 року.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, відділом ДВС вказана норма не була дотримана, оскільки з дня відкриття провадження у справі, 15.04.2014 року пройшло більше двох років, а рішення суду не виконано, жодних грошових коштів з боржника на користь стягувача не стягнуто, виконавче провадження перебуває в стадії виконання.

Статтею 32 Закону України „Про виконавче провадження", передбачено, зокрема, такий захід примусового виконання рішення, як звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Частинами 2, 5, 8 статті 52 цього ж закону встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Статтею 57 Закону України „Про виконавче провадження" регламентовано порядок накладення арешту і вилучення майна боржника. Зокрема, зазначено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 вказаного законодавчого акту, реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Як вбачається зі змісту п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону №606-ХІV, виконавче провадження може бути зупинено у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини.

Згідно з ч. 4 ст. 39 цього ж закону, протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.

Відповідно до матеріалів справи, під час здійснення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ „УкрСиббанк" 889400,45 грн. та 22594,14 дол. США, державним виконавцем Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Карським Л.І. було порушено вимоги вказаних вище норм Закону країни „Про виконавче провадження", оскільки з дня відкриття провадження у справі, 15.04.2014 року і до дня вчинення наступної дії щодо примусового виконання рішення суду, накладення арешту на майно 16.09.2014 року, минуло 4 місяці, а арешт на транспортні засоби боржника було накладено лише 28.10.2014 року. Після цього жодної дії по стягненню боргу вказаним державним виконавцем вчинено не було.

З 11.12.2015 року і до цього часу виконанням вказаного рішення суду займається державний виконавець Заворотний О.М., який провів деякі заходи, передбачені законом з метою виконання рішення суду, які, однак є недостатніми.

Так, в матеріалах виконавчого провадження відсутні дані щодо проведення як Карським Л.І., так і Заворотним О.М. перевірки майнового стану боржника ОСОБА_1 в частині наявності за місцем її проживання, АДРЕСА_1 належного їй рухомого майна, грошових та інших цінностей.

Не було також вирішено питання і щодо реалізації квартири АДРЕСА_1 з метою погашення боргу, яка, як вбачається з інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, належить на праві власності боржнику, та разом з тим є предметом іпотеки, іпотекодержателем якої є ПАТ „УкрСиббанк".

Також слід відзначити, що підставою для зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №686/7552/12 у відповідній постанові, винесеній державним виконавцем Заворотним О.М., зазначено розшук транспортних засобів, належних ОСОБА_1

В той же час, норми Закону України „Про виконавче провадження" не передбачають можливості зупинення строку здійснення виконавчого провадження у випадку розшуку транспортних засобів боржника, тобто строки здійснення виконавчого провадження, передбачені ст. 30 вказаного закону продовжують свій перебіг і при зупиненні виконавчого провадження в даному випадку.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що зупинення виконавчого провадження не звільняє державного виконавця від обов'язку вживати заходів щодо розшуку майна боржника та перевірки його майнового стану з періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 52 Закону №606-ХІV.

Однак в справі відсутні дані щодо проведення державним виконавцем заходів, спрямованих на розшук майна боржника та перевірки його майнового стану.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 Закону України „Про виконавче провадження", контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що наказом начальника головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 08.10.2015 року, Осадчука Р.В. було звільнено з посади начальника Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції. Наказом від 04.12.2015 року начальником Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції призначено Джубабу Д.О.

За встановлених вище обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що державними виконавцями Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Карським Л.І. та Заворотним О.М. при виконанні виконавчого листа № 686/7552/13, виданого 22.08.2013 року Хмельницьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ „УкрСиббанк" 889400,45 грн. та 22594,14 дол. США було допущено незаконну бездіяльність, що призвела до тривалого невиконання рішення суду.

Оскільки до цього часу не всі порушення закону були усунуті, тому керівництву відділу ДВС, відповідно до повноважень, необхідно вжити заходів, направлених на забезпечення точного і неухильного виконання державними виконавцями або іншими посадовими особами міського віллу ДВС, на яких покладено обов'язок щодо примусового виконання вищевказаного виконавчого листа, вимог Закону України „Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами за правилами, встановленими ст. 88 ЦПК України. З Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції на користь публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" підлягає стягнення 1378 грн. судового збору, який був сплачений апелянтом при подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2016 року скасувати і постановити нову ухвалу.

Скаргу задоволити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державних виконавців Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції щодо невиконання виконавчого листа № 686/7552/13, виданого 22.08.2013 року Хмельницьким міськрайонним судом відповідно до рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ „УкрСиббанк" 889400,45 грн. та 22594,14 дол. США у встановлений ч. 2 ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження" строк.

Зобов'язати відповідальну особу Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, яка безпосередньо здійснюватиме виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ „УкрСиббанк" 889400,45 грн. та 22594,14 дол. США, в повному об'ємі виконати вищевказане рішення суду.

Зобов'язати начальника Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції вчинити дії у відповідності до ч. 2 ст. 83 Закону України „Про виконавче провадження", а саме, здійснити належний контроль за своєчасним та повним виконанням рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ „УкрСиббанк" 889400,45 грн. та 22594,14 дол. США.

Стягнути з Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції на користь ПАТ „УкрСиббанк" 1378 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук

Головуючий у першій інстанції - Демінська А.А. Доповідач - Гринчук Р.С.

Категорія № ухвала