Ухвала суду № 57995011, 04.05.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1983/16-ц

Провадження № 2-з/0203/62/2016

УХВАЛА

04.05.2016 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Єдаменко С.В., ознайомившись із заявою позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», Приватного акціонерного товариства «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» про визнання недійсним наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

Одночасно з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить суд заборонити здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно підприємства Приватне акціонерне товариство «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00659101), зобовязати державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судове рішення про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно підприємства Приватне акціонерне товариство «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00659101), зупинити дію наказу ПАТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» від 27 квітня 2016 року №45 про звільнення відповідача.

Заява мотивована тим, що внесення змін до ЄДРПОУ щодо керівника ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» може спричинити заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача та вказаного підприємства внаслідок вчинення юридично значимих дій не уповноваженою особою. При цьому вжиття заходів забезпечення позову не перешкоджатиме, на думку позивача, господарській діяльності підприємства.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Положеннями ст.152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, зобовязанням вчинити певні дії. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що за змістом ч.1 ст.151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою від 04 травня 2016 р. відкрито провадження у цивільній справі №203/1983/16-ц.

Позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визнання недійсним наказу про його звільнення з роботи з посади керівника ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» та поновлення на роботі на цій посаді. На день надходження позовної заяви згідно відкритих відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 значиться як керівник вказаного підприємства.

Заява позивача про забезпечення позовних вимог відповідає вимогам ЦПК України.

Разом з тим, згідно абз.3 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Таким чином, вимоги заяви про забезпечення позовних вимог шляхом зупинення наказу про звільнення позивача не підлягають задоволенню.

Також не можуть бути задоволені вимоги про заборону здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно підприємства ПрАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» через їх необґрунтованість. При цьому слід врахувати, що позивачем не ставиться під сумнів факт підписання наказу про звільнення уповноваженою особою виконуючим обовязки керівника ПАТ «Українська залізниця», йдеться про підприємства, кінцевим власником яких є держава, тому управлінські дії стосовно них обумовлені додержанням відповідних процедур та контролем з боку відповідних центральних органів виконавчої влади. З вказаних мотивів немає підстав вважати, що у разі внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі оспорюваного наказу стане неможливе виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, оскільки існує можливість зміни відомостей у вказаному реєстрі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151 153, ЦПК України, суддя

ухвалив:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог у цивільній справі №203/1983/16-ц відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя С.В. Єдаменко